РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Адаменко О.Г.
Суддів Підлісної І.А.
Руснак А.П.
При секретарі Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялта Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим до виконавчого комітету Алупкінської міської ради, ОСОБА_1, третя особа – комунальне підприємство «Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання недійсним та скасування рішення і визнання недійсним свідоцтва про право власності, за апеляційною скаргою прокурора на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 листопада 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Заступник прокурора м. Ялта Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (далі ІДАБК в АРК) до виконавчого комітету Алупкінської міської ради, ОСОБА_1, третя особа – комунальне підприємство «Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 782 від 2 грудня 2008 року про затвердження рішення міжвідомчої комісії № 387 від 24 листопада 2008 року та дозвіл ОСОБА_1 зареєструвати у БРТІ м. Ялта торгівельне приміщення літер «Н», розташоване за адресою АДРЕСА_1, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №569575 від 4 лютого 2009 року, видане ОСОБА_1 на вказане приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене рішення виконкому Алупкінської міської ради прийнято з порушенням діючого законодавства і перевищенням повноважень, оскільки ним дозволено реєстрацію права власності на об’єкт самочинного будівництва, який не був прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку. Порушення порядку прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна не відповідає інтересам держави, яка поклала функції контролю і нагляду у сфері будівництва на органи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 листопада 2009 року у задоволенні позову заступника прокурора в інтересах держави в особі ІДАБК в АРК відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, прокурор зазначає, що суд, правильно встановивши факт порушення порядку реєстрації права власності на нерухоме майно, прийшов до помилкового висновку про те, що ІДАБК в АРК не є належним позивачем у справі, оскільки її права або інтереси як контролюючого органу не порушені, а крім того, вона, як орган публічної влади, не має повноважень щодо звернення до суду з вимогами про знесення самочинного будівництва.
Помилковість такого висновку суду підтверджується змістом ст. 7 Закону України «Про основи містобудування», Положення про Інспекцію ДАБК в АРК, а також частини 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову заступника прокурора м. Ялта, суд першої інстанції вважав, що оскаржуваним рішенням виконкому не порушені права або інтереси держави в особі ІДАБК в АРК. При цьому суд виходив з того, що відповідно до «Положення про Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, областях, м.м. Києві і Севастополі» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року №317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 року за № 1361/14628 - ІДАБК в АРК здійснює виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій, а також контроль і нагляд у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Ці повноваження є суто публічними і не випливають з реалізації цивільних прав або інтересів, що належать державі. Отже, цей орган здійснює тільки контролюючі функції у межах своєї компетенції і не має повноважень на оскарження рішення виконкому Алупкінської міської ради. Належним позивачем у справі може бути виключно особа, яка здійснює управління майном, що є у державній власності, а не орган державної влади з повноваженням контролю і нагляду.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Апеляційним розглядом встановлено, що 6 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Алупкінського міського голови із заявою, в якій просила надати дозвіл на реєстрацію у БРТІ м. Ялта збудованого раніше об’єкту нерухомості, а саме торгівельного приміщення літер «Д», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 4,3 кв.м., та оформити право власності на нього (а.с.18).
Дану заяву було розглянуто міжвідомчою комісією виконкому Алупкінської міської ради та 24.11.2008 року прийнято рішення № 387 про надання дозволу на реєстрацію в БРТІ вказаного торгівельного приміщення і видачу свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_1 (а.с.19).
Рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 782 від 2 грудня 2008 року рішення МВК № 387 від 24 листопада 2008 року було затверджено і надано ОСОБА_1 дозвіл на реєстрацію у БРТІ м. Ялта раніше побудованого торгівельного приміщення літер «Н», загальною площею 4,6 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6).
Цим же рішенням БРТІ м. Ялта було зобов’язано провести правову реєстрацію права власності і видати свідоцтво про право власності на вказане приміщення на ім’я ОСОБА_1
На підставі вказаного рішення 4 лютого 2009 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на нежитлову будівлю літер «Н», що складається із приміщення 1-1 торгівельного залу площею 4,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради здійснює свої повноваження, зокрема, в частині реєстрації об’єктів нерухомого майна шляхом прийняття відповідного рішення про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна та на його підставі проводить видачу свідоцтва про право власності.
Згідно з частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту б частини 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» і частини 1 ст. 14 Закону України «Про містобудування» до відання виконавчих органів міських рад належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
На момент ухвалення Алупкінською міською радою оскаржуваного рішення, діяв «Порядок
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22 вересня 2004 року.
Відповідно до пункту 1 цього порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Отже, рішення виконкому Алупкінської міської ради про реєстрацію права власності на побудоване ОСОБА_1 торгівельне приміщення на підставі рішення міжвідомчої комісії, а не акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно з пунктом 2 «Положення про державний архітектурно-будівельний контроль», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 25 березня 1993 року д ержавний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 «Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м.м Києві і Севастополі», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року № 317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 року за № 1361/14628, основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (державний архітектурно-будівельний контроль).
Згідно з підпунктами 2, 5, 6 пункту 4 зазначеного Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань: забезпечують виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до їх компетенції; беруть участь у роботі комісій із прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; проводять у встановленому порядку перевірки додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до підпункту 15 пункту 5 Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ІДАБК в АРК, як орган уповноважений державою на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, є належним позивачем у даній справі, оскільки прийняття виконкомом Алупкінської міської ради рішення про реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно, яке у встановленому порядку не було прийнято в експлуатацію, суперечить вимогам закону і порушує інтереси держави у сфері будівництва.
Порушене право держави підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У зв’язку з цим рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню в рівних частках судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції і в апеляційному суді в загальній сумі 25 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції і в апеляційному суді в загальній сумі 74 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304, 307, пункту 4 частини 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 листопада 2009 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
Позов заступника прокурора м. Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити.
Рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 782 від 2 грудня 2008 року про затвердження рішення міжвідомчої комісії № 387 від 24 листопада 2008 року та дозвіл ОСОБА_1 зареєструвати у БРТІ м. Ялти торгівельне приміщення літер «Н», розташоване за адресою АДРЕСА_1, визнати недійсним та скасувати.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 4 лютого 2009 року, видане ОСОБА_1 на вказане приміщення.
Стягнути з виконавчого комітету Алупкінської міської ради і ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 12 грн. 75 коп. з кожного, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. з кожного.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: Адаменко О.Г. Підлісна І.А. Руснак А.П.