Справа 22ц-219,2010р.          Головуючий в 1 інстанції

                                                                                    Кусік І.В.

Категорія: 5                                                      Доповідач  Воронцова Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    2010 року січня місяця  21 дня   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:                

                                      Головуючого   Прокопчук Л.П.

                            Суддів:  Воронцової Л.П.,

        Вадзінського П.О.

                          при секретарі  Остренко О.О.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу    за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року у справі

за позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_3

про поділ майна,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що перебуваючи з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних стосунках, проживаючи однією сім’єю, у 2004 році вони придбали не житлову будівлю-кафе та підсобні приміщення, які знаходяться за адресою с. Дар’ївка Білозерського району, вул.Жовтнева,122-а. Право власності на зазначене майно посвідчено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.06.2004 року виданого Дар’ївською сільською радою на підставі рішення виконкому від 29.04.2004 року №44 на ім’я ОСОБА_3.

Вражаючи, що даний об’єкт  нерухомості є об’єктом права спільної сумісної власності її та відповідача, ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на Ѕ частину цього об’єкту, та збільшивши в ході розгляду справи позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 2/3 частини цієї будівлі на підставі ст.70 СК України, оскільки з нею проживає їх з відповідачем дитина, і розмір аліментів, які вони одержують від відповідача є недостатнім для забезпечення його фізичного, духовного розвитку та лікування.    

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину нежитлової будівлі-кафе та підсобними приміщеннями, розташоване в с. Дар’ївка, Білозерського району, вул.Жовтнева,122-а.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення  норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 та визнаючи за нею право власності на Ѕ частину об’єкту нерухомого майна, суд виходив з того, що воно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст.62 СК України і їх частки є рівними.

Однак до такого висновку суд прийшов у порушення норм матеріального права і він не відповідає обставинам справи, що відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є підставою для його скасування та ухвалення нового.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, з 1999 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних стосунках.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.06.2004 року ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, кафе та підсобних приміщень, розташованих в с Дар’ївка Білозерського району, вул. Жовтнева,122-2. Дане свідоцтво видано на підставі рішення виконавчого комітету Дар’ївської сільської ради №44 від 29.04.2004 року, як приватному підприємцю.

Згідно рішення виконкому Дар’ївської сільської ради №81 від 26.06.2003 року виділено земельну ділянку ОСОБА_3 як приватному підприємцю, під будівництво кафе з літнім майданчиком.

Відповідно до листа Білозерської райдержадміністрації та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 22.09.1999 року /а.с. 64-68/.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», п.29, зазначено, що відповідно до положень статей 57,61 СК, ст. 52 ЦК України, майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від усієї діяльності.

З огляду на вище зазначене, суд помилково прийшов до висновку, що об’єкт нерухомого майна є спільною сумісною власністю подружжя, застосувавши положення до спірних правовідносин глави 8 ЦК України, які їх не регулюють.

За вказаних обставин у задоволенні позову ОСОБА_4 на підставах заявлених нею, слід відмовити.    

На підставі ст.ст. 57,61 СК України, ст. 52 ЦК України, керуючись ст.ст. 303,307,309,312 ЦПК України, колегія суддів,                    

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  задовольнити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: Л.П.Прокопчук

Судді: Л.П.Воронцова, П.О.Вадзінський

Копія вірна:                                               Л.П.Воронцова