Справа № 2а-24460/08
Категорія № 47
ПОСТАНОВА
Іменем України
«02» грудня 2008 року
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни з 01 липня 2007 року по 01 жовтня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 02.12.2008 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дітей війни, що підтверджується довідкою № 10-9354 (а. с. 7).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, за період починаючи з 01 липня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій Управління пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», , Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1, 70 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.