Справа № 2 - 303/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 11 січня 2010 року Бахчисарайський районний суд   Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                 Большаков Ю.М.

із секретарем                 Вальшиним І.Н.

за участю     представника позивача             ОСОБА_1

        відповідачки                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу

за позовом Бахчисарайського комунального підприємства «Міськтепломережі»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією

ВСТАНОВИВ:

В.О. директора БКП «Міськтепломережі» звернулася 04.08.2009 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де виклала вимоги стягнути з відповідачки на користь підприємства заборгованість за споживану теплову енергію у сумі 3000 гривень 50 копійок, за обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання 146 (сто сорок шість) гривень 23 копійки, у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 (тридцять) гривень. Вимоги мотивовані тим, що відповідачка своєчасно не сплачувала нараховані грошові суми, внаслідок чого виникла заборгованість на зазначену суму.

    У судовому засіданні представник позивача просить позов задовольнити з наведених у позовної заяві обставин і на підставі доказів, що наявні у матеріалах справи. На мирову угоду не згідна, тому як раніше з ОСОБА_2 вже укладався договір про реструктуризацію заборгованості, умови якого вона не виконала.

    Відповідачка позовні вимоги визнала і пояснила, що в неї як поштового працівника маленька заробітна плата, через що вона не має можливостей сплатити усю суму і просила, щоб гроші стягувалися часткового невеликими сумами.

    Заслухавши пояснення сторін, перевіривши їх доказами суд дійшов висновку, що на квартиру № 27 у будинку № 7/а по вулиці Гагаріна міста Бахчисарай у Бахчисарайському комунальному підприємстві «Міськтепломережі» відкрите особистий рахунок, споживачем визначено ОСОБА_3, заборгованість за яким станом на початок березня 2009 року за споживану теплову енергію ставить 3000 гривень 50 копійок, за ВДС 146 гривень 23 копійки (а. с. 4 - 9). 23 жовтня 2007 року сторони уклали договір надання послуг на централізоване опалювання квартири ОСОБА_2 (а. с. 14-17), 01 листопада 2007 року між сторонами було укладене договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги (а. с. 12, 13).

    Таким чином судом встановлене, що між позивачем та відповідачкою склалися та існують правовідношення на постачання теплової енергії, які регулюються нормами цивільного та житлового законодавства України.

    Відповідно до ст.. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму ії використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідачка уклала з енергопостачальником договір, за умовами якого повинна сплачувати гроші за надані послуги. Важкий матеріальний стан не звільняє ії від сплати вартості споживаної теплової енергії, оскільки постачання неї теплової енергії є особливістю фактично існуючих правовідношень, тому як за технічними умовами і постановою Верховної Ради України «Про сплату житлово-комунальних послуг населенням України» від 18.03.1999 року відрізати систему квартирного опалювання за ініціативою підприємства неможливо, сама відповідачка такого наміру позивачеві не надавала.

Відповідно до ст.. 67, 68 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами своєчасно, тобто щомісяця.                 Відповідачка не виконала вимоги закону і умови договору, внаслідок чого за нею виникла заборгованість, яку суд стягуває примусово на користь позивача.

    У відповідності із ст.. 88 ЦПК України судові розходи у вигляді державного мита (судового збору) суд стягує на користь держави, витрати на інформаційно-технічно забезпечення розгляду справи на користь позивача.

    На підставі викладеного, відповідно ст.. 714 ЦК України, 67, 68 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Бахчисарайського комунального підприємства «Міськтепломережа» в погашення заборгованості за споживану теплову енергію 3 000 (три тисячі ) гривень 50 копійок, за обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання 146 (сто сорок шість) гривень 23 копійки, у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 (тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави державне мито 51 (п’ятдесят одну) гривню.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяв про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд в строки та у порядку, передбаченому ст. ст. 294, 295 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий

      суддя