Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

4 грудня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_2 - особи, щодо якої винесено постанову, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва м. Києва від 25.10.2018 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановив суд, 30 вересня 2018 року о 22 годині 32 хвилини ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на вул. Червоноткацькій, 24 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує на недотримання суддею місцевого суду вимог ст.ст.252, 280 КУпАП, що виразилося в неповному з'ясуванні обставин справи, невірній оцінці доказів та формальному підході до розгляду справи. При цьому звертає увагу, що згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, а не за керування з ознаками такого сп'яніння, про що складено протокол про адміністративне правопорушення. Оскільки суть правопорушення у протоколі не відповідає змісту нормативного акту, яким передбачена відповідальність за дане правопорушення, а справа розглядається в межах протоколу, його винуватість у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння не доведена.

________________________________________________________________________

Справа № 33/824/1258/2018 Постанова винесена суддею Левко В.Б.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

Крім того, всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобівйому не пропонували. Поза увагою суду залишилося те, що поліцейські винесли щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, згідно з якою 30.09.2018 року о 22 годині 20 хвилин він керував транспортним засобом на вул. Червоноткацькій, 24 і перетнув суцільну смугу, а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення він керував транспортним засобом о 22 годині 32 хвилини. При цьому стверджує, що був зупинений патрульними о 22 годині 20 хвилин біля свого будинку на вул. Червоноткацькій, 24, коли вже припаркував автомобіль і ним не керував.

Що стосується доказів, то письмові пояснення свідків не є поясненнями свідків події, тотожні одне одному і викладені у формі бланку. На записі нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського неможливо ідентифікувати особу, щодо якої складено протокол. Отже, належні та допустимі докази його вини у справі відсутні, а згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про виклик і допит як свідків поліцейської ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою встановлення обставин того, чи були вони очевидцями керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, де знаходився автомобіль і чи був він припаркований.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. При цьому пояснив, що паркував під будинком автомобіль, коли під'їхали поліцейські, і на пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння відмовився у присутності свідків, оскільки був вечір і ознаки такого стану у нього були відсутні.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.

Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_2, про що зазначено раніше; письмових поясненнях свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у присутності яких він відмовився від проходження огляду; записі нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому зафіксована відмова ОСОБА_2 проїхати разом з поліцейськими до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.

При цьому суд правильно не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2, який заперечив вину у вчиненні правопорушення, пояснивши причини відмови від проходження огляду тим, що наркотичні засоби не вживає, ознаки наркотичного сп'яніння у нього були відсутні, а вимога поліцейських пройти огляд стала несподіваною, оскільки вони також свідчать про відмову від проходження огляду, який водій повинен пройти на вимогу працівника поліції згідно з п.2.5 ПДР.

Не спростовують висновків суду і доводи апеляційної скарги.

Твердження в апеляційній скарзі про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП не відповідають дійсності. Зазначена у протоколі суть правопорушення повністю узгоджується з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол складений не за керування транспортним засобом особою з ознаками наркотичного сп'яніння або у стані наркотичного сп'яніння, а за відмову особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками такого сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, відповідальність за що також передбачена цією нормою.

Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції(далі - Інструкція).

Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Згідно з п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.

Оскільки цими нормами передбачено огляд водія на стан наркотичного сп'яніння виключно лікарем у закладі охорони здоров'я з обов'язковим відібранням зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження, посилання ОСОБА_2 на те, що поліцейські не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що здійснюється на місці зупинки транспортного засобу, не свідчать про порушення вимог закону при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

На підтвердження наявності протиріч, як вважає порушник, стосовно часу вчинення правопорушень, який вказаний у постанові про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП і в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_2 не надав копію цієї постанови. А тому незрозуміло, яку оцінку мав дати їм суд першої інстанції.

Що стосується пояснень свідків, то відібрання їх на бланку не суперечить вимогам закону, а справжність відеозапису, незважаючи на деякі його недоліки, ОСОБА_2 під сумнів не ставиться.

Враховуючи зміст пояснень правопорушника, який не заперечував, що безпосередньо перед зупинкою транспортного засобу поліцейськими керував ним, і відмовився в присутності свідків від проходження огляду на стан сп'яніння, підстав для задоволення клопотання про допит свідків апеляційний суд не вбачає.

Отже, обставини справи з'ясовані суддею місцевого суду повно, всебічно і об'єктивно, що спростовує доводи в апеляційній скарзі про протилежне, і винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Стягнення на ОСОБА_2 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.

Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду Т.М.Тютюн