Справа №  2а – 2200/2009

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                     Большаков Ю.М.

із секретарем                     Вальшиним І.Н.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Бахчисарай справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бахчисарайському районі про поновлення строку на звернення до суду, визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та сплатити суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася 23.11.2009 року у Бахчисарайський районний суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі і виклала вимоги визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Бахчисарайському районі неправомірними, зобов'язання останнього нарахувати та сплатити щомісячну держану соціальну допомогу як дитині війни за період 2008-2009 роки, сплачувати щомісячно соціальну допомогу у розмірі   30 % мінімальної пенсії. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які ії не сплачено відповідачем за вказаний строк.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, у заяві клопотала до суду про розгляд справи за ії відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду заперечення, де просив розглядати справу за його відсутності і відмовити в задоволенні позову тому, що позивач не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі і не отримує пенсію у вказаному управлінні.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

При перевірці обставин доказами судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася 24 травня 1938 року, про що свідчать дані ії паспорту (а. с. 4), тобто станом на час закінчення Другої світової війни ії було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії покладені на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах.                                                

Позивачка не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим та не отримує пенсію у вказаному управлінні, що слід з даних Інформаційного центру персоніфікованого обліку, витяг з якого відповідачем до заперечень на позов.

Приймаючи до уваги те, що згідно за смислом ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії за місцем ії отримання, а ОСОБА_1 не знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі, суд вважає що відповідач не повинний сплачувати ії державну соціальну допомогу як дитині війни, для отримання якої позивачці необхідно звертатися до відповідного органу за місцем отримання пенсії.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни з управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі не є обґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», керуючись ст.. 7 - 11, 71, 86, 94, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.

    Постанова набирає законної сили через десять днів після ії оголошення. Якщо постанову оскаржено, вона набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд в порядку та строки, передбачені ст.. 186 КАС України.

    Головуючий

        суддя