Справа № 22ц-20043/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 32 (П) Тимошенко Т.І.
Доповідач – Михайлів Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
19 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Рачук Я.І.
за участю: позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - Громко Наталі Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ВАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди в сумі 250 000 грн., посилаючись на те, що 05.12.2004 року при виконанні трудових обов’язків на шахті ім. Орджонікідзе ВАТ «ЦГЗК» стався нещасний випадок, внаслідок якого загинув його син - ОСОБА_6
У червні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з аналогічним позовом, що і ОСОБА_3
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2007 року обидві цивільні справи об’єднані в одне провадження.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2009 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ВАТ «ЦГЗК» задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 50 000 грн. кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також – на користь держави судові витрати.
В апеляційній скарзі ВАТ «ЦГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачам в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, судом помилково до спірних правовідносин замість положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», застосовано норми ЦК України, які регулюють відносини щодо зобов’язань, які виникають із заподіяння позадоговірної шкоди.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачам моральної шкоди, в рішенні суду не обґрунтовано її розмір.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу ВАТ «ЦГЗК» відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ЦГЗК» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6
05.12.2004 року, під час виконання трудових обов’язків на шахті ім. Орджонікідзе ВАТ «ЦГЗК» з ОСОБА_6 стався нещасний випадок, внаслідок якого він загинув.
Вказаний нещасний випадок визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом, про що складено акт за формою Н-1 від 17.12.2004 року, в якому однією з причин нещасного випадку визначено порушення законодавства про охорону праці посадовою особою ОСОБА_7
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1168 ЦК України для відшкодування на користь позивачів моральної шкоди, завданою смертю фізичної особи.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку з порушенням норм процесуального права, що тягне скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Частиною 1 ст. 311 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо, відповідно до п.3 цієї статі, справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, а також, якщо, відповідно до п.5 вказаної статті, суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 17 грудня 2007 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (а.с. 143 т.1), та ухвалою суду від 05 квітня 2007 року залучено до участі у справі в якості третьої особи – ОСОБА_7 (а.с. 122 т.1), які є особами, що беруть участь у справі.
Виходячи з того, що третя особа ОСОБА_7 постійно до ухвалення рішення районним судом від 04.09.2008 року. та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.01.2009 року, приймав участь у всі судових засіданнях, тобто відповідно до змісту ч.3 ст. 36 ЦПК України заявив про згоду на свою участь у справі в якості третьої особи, суд першої інстанції зобов’язаний був повідомити його про час та місце судового засідання відповідно до норм ЦПК України.
Також не викликався до суду першої інстанції і не приймав участь у справі співвідповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Судом взагалі не зазначено співвідповідача ані в журналі судового засідання, ані в рішенні суду стороною у справі.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не вирішив питання по суті позову щодо вказаного співвідповідача, що є підставою для скасування рішення суду з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Крім того, з зазначених підстав ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.01.2009 року рішення суду скасовувалось, однак у порушення ч.2 ст. 311 ЦПК України, суд першої інстанції при новому розгляді справи не врахував обов’язковість висновків і мотивів скасування рішення для суду першої інстанції при новому розгляді.
Згідно ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, п.5 ч. 1 ст. 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2009 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: