Справа №1-176/2010 року

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                    27 січня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                             Остапука В.І.,

за участю секретаря                 Полетило К.С.,

прокурора                                                        Решетника О.Л.,

захисника                                                      ОСОБА_1,

потерпілого                                                   ОСОБА_2,

законного представника

потерпілого                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:  

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, судимості немає,

•   за ст. 186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

    Підсудний ОСОБА_4 17 листопада 2009 року близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись на території дитячого садка, що по вул. Коперніка м. Луцька, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, умисно, відкрито, із застосуванням насильства до неповнолітнього ОСОБА_2, що не є небезпечним для життя та здоров»я останнього, наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя, чим спричинив потерпілому фізичний біль та заволодів його мобільним телефоном марки «Нокіа – 6233» вартістю 800 грн., із флеш-карткою вартістю 100 грн., сім карткою вартістю 30 грн. на рахунку якої було 8 грн. та пошкодив спортивну куртку вартістю 300 грн., в яку був вдягнений ОСОБА_2, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1238 грн..

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно 17.11.2009 року за попередньою змовою із дівчиною на ім.»я Юля у вказаний час, місце та спосіб відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон, при цьому він наніс потерпілому чотири удари кулаком в обличчя. Підсудний вартість завданої матеріальної шкоди та перебування в стані алкогольного сп'яніння не заперечує. Збитки потерпілому відшкодовані. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

    Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються підсудним та учасниками судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинив злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вину визнав та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, шкода повністю відшкодована, потерпілий та законний представник потерпілого просили не позбавляти волі, а тому суд призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі і звільняє від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання, термін перебування його під вартою з  23.11.2009 року по 03.12.2009 року включно.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1-ого (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа – 6233» залишити за належністю ОСОБА_2.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: