ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого – Димерлія О.О.
суддів – Яковлева Ю.В., Шеметенко Л.П.
при секретарі – Коєвій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва на ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Некон», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість,
ВСТАНОВИЛА:
У травні ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до суду з позовом, предметом якого є визнання недійсними з дати реєстрації установчих та реєстраційних документів товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) «Некон», зокрема, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію; визнання недійсною реєстрацію платника податку на додану вартість (надалі – ПДВ) та свідоцтва; скасування державної реєстрації ТОВ «Некон»; визнання недійсними всіх первинних бухгалтерських документів, податкових накладних з відбитком печатки ТОВ «Некон», з реквізитами ТОВ «Некон», з прізвищем гр. ОСОБА_5 з моменту їх видачі.
28 травня 2008 року Ленінський районний суд м. Миколаєва постановив ухвалу, якою позов повернув позивачеві з мотиву не підсудності спору цьому суду.
У поданій апеляційній скарзі представник ДПІ, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити матеріали до Ленінського районного суду м. Миколаєва для розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ДПІ звернулась з позовом до ТОВ «Некон», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, визнання недійсною реєстрації в якості платника ПДВ та скасування свідоцтва платника податку, скасування державної реєстрації та визнання недійсними первинних бухгалтерських документів.
Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган підсудні окружним адміністративним судам.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з необхідності застосування п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.
«До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України».
Процитований пункт встановив виняток із пункту 5 цього розділу кодексу. Вказане свідчить, що місцеві та апеляційні господарські суди продовжують розглядати ті справи, що вони розглядали й раніше відповідно до ГПК України, але які стали адміністративними, до початку діяльності відповідного окружного та апеляційного адміністративного суду. Однак, при цьому господарські суди повинні керуватися правилами адміністративного судочинства.
Разом з тим, за змістом ч. 2, 3 ст. 21 ГПК України позивачами у судовому процесі є підприємства та організації, що подали позов, а відповідачами – підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.
Вказане свідчить, що до створення адміністративних судів господарські суди розглядають за правилами КАС України справи, сторонами у яких є юридичні особи.
Оскільки ДПІ звернулось з позовом до двох фізичних осіб, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спір підлягав розгляду місцевим судом за правилами КАС України, а отже судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення.
Вирішуючи справу, колегія суддів бере до уваги той факт, що з 02 березня 2009 року розпочав роботу Миколаївський окружний адміністративний суд.
Згідно ч. 2 п. 5, ч. 3 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських та місцевих загальних судів, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.
Враховуючи все вище викладене судова колегія вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.185, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва – задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Некон», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість – скасувати.
Справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Некон», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість – направити до Миколаївського окружного адміністративного суду.
В задоволенні решти вимог апеляційної скарги – відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: