Справа №11-а-91 2010р.                                            Головуючий в суді І-ї інстанції – Безуматов М.В.

Категорія - ст.122 ч.1 КК України                            Доповідач у апеляції – Драний О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26 січня 2010 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

            Головуючого: Драного О.П.

                      Суддів: Палічука А.О., Ремеза П.М.;

               за участю прокурора: Ахалшенішвілі Н.Є.;

              потерпілого: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2009 року, яким:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одружений, не працює, проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ст.122 ч.1 КК України до 3 років обмеження волі .

    Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ 376 грн. 62 коп. за проведення експертизи.

Суд визнав винним ОСОБА_4 за те, що він 08 липня 2009 року близько 13 год. 00 хв. в приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку, під час якої засуджений, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом з потерпілим ОСОБА_3 вийшов на подвір’я свого домоволодіння, де ОСОБА_4 не бажаючи припинити сутичку, маючи намір на умисне спричинення своєму синові тілесних ушкоджень, розуміючи неправомірний характер своїх дій, схопив в руки металевий сікач, який знаходився поруч з зазначеним будинком, яким умисно став наносити удари в різні частини тіла потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді множинних ссадин  і ран в області лоба, обличчя зліва, підшкірного крововиливу в лівій потиличній ділянці голови, садна і забою м’яких тканин в ділянці перенісся, лівого плечового суглобу, лівого передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 98 від 17.09.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритого перелому зовнішньої бічної кісточки правого гомілкового ступеневого суглобу без зміщення, який відноситься  до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

 В апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи своєї вини та кваліфікації вчиненого злочину просить вирок суду змінити, призначити покарання без позбавлення волі, оскільки він вину визнає свою повністю, щиро кається.

 Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, потерпілого ОСОБА_3, який просив вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені у відповідності з вимогами ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у скоєнні ним злочину, за який він засуджений, при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі були досліджені судом першої інстанції, узгоджуються між собою і доповнюють один одного, та ніким не оскаржуються. Дії засудженого правильно кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

          Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного ОСОБА_4, який за місцем проживання характеризується негативно; обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, вчинення злочину вперше; обставини, які обтяжують  покарання: скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, і з урахуванням всіх обставин справи у відповідності з вимогами ст.65 КК України призначив засудженому покарання в межах санкції ст.122 ч.1 КК України, яке є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

          Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

          Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -    

                                                         УХВАЛИЛА:

          Апеляцію засудженого ОСОБА_4  – залишити без задоволення, а вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2009 року щодо  ОСОБА_4   – залишити  без  зміни.

СУДДІ: