Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

справа № 2-6061/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого -судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі - Варгаракі С.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2.

В судовому процесі представник позивача уточнив заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити і визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2, зазначеною під літерою „А", розташовану на земельній ділянці площею 491 кв.м.

Відповідачі надали до суду заяву, відповідно до якої вимоги позивачки визнали в повному обсязі та проти задоволення позову не заперечують.

Вислухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 листопада 2005 року відповідачам на праві приватної спільної часткової власності належить по 1/8 частині житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_3.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською A.M. та зареєстрований в реєстрі за № 22652.

Право спільної часткової власності позивачів на придбане за договором купівлі-продажу від 15.11.2005 року нерухоме майно зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.04.2006 року.

23 серпня 2009 року між позивачкою та відповідачкою ОСОБА_4 укладено договір про намір укладання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору відповідачка ОСОБА_4 зобов'язалась продати, а позивачка купити в строк до 09 жовтня 2009 року спірне нерухоме майно.

Згідно п. 1.3. договору від 23.08.2009 року позивачка передала відповідачці грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 5 (П'ять) тисяч доларів США за курсом НБУ на дату складання даного договору.

Відповідно до пунктів 1.4. та 1.5. договору від 23.08.2009 року повна вартість Уг частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, сторонами визначена в розмірі 32000,00 (Тридцять дві тисячі) доларів США та її залишок у розмірі 27000,00 (Двадцять сім тисяч) доларів США повинен бути сплачений позивачкою відповідачам у день складання нотаріального договору у гривнях за курсом НБУ.

21.10.2009 року, 01.12.2009 року та 07.12.2009 року позивачка передала відповідачці ОСОБА_4 в якості розрахунку за Уг частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2, грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 300,00 (Триста), 2300,00 (Дві тисячі триста) та 1100,00 (Одна тисяча сто) доларів США. Вказане підтверджується складеними відповідачкою ОСОБА_4 розписками від 21.10.2009 року, 01.12.2009 року та 07.12.2009 року відповідно.

4 листопада 2009 року між позивачкою та відповідачами укладено письмовий договір, за умовами якого Уг частина житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2, проданий позивачці. В рахунок оплати проданої частини будинку позивачка передала відповідачам грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 26000,00 (Двадцять шість тисяч) доларів США, а відповідачі передали позивачці Уг частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2 та ключі від нього.

Передання коштів та ключів від будинку проводилось в присутності свідків - ОСОБА_9 та ОСОБА_10

З цього ж часу позивачка вселилася в придбану частину будинку та відкрито користується нею, а відповідачі звільнили продану ними позивачці Уг частину житлового будинку АДРЕСА_5

Але від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідачі ухиляються.

Згідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.І ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право на її купівлю.

Треті особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як співвласники спірного нерухомого майна були повідомлені про продаж відповідачами належної останнім на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2.

Від переважного права купівлі вказаної частини житлового будинку, незалежно від ціни та інших умов, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовились.

Вказане підтверджується заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 29.12.2009 року, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Слькіною М.О. та зареєстрованою в реєстрі за № 1859.

З цього суд доходить до висновку, що права третіх осіб при укладанні 04.11.2009 року договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_6 не порушено.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, при укладанні спірного договору сторонами було додержано майже усіх законодавчо визначених вимог щодо чинності правочину, за винятком його форми.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. З ст. 334 ЦК України право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено чи договором законом. Переданням майна вважається його вручення набувачеві. Право власності на майно за угодою, котра потребує нотаріального посвідчення, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Судом встановлено, що спірний договір укладений у письмовій формі, підписаній сторонами, але нотаріально не посвідчений. В договорі зазначені усі суттєві умови договору.

Відповідачі передали позивачці належну першим 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, зазначеною під літерою „А" та розташованою та земельній ділянці площею 491 кв.м., а позивачка прийняла вказане майно від відповідачів та оплатила гроші.

Позивачка володіє та користується спірним майном, але угода купівлі-продажу нотаріально не посвідчена через ухилення відповідачів, що порушує право власності позивачки на придбане нею у відповідачів нерухоме майно.

Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні факти, суд вважає, шо позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням наведених обставин, на підставі ст.ст. 203, 204, 220. 328. 355, 362, 657 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7. Київської районної адміністрації Одеської міської Ради, про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2, зазначеною під літерою „А" та розташованою на земельній ділянці площею 491 кв.м., - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_8, зазначеною під літерою „А" та розташованою на земельній ділянці площею 491 кв.м.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий