УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Руснак А.П.
Суддів Адаменко О.Г.
Підлісної І.А.
При секретарі Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, третя особа – Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, про визнання рішення Сімферопольської міської ради недійсним, зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою представника Сімферопольської міської ради на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сімферопольської міської ради, третя особа – Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини, в якому просить визнати недійсним рішення 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30 листопада 2007 року № 427 про відмову у наданні їй у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку; зобов’язати Сімферопольську міську раду визначити на місцевості у районі вулиці Петровська балка в м. Сімферополі (Петровські висоти) та надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6 соток для будівництва та обслуговування жилого будинку і передати їй цю земельну ділянку у власність.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2006 році вона звернулась до Сімферопольської міської ради з клопотанням про надання їй земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку. У 2007 році на доповнення до своєї заяви вона надала геодезичну схему з точним місцем розташування бажаної земельної ділянки. Проте, вказаним рішенням Сімферопольської міської ради їй було відмовлено у наданні у власність земельної ділянки з підстав наявності на вказаній території об’єктів культурної спадщини. Дане рішення порушує її право на отримання земельної ділянки, оскільки об’єкти культурної спадщини займають на масиві площею 250 гектарів лише 14 гектарів. Крім того, земельна ділянка, про виділення якої вона подавала заяву, розташована в іншому місці ніж об’єкти археології.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково. Визнано недійсним рішення 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30 листопада 2007 року № 427 у частині відмови ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням в частині задоволення позовних вимог, представник Сімферопольської міської ради за довіреністю ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, представник відповідача зазначає, що рішення ухвалено з порушенням статей 13, 14, 142-145 Конституції України, статей 3, 12, 116 Земельного кодексу України, пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Висновок суду про порушення Сімферопольською міською радою порядку розгляду питання про надання у власність земельної ділянки у зв’язку з невизначеністю території охоронної зони об’єктів археології не відповідає вимогам статей 116, 118 Земельного кодексу України і суперечить листу Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини.
Оскільки на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення археологічні дослідження в районі «Петровські висоти» не проведені і дозвіл Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини на забудову вказаної території не отримано, правові підстави для визнання недійсним вказаного рішення відсутні.
Крім того, дана справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. ст. 17, 18 КАС України, згідно з якими адміністративним судам підсудні справи за зверненням до суб’єктів владних повноважень, до числа яких відноситься Сімферопольська міська рада.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30 листопада 2007 року № 427 в частині відмови ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку у зв’язку з наявністю на даній території об’єктів культурної спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що дане рішення є передчасним, оскільки в умовах невизначеності на місцевості охоронних зон об’єктів археології таке рішення, згідно з вимогами ст. 118 Земельного кодексу України, може прийматися лише після розгляду міською радою проекту відведення земельної ділянки, узгодженого з відповідними органами.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Як встановлено судом, 10.05.2006 року ОСОБА_1 звернулась до Сімферопольської міської ради із заявою про надання їй земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на території масиву, розташованого в кінці вулиць Нестерова та Бархатової (а.с.6).
У встановлені законом строки дана заява розглянута не була, у зв’язку з чим 20.11.2007 року ОСОБА_1 на ім’я Сімферопольського міського голови подала повторну заяву, в якій просила безоплатно передати їй у власність земельну ділянку площею 0,06 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зазначену на доданій нею схемі (а.с.7).
Рішенням 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30 листопада 2007 року № 427 ОСОБА_1 було відмовлено в наданні у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку в районі «Петровські висоти» у зв’язку з наявністю на цій території об’єктів культурної спадщини з посиланням на лист Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини № 1730 від 05.10.2007 року (а.с.5).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб належить до повноважень міських рад.
Згідно з частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного кодексу України у тій же редакції встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, відповідно до якого місцева рада розглядає заяву про надання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку із земель комунальної власності і в разі згоди надає дозвіл на розробку проекту її відведення, який погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури. Після розгляду проекту відведення місцева рада приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Частиною 3 статті 83 Земельного кодексу України визначені певні землі комунальної власності, які не можуть бути передані у приватну власність, зокрема землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 10 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради № 119 від 09.11.2006 року управлінню капітального будівництва Сімферопольської міської ради було дозволено розробити в установленому порядку містобудівне обґрунтування і схеми забудови земельних ділянок для будівництва і обслуговування індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, споруд і багатоповерхових жилих будинків в районі «Петровські висоти» на території 26 га (а.с.20).
Рішенням 15 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради № 171 від 15.02.2007 року на даний об’єкт управлінню капітального будівництва були передбачені кошти у розмірі 270,0 тис. грн. (а.с.21).
Проте, листом голови Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини № 1730 від 05.10.07 року Сімферопольського міського голову було повідомлено, що на території масиву «Петровські висоти» знаходяться об’єкти археології, які пропонуються до внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України і внесені до Переліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Республіканського комітету АРК з охорони і використання пам’яток історії та культури від 02.04.2001 року № 4-ов, зареєстрованим Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим № 22/308 від 17.04.2001 року (а.с.25).
Відповідно до частини 2 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно з частиною 2 ст. 37 цього ж Закону щойно виявлені об'єкти культурної спадщини до вирішення питання про їх реєстрацію як пам'яток підлягають охороні відповідно до вимог цього Закону та вносяться до Переліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого рішенням відповідного органу охорони культурної спадщини.
З листа голови Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини № 8674/10-25 від 17.01.08 заступнику Голови Ради Міністрів АРК вбачається, що в масиві «Петровські висоти» на території, площа якої складає приблизно 14,4 га., виявлені об’єкти археології Петровська балка-1, Петровська балка-2, Петровська балка-3, Петровські скелі-1, Петровські скелі-2, 2 кургани на території поблизу пам’ятки археології «Алімівське поселення», які були включені до Переліку об’єктів культурної спадщини на території міста Сімферополя і запропоновані до включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Вирішення цього питання потребує певного часу. У разі оформлення відповідних правовстановлювальних документів, в тому числі на землю, загальна площа обстежених об’єктів та їх охоронних зон орієнтовно складе 14,4 га. З метою забезпечення належного режиму охорони даних об’єктів Сімферопольській міській раді необхідно негайно прийняти заходи щодо встановлення їх охоронних зон і винесення їх меж в натуру.
В цьому ж листі голова комітету зауважує, що земельний масив «Петровські висоти» загальною площею більше 250 га, який не входить в межі охоронних зон об’єктів і пам’яток археології може бути використаний Сімферопольською міською радою для задоволення потреб громадян у будівництві індивідуального житла після встановлення меж вказаних об’єктів (а.с.17).
Відповідно до частини 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
З відповіді заступника Сімферопольського міського голови від 22.04.08 за № 2644/24/01-06 на звернення голови правління громадської організації «Таврійський союз» вбачається, що генеральним планом міста Сімферополя передбачена забудова масиву «Петровські висоти» багатоповерховими будинками. В даний час інститутом «Гіпроград» розробляється проект корегування Генерального плану міста Сімферополя, в якому уточнюється територія і режим використання масиву «Петровські висоти». 23.07.2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було прийнято рішення № 1923 «Про дозвіл управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради розробки містобудівної документації жилих мікрорайонів міста Сімферополя». Пунктом 1.1. даного рішення управлінню капітального будівництва дозволено виконання корегування детального проекту території масиву «Петровські висоти» на площі 250 га. Оскільки проект корегування Генерального плану не затверджений, розробка детального плану проекту території масиву «Петровські висоти» не здійснюється (а.с.9).
Таким чином, на момент прийняття Сімферопольською міською радою рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки в масиві «Петровські висоти» не були в установленому порядку проведені заходи щодо встановлення охоронних зон виявлених в цьому районі об’єктів археології і винесення меж цих зон в натуру, а також не була розроблена і затверджена містобудівна документація, згідно з якою має здійснюватися забудова цього масиву.
Відповідно до частини 3 ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту об'єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, надання земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом.
За таких умов Сімферопольська міська рада, зробивши висновок про знаходження на земельній ділянці, яку просила надати у власність ОСОБА_1, об’єктів культурної спадщини, вийшла за межи своїх повноважень, оскільки в умовах невизначеності в установленому законом порядку території їх охоронної зони це мав право зробити лише уповноважений державний орган, тобто Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини, в порядку узгодження проекту відведення конкретної земельної ділянки після його розроблення відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що рішення Сімферопольської міської ради про відмову у наданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки у зв’язку з розташуванням на ній об’єктів культурної спадщини є передчасним, порушує передбачене Земельним кодексом України право ОСОБА_1 на безкоштовне отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, а тому, відповідно до вимог пункту «г» частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України, має бути визнане недійсним.
Необхідність проведення археологічних досліджень в районі «Петровські висоти» і відсутність належним чином розробленої і затвердженої містобудівної документації для забудови цього масиву, на які посилається представник відповідача, не були самостійними підставами для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 і не доводять факт знаходження об’єктів культурної спадщини саме на тій земельній ділянці, яку просила виділити позивач.
Доводи представника відповідача про необхідність розгляду цієї справи за нормами Кодексу Адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки, приймаючи рішення з питань передачі у власність громадян земельних ділянок комунальної власності, Сімферопольська міська рада здійснює не владні управлінські функції, а реалізує своє право щодо розпорядження землею, передбачене ст. 12 Земельного кодексу України, а тому виступає як рівноправний суб’єкт земельних відносин, а не як суб’єкт владних повноважень.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Сімферопольської міської ради про відмову в наданні їй у власність земельної ділянки ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає в цій частині рішення без змін.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про покладання на Сімферопольську міську раду обов’язку визначити на місцевості у районі вулиці Петровська балка у м. Сімферополі (Петровські висоти) та надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6 соток для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку і передати їй цю земельну ділянку у власність рішення суду сторонами не оскаржується, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційним судом не перевіряється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Сімферопольської міської ради відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Руснак А.П. Адаменко О.Г. Підлісна І.А.