Справа №22Ц-5722/09 Головуючий в 1 інстанції Журавський В.В. Категорія 21 Доповідач Суханова Є.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Суханової Є.М.,
суддів: Волохова Л.А., Данілова О.М.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, третя особа Бориспільський відділ земельних ресурсів про визнання недійсним розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та договору оренди земельної ділянки від 1 жовтня 2003 року та зобов»язання вчинити дії ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2009 року вказаний позов задоволено частково.
Визнано недійсним Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 577 від 12 вересня 2003 року. Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 604 від 18 вересня 2003 року та договір оренди земельної ділянки від 01.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_1.
Зобов»язано Бориспільський районний відділ земельних ресурсів Київської області провести реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 4876 від 09.09.2003 року.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.
Колегія суддів, розглядаючи скаргу в межах вимог ст. 303 ЦПК України, встановила, що апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не вірно застосував норми процесуального права та порушив вимоги матеріального права.
Судом було встановлено, що розпорядженням Бориспільської РДА Київської області від 12.09.2003 року № 577 у відповідності з статтею 141 Земельного Кодексу України, була розглянута заява ОСОБА_2 про припинення права користування земельною ділянкою площею 100,0 га сіножатей, для ведення фермерського господарства у зв»язку з її добровільною відмовою.
Згідно з п. а. ст.. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Судом було встановлено наступне.
Позивачка стверджує, що заяву про відмову від права користування земельною ділянкою вона не подавала, про прийняття розпорядження відповідача № 577 від 12.09.2003 року дізналась лише 09.04.2008 року, повідомлень про розірвання договору оренди не отримувала.
У 2008 році позивачка, дізнавшись про згадане вище розпорядження № 577, звернулась до Бориспільського міськрайонного суду за правилами адміністративного судочинства з адміністративною скаргою, вимагаючи скасувати спірне розпорядження № 577 від 12.09.2003 року.
13.08.2008 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у задоволенні скарги було відмовлено у зв»язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила вказану постанову скасувати та постановити нову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегією суддів Апеляційного суду Київської області винесено ухвалу, в якій зазначено, що оскаржуване розпорядження відповідача прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки відповідач, приймаючи рішення, не встановив, чи дійсно позивачка мала бажання відмовитись та відмовилась від права оренди земельної ділянки.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі, враховуючи те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, ухвалою колегією суддів від 31.03.2009 року було скасовано, а провадження по справі було закрито.
Згідно повідомлення відповідача , що надійшло до суду, зазначена заява ОСОБА_2 в Бориспільській районній державній адміністрації відсутня та зазначено, що строк зберігання даного типу документів складає три роки.
В апеляційній в скарзі апелянт посилається на те, що строк зберігання даної категорії документів згідно з абзацом 4 п. 9 Постанови КМУ від 14.04.1997року «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади та місцевого самоврядування» встановлено у п»ять років.
Колегія суддів, переглянувши матеріали справи, не встановила наявність заяви позивачки про відмову в оренді спірної земельної ділянки, але звернула увагу на те, що позивачка протягом більш ніж п»яти років жодним чином не довела свого користування спірною земельною ділянкою, яка надавалась їй для ведення фермерського господарства ( не сплачувала необхідні платежі за її користуванням, жодних будівель на ній не звела, фермерським господарством не займалась та взагалі не отримала статус підприємця), що підтвердив її представник під час розгляду апеляційної скарги. Крім того, колегія суддів встановила, що згідно з наявними документами позивачка мала можливість в правому режимі користуватись земельною ділянкою близько двох тижнів до того моменту, як земельна ділянка перейшла у користування апелянта ОСОБА_1
Будь-яких поважних причин, які б свідчили про те, що позивачка не знала або не могла дізнатись про порушене своє право на користування земельною ділянкою з боку апелянта, позивачка не навела, а колегія суддів їх не встановила.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що дії позивачки підтверджують її небажання користуватися спірною земельною ділянкою, а таким чином, дії відповідача по передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_1 відповідають волевиявленню сторін та не порушують охоронюваних інтересів громадян та їх законних прав.
У відповідності вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів на підставі вимог ст. 309 ЦПК України прийшла до висновку про необґрунтованість позовної вимоги позивачки, у зв»язку з тим, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2009 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, третя особа Бориспільський відділ земельних ресурсів про визнання недійсним розпоряджень Бориспільської РДА та договору про визнання недійсним розпоряджень Бориспільської РДА та договору оренди земельної ділянки від 1 жовтня 2003 року та зобов»язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді