Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А-830/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року                                 смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді   –   Бичківської К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області  про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення невиплачених коштів передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із  адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області  щодо не нарахування та невиплати йому у повному розмірі коштів передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути на його користь 2 926,80  грн. за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року.

 Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просить справу розглядати по суті в попередньому судовому засіданні без  його участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення у якому просить справу розглянути без участі їхнього представника у попередньому судовому засіданні, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

         Судом встановлено, що позивач являються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням (категорія 3) серія НОМЕР_1 виданого Житомирською облдержадміністрацією 01.11.1992 року, постійно проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. У зоні  гарантованого добровільного відселення – 40%  від мінімальної заробітної плати.

            Так як позивач проживає в АДРЕСА_1, яке віднесене до зони  гарантованого добровільного відселення , тому він повинен отримувати вказану допомогу в зазначеному розмірі щомісяця, однак допомога йому виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”.

У відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлений строк позовної давності  в один рік, тому суд  проводить стягнення зазначених сум  керуючись нормами даної статті.

    При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: з 01.10.2008р.-545 грн., з 01.12.2008 р. – 605 грн., з 01.07.2009 р. – 630 грн.

           Таким чином, сума невиплачених  позивачу  коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з  01.12.2008 року по 31.10.2009 року за мінусом отриманих коштів становить:

          з 01.12.2008 р. до 31.03.2009 р. - 605 х 40% =  242 х 4 місяці  = 968 грн.

          з 01.04.2009 р. до 30.06.2009 р. - 625 х 40% =  250 х 3 місяці  = 750 грн.

          з 01.07.2009 р. до 30.09.2009 р. - 630 х 40% =  252 х 3 місяці  =  756 грн.

          з 01.10.2009 р. до 31.10.2009 р. - 650 х 40% =  260  х 1 місяць = 260 грн.      

а всього 2734.0  грн. -  23.10 грн. = 2710.90 грн.  

 23,10 грн. - сума, виплачена позивачу за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009   року .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2006-2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами Закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові Закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 37,70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  суддя, –

П  О С  Т А  Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації  щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі  щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2 710.90 грн.  щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя