Справа № 22-Ц–4640/2009 Головуючий у 1 інстанції Пасіка К.Г.
Доповідач у 2 інстанції Дьоміна О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: судді Дьоміної О.О.,
суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В.
при секретарі: Мацевичі О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про часткове скасування рішення восьмої сесії четвертого скликання Васильківської міської ради від 13 лютого 2004 року № 09-08-ІV про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про часткове скасування рішення восьмої сесії четвертого скликання Васильківської міської ради від 13 лютого 2004 року № 9-08-ІV про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки, мотивуючи тим, що тривалий час, з 1987 року використовувала під городництво земельну ділянку в районі вулиці Бурки міста Василькова.
В 2006 році вона звернулася до Васильківської міської ради з питанням отримання зазначеної земельної ділянки у власність, та з'ясувала, що у 2004 році частину цієї земельної ділянки, поряд з вільною територією поруч, передано у власність ОСОБА_3
Позивачка вважала, що земельна ділянка за давністю використання, належить їй, просила скасувати рішення восьмої сесії четвертого скликання Васильківської міської ради, Київської області від 13 лютого 2004 року №09-08-ІV про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,05га, по вулиці Бурки, у місті Василькові, зазначала що вказане рішення порушило її право користування земельною ділянкою.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2009 року в задоволенні позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просила скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2009 року, ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Васильківської міської ради від 13 лютого 2009 року задоволено заяву ОСОБА_3 датовану груднем 2003 року, йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 10 га під номером АДРЕСА_1
Свої права на земельну ділянку, яка частково співпадає із земельною ділянкою, що видалена ОСОБА_3, за заявою від 12 червня 2006 року на адресу міського голови, заявила й позивачка.
Суд, вважаючи позов необгрунтованим послався на те, що Васильківська міська рада законно відмовила у виділенні земельної ділянки позивачці ОСОБА_2, оскільки рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 постановлено відповідно вимог закону, права та інтереси третіх осіб при цьому не порушено.
Згідно ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом,
Суд послався також на те, що встановлена ст. 119 Земельного кодексу України норма права стосовно набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність), введені в дію з прийняттям чинного Цивільного кодексу України та вступом його в законну силу. Норми матеріального права зворотної сили в часі не мають, а тому обрахунок початку встановленого ч. 1 ст. 119 Земельного кодексу України 15-ти річного строку безперервного користування земельною ділянкою починається з часу дії Земельного кодексу України, тобто з І січні 2002 року, а закінчення строку безперервного користування, що надає право на застосування вимог ст. 119 Земельного кодексу України для позивачки припадає на 1 січня 2017 року.
За таких обставин суд вважав позов недоведеним і відмовив у його задоволенні.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не повністю з»ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам спростовуються висновками суду.
Крім цього позивачка не довела, що спірна земельна ділянка знаходилась у її користуванні на законних підставах, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права, користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: