Судове рішення #7634226

Справа № 22ц-4644  - 09              Головуючий в суді 1 інстанції Маценко Н.П.

Категорія 01, 57                             Доповідач в суді 2 інстанції Дьоміна О.О.

 

                                              УХВАЛА

                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді Дьоміній О.О.,

суддів: Малорода О.І., Антоненко В.І.

при секретарі: Мацевичі О.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3

на рішення Броварського міськрайонного суду, Київської області від 21 липня  2009 р.  в справі за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання дій неправомірними та відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди

      |

     Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

                                         встановила:

 

      У березні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із даною позовною заявою, в якій просила суд визнати неправомірними дії та бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 17.05.2006 року, посилаючись на те, що  державним виконавцем Багіровою К.Ф. самостійно змінено резолютивну частину рішення суду у постанові від 05.06.2006 року про відкриття виконавчого провадження та розпорядженні від 03.08.2006 року, чим порушено припис   п. 7.5.10 Інструкції, відповідно якої: "при утриманні аліментів суми їх не можуть бути меншими від присудженого рішенням суду розміру".

    Державним виконавцем Багіровою К.Ф. без підстав, в постанові від 05.06.2006 року про відкриття виконавчого провадження, надано строк для добровільного виконання рішення суду, оскільки воно підлягає негайному виконанню; державний виконавець Багірова К.Ф. не здійснювала систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів, порушуючи норми ЗУ "Про виконавче провадження", не визначала конкретний розмір заборгованості за аліментами, щомісячно, так як аліменти віднесені до періодичних платежів, відповідно до рішення суду не менше 30 % від прожиткового мінімуму, порушуючи вимоги ч. З ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" та ч. 2        ст. 182 Сімейного Кодексу України.    

     Державний виконавець Багірова К.Ф., після підписання заяви платником аліментів про перерахування всієї його заробітної плати як аліменти, припинила будь-які виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду по стягненню аліментів у розмірі не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 15.03.2006 року .

    Керівні посадові особи відповідача не здійснювали належного контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень державним виконавцем Багіровою К.Ф., не вживали заходів до припинення неправомірних дій, порушуючи вимоги ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження".

    Відповідач не забезпечив обов"язковість виконання рішення суду про стягнення аліментів, рішення суду в період з 15.03.2006 року по 28.02.2007 року виконано відповідачем тільки на 13,87 %.  

     Позивачка просила одночасно стягнути із відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 5202 грн. 39 коп. та 9501, 99 грн., моральної шкоди в розмірі 7010 грн., звільнити її від сплати судових витрат у зв"язку з тим, що вимоги пов"язані із стягненням аліментів.

  В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2006 року із ОСОБА_4 на її користь стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше на кожну дитину 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 15.03.2006 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    17.05.2006 року Броварським міськрайонним судом Київської області їй було видано виконавчий лист.

    Постановою державного виконавця Багірової К.Ф. від 05.06.2006 року було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого лита.

     Розпорядженням від 03.08.2006 року державним виконавцем Багіровою К.Ф. надіслано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_4 аліментів головному бухгалтеру ГІП "Єдність".

    Оскільки аліменти не перераховувалися 25.09.2006 року вона звернулася до відділу ДВС щодо надання інформації про нарахування та сплату аліментів.

    Листом від 27.09.2006 року їй повідомлено, що за період із 15.03.2006 року по 01.09.2006 року їй нараховано аліменти в розмірі 421 грн. 61 коп., що в чотири рази менше із розрахунку 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

  З підстав неправомірності дій відповідача при виконанні рішення суду від 26.04.2006 року вона зверталася в різні інстанції, однак будь-якої позитивної відповіді не отримала.

    Вважала, що при виконанні вищевказаного рішення суду державний виконавець допустив численні порушення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій.

Вважала, що сума завданої їй матеріальної шкоди внаслідок неправомірності дій та бездіяльності відповідача складає 5202 грн. 39 коп.

   У зв"язку з тим, що розмір заборгованості за аліментами з вини державного виконавця Багірової К.Ф. визначався ним не в повному обсязі, вона була позбавлена можливості стягнути неустойку з платника аліментів, розмір завданої матеріальної шкоди при цьому складає 9501 грн. 99 коп.

     Крім того, неправомірними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, розмір якої вона оцінює в 7010 грн. Просила задовольнити позов.

     Рішенням суду від 21 липня 2009 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Броварського міськраионного управління юстиції Київської області про визнання дій неправомірними та відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди - відмовлено.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила скасувати рішення суду першої інстанції, по справі постановите нове рішення, яким  позов задовольнити.

     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в  порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної  скарги з наступних підстав.

 Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2006 року позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше на кожну дитину 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2006 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

     17.05.2006 року Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3

02.06.2006 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про прийняття на примусове виконання  виконавчого листа за № 2-1847.

    Постановою від 05.06.2006 року державним виконавцем Багіровою К.Ф. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1847, виданого 17.05.2006 року Броварським міськрайонним судом, Київської області про стягнення аліментів з ОСОБА_4

     Відмовляючи у позові суд вважав, що зазначені позивачем дані щодо самостійної зміни державним виконавцем резолютивної частини рішення суду від 26.04.2006 року свого підтвердження не знайшли, так як з тексту постанови вбачається, що розмір аліментів зазначено державним виконавцем в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку.

   Суд зазначив, що з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_4 державним виконавцем були направлені запити до Броварського МРЕВ ДАІ та Броварського МБТІ.

    З виконавчого листа вбачається, що місце роботи боржника ПП "Єдність"        АДРЕСА_1.

    15.06.2006 року державним виконавцем складено акт про відсутність ПП "Єдність" за вказаною адресою.

   31.07.2006 року державним виконавцем направлено запит до ПП "Єдність" за адресою м. Бровари,  вул. Будьонного,  14 про те,  чи працює боржник в даному підприємстві та про надання довідки про його заробітну плату в разі перебування в трудових відносинах.

    01.08.2006 року ПП "Єдність" надано довідку про середню заробітну плату ОСОБА_4

    03.08.2006 року виконавчий лист Броварського міськрайонного суду, Київської області, виданий 17.05.2006 року та розпорядження про проведення утримання з усіх видів заробітку направлений головному бухгалтеру ПП "Єдність".

   З тексту розпорядження вбачається, що з усіх видів заробітку, що належить до виплати боржнику після відрахування податків пропонується проводити утримання: 17 % - до погашення суми боргу (заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.08.2006 року що становить 421, 61 грн.), 1/3 частину - поточні платежі, а після повного погашення боргу в розмірі 1/3 частини до досягнення дитиною повноліття.

    Розмір аліментів зазначений в розпорядженні співпадає із розміром аліментів зазначеним рішення суду, тобто 1/3 частина усіх видів заробітку.

07.08.2006 року ОСОБА_4 написав заяву із проханням перераховувати заробітну плату, як аліменти ОСОБА_3 в повному обсязі на розрахунковий рахунок в АППБ "Аваль".

    Із виконавчого провадження вбачається, що 26.10.2006 року бухгалтером ОСОБА_7 та державним виконавцем Багіровою К.Ф. при перевірці бухгалтерії ПП "Єдність" складено контрольну карту стягнення, згідно якої із заробітної плати ОСОБА_4, яка в серпні 2006 року складала 109,95 грн. відраховано 107,75 грн.та  перераховані стягувачу, тому суд вважав, що це в свою чергу спростовує доводи позивачки про відсутність з боку відповідача контролю за виконанням рішення суду.

 Суд  послався на те, що з досліджених в судовому засіданні платіжних доручень за № 556 від 18.10.2006 року, № 573 від 20.11.2006 року та № 589 від 18.12.2006 року вбачається, що ПП "Єдність" перераховано ОСОБА_3 аліменти в зазначеному розмірі.

      Із виписки із рахунку ОСОБА_3 відкритого у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" вбачається, що в період з 18.08.2006 року по 02.03.2007 року в рахунок сплати аліментів надійшло 495 грн. 67 коп.

    Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 18.12.2006 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа     №  2-1847 від 17.05.2006 року.

     25.12.2006 року поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1847, виданого 17.05.2006 року Броварським міськрайонним судом, Київської області про стягнення з ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.

    На підставі листа від 20.07.2007 року виконавчий лист № 2-1847/06 виданий 17.05.2006 року по стягненню аліментів з ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на користь ОСОБА_3 було повернуто відповідачу у зв"язку зі звільненням боржника, станом на 01.06.2007 року заборгованість по аліментах відсутня.

    Суд вважав, що під час виконання судового рішення державним виконавцем не було допущено порушень прав та свобод позивача - ОСОБА_3А

    Вирішуючи питання про стягнення матеріальної шкоди, суд прийшов до висновку, що відповідно вимог ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, однак судом не встановлено неправомірності дій відповідача та відповідно вини останнього в завданні шкоди позивачу, тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині позову.     Відповідно до вимог ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов"язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Аналізуючи зазначену норму, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки за період з 15.03.2006 року по 28.03.2007 року в розмірі 9501 грн. 99 коп. є безпідставною заявленими, оскільки відповідальність в даному випадку має нести особа, яка зобов"язана сплачувати аліменти за рішенням суду.    

 

    Однак, судова колегія важає, що з висновками суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки вони зроблені   без врахування фактичних обставин справи.

      Так, вважаючи що, під час виконання судового рішення державним виконавцем не було допущено порушень прав та свобод позивача - ОСОБА_3А і при цьому виявлені порушення є несуттєвими, суд не звернув уваги на те, що Постановою за № 132 від 21.12.2006 року  дії державного виконавця Державної виконавчої служби у місті Бровари та Броварському районі Багірової К.Ф. при виконанні виконавчого листа Броварського міськрайонного суду за   № 2-1847 від 17.05.2006 року про стягнення аліментів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 визнано такими, що вчинені з порушенням ч. 4 ст. 24, ч. ч. 3,4 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" ( а.с.31 виконавчого провадження), що спростовує висновки суду.

    Крім цього, на а.с. 11-12 позивачкою надані розрахунки заборгованості по стягненню аліментів, однак з рішення суду не вбачається, що судом належним чином перевірені доводи позивачки и будь-яким чином спростовані, оскільки відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області розрахунки, якими б були спростовані доводи позивачки надані не були.

   Також, судом не обговорювалося питання про притягнення до участі по справі в якості відповідача ОСОБА_4, що позбавляє  колегію суддів можливості постановити нове рішення.

   За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна  скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню.

         Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                 УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -  задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду, Київської області від 21 липня  2009 р. -  скасувати. Справу направити нпа новий судовий розгляд до тогож суду, іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.

Головуючий:  

Судді:                          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація