Справа №22Ц-5656/09 Головуючий в 1 інстанції Міхієнкова Т.Л.
Категорія 21 Доповідач в ІІ інстанції Суханова Є.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Суханової Є.М.,
суддів: Данілова О.М., Волохова Л.А.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Броварського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 99 548 грн., в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2008 року з вини відповідача, внаслідок грубих порушень норм техніки безпеки, виникла пожежа, якою повністю знищений авто гараж, автомобіль відповідача та господарські будівлі позивача. У зв»язку з цим позивачу заподіяна матеріальна шкода, яку він оцінює в сумі понад 100000 грн. Вина відповідача в заподіянні позивачу матеріальної шкоди підтверджується довідкою Броварського управління служби цивільного захисту (пожежна інспекція), актом депутата з участю комісії про обстеження місяця події, довідкою Калитянської селищної ради.
Позивач стверджував, що даними протиправними діями відповідача йому заподіяну моральну шкоду, яку він визначив на підставі висновків експерта.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи правильно визначив правовідносини сторін та застосував законодавство, яке їх регламентує.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому, моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначаються судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності та справедливості.
У той же час згідно роз”яснень даних у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому, моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв”язку з ушкодженням здоров”я, при настанні інших негативних наслідків, тощо.
Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт послався на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме: не врахував, що майно, яке було пошкоджено під час пожежі, не зареєстровано на ім»я позивача, а також не врахував, що експерт не надав належний висновок щодо суми майна, що було пошкоджено.
Колегія суддів, переглянувши обґрунтованість та законність рішення суду в межах вимог ст. 303 ЦПК України, встановила, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, посилання апелянта на відсутність реєстрації майна за позивачем не може призвести до відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, бо відповідач не надав доказів того, що майно належить іншій особі, а сам факт реєстрації при розгляді даної категорії справ не має принципового значення.
Згідно з п. 5 згаданої Постанови Пленума Верховного Суду України відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.
При вирішенні даної категорії спорів, суд зокрема, повинен з”ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, колегія суддів не встановила доведеність та обгрунтованість апеляційної скарги, у зв»язку з тим, що апелянт мав можливість провести додаткову експертизу, якщо висновок експертизи, що є в матеріалах справи він вважав необґрунтованим. Відсутність такого висновку відповідача є порушенням норм ст. 60 ЦПК України та призвела до відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених ст. 309 та ст. 311 ЦПК України не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Броварського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді