ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2010 р.Справа № 34/178-09-4865
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді — Жукова А.М.
Суддів: Величко Т.А., Бойко Л.І.
при секретарі Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача : Татару Д.Є.
від відповідача : Курбанова Г.Р.
від 3-ої особи: ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей"
на рішення господарського суду Одеської області від "16" листопада 2009 р.
у справі №34/178-09-4865
за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області;
3-ті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4; ОСОБА_5; Фізична особа- підприємець ОСОБА_6
про визнання права власності на гуртожиток розташований за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 27, який складається з будівелль літ. «А-А-1»; «Р»; «С»; «Т».
Встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2009р. (суддя Фаєр Ю.Г.) у позові відмовлено.
Рішення вмотивоване матеріалами справи, нормами матеріального права та зазначено, що спірне майно є власністю держави, а позивач користується цим майном на праві оперативного управління. Особа, в оперативному управлінні якої знаходиться майно не має право розпоряджатися ним на свій розсуд, а може це робити лише в межах встановлених власником.
Позивач не обгрунтував на підставі якої норми права вимагає визнання права власності на державне майно.
Представник відповідача заперечуючи доводи скаржника просить залишити рішення суду без змін.
ІІІ-ті особи без самостійних вимог на предмет спору, заперечуючи доводи скаржника, просять залишити оскаржуване рішення в силі.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, надавши юридичної оцінки доводам апеляційної скарги на предмет відповідності нормам матеріального права, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення господарського суду, виходячи із такого.
Як вбачається із позовної заяви, ДПТНЗ “Кілійський професійний ліцей” зареєстровано у якості юридичної особи Кілійською РДА Одеської області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЕДРПОУ. Навчальний заклад має на балансі гуртожиток, розташований по вул. Леніна, 27, який складається із будівель, визначених технічним БТІ від 26.01.09р., але позивача не внесено в реєстр прав власності на нерухоме майно, що на думку позивача є порушенням його прав на належне йому майно. Відповідно до ст. 20 ГКУ права та охоронювані законом інтереси мають бути захищені шляхом визнання за позивачем права власності на будівлю гуртожитку.
Відповідач по справі —РВ ФДМУ по Одеській області, заперечує доводи позивача у відзиві на позов пояснив, що згідно Положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою КМУ №2558-ХІІ від 07.07.1992р. - фонд є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, а не є державним органом, що регулює питання у сфері державної власності. Позивач не надав суду доказів на підтвердження факту порушення його права саме Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області. Щодо гуртожитку, який перебуває у оперативному управлінні Кілійського професійного ліцею, то це майно є державною власністю. Право власності державним майном здійснюють органи державної влади. Зміна власника державного майна здійснюється у порядку, встановленому законом.
Слід зазначити, що згідно ст.392 ЦКУ —власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За своєю суттю це позадоговірна вимога власника майна про встановлення факту приналежності позивачеві права власності на спірне майно перед третіми особами. Підставою позову мають бути обставини, що підтверджують наявність у позивача право власності, іншого права на це майно, що впливає із правовстановлюючих документів та інших доказів, що підтверджують належність позивачеві спірного майна.
Відповідачем за таким позовом є особа, яка оспорює право власності на майно або особа, яка хоч не оспорює право власності на майно, але не визнає його.
Судова колегія звертає увагу, що Державний ПТНЗ “Кілійський професійний ліцей” не був і не є власником майна - гуртожитку по вул. Леніна, 27. Згідно листа Міністерства освіти і науки України (а.с. 16). Кілійський професійний ліцей утримується за рахунок коштів державного бюджету і знаходиться у підпорядкуванні МОНУ.
Відповідно до встановлених законодавством України нормативів матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів майно (будівлі, споруди інші основні засоби та матеріальні цінності) що знаходяться на балансі ліцею є державною власністю, у сфері управління МОН і закріплене за Кілійським професійним ліцеєм на праві оперативного управління.
Таким чином позивач є лише балансоутримувачем майна.
Знаходження гуртожитку по вул Леніна, 27 на балансі навчального закладу не є доказом права власності цієї юридичної особи на це майно. Право державної власності від імені та в інтересах держави здійснюють органи державної влади.
Відповідно до ст. 137 ГКУ —правом оперативного управління визначається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується майном, закріпленим за ним власником для здійснення некомерційної діяльності у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна. Тоб-то, державний заклад, що перебуває на державному фінансуванні, у випадках передбачених законом має право самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності й майном придбаним за рахунок цих коштів. На час подання позову, статус державного майна закріпленого за позивачем на праві оперативного управління, не змінився.
З урахуванням викладеного, вимоги скаржника про визнання права власності на державне майно суперечить ст. 392 ЦКУ.
Безпідставним є звернення з цими вимогами до Регіонального відділення ФДМУ, оскільки ФДМУ є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є у загальнодержавній власності, діє на підставі Тимчасового Положення про фонд державного майна України.
Позивач, відповідно до ст. 33 ГПК, не довів належними доказами підстав своїх вимог до РВ ФДМУ.
Керуючись ст, 99, 101, 105 ГПК
суд постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.09р. по справі №34/178-09-4865 —залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко