справа № 2-1/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 року   Бабушкінський  районний суд  м. Дніпропетровська  у складі

головуючого судді                           Максименка О.І.

при секретарі                                   Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи» про спонукання внесення запису в трудову книжку, видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із  вказаним позовом до  закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він працював у відповідача на посаді генерального директора, в останній час на посаді заступника технічного директора .

За період роботи у відповідача йому не була виплачена заробітна плата з 1 червня по 4 грудня 2006 року в сумі 4 386 грн.

20 листопада 2006 року він звернувся до відповідача з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням. Через 14 днів тобто  4 грудня 2006 року відповідач повинен був звільнити його з роботи  та провести з ним остаточний розрахунок. В супереч діючому законодавству відповідач його не звільнив, трудову книжку не видав, остаточний розрахунок не провів.

На підставі викладеного позивач просить суд:

зобов’язати відповідача видати наказ про його звільнення з роботи за власним бажанням  по ст. 38 КЗпП України з 4 грудня 2006 року;

видати йому трудову книжку;

стягнути з відповідача на його користь не виплачену йому заробітну плату з 1 червня по 4 грудня 2006 року в сумі 4 386 грн.;

стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час затримки остаточного розрахунку та за час затримки видачі трудової книжки за період з 5 грудня 2006 року по 1 жовтня 2009 року в сумі 25 362 грн., а також 3000 грн. витрат на правову допомогу.

     В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував проти позову в частині видачі наказу про звільнення позивача за власним бажанням, видачі йому трудової книжки , виплати йому не виплаченої заробітної плати  в сумі 4386 грн. Проте вважав що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25362 не підлягають задоволенню, оскільки справа розглядалася так довго з вини позивача, який систематично змінював та уточнював свої позовні вимоги. Також не визнав позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача витрат на правову допомогу.

    Вислухавши сторони,  дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні  позивач працював у відповідача на посаді генерального директора, а  з жовтня 2006 року на посаді заступника технічного директора .

За час роботи у відповідача  позивачу не виплачена  заробітна плата з 1 червня по 4 грудня 2006 року в сумі 4 386 грн. Ця обставина представником відповідача не заперечується.

20 листопада 2006 року позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням, але відповідач через два тижні, тобто 4 грудня 2006 року наказу про звільнення позивача з роботи  не видав, остаточний розрахунок  не провів, трудову книжку позивачу не вручив.

Відповідно ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, та видача трудової книжки провадиться в день звільнення. Ці вимоги закону відповідачем були порушені. Тому суд вважає, що за час затримки остаточного розрахунку та затримки видачі трудової книжки з 5 грудня 2006 року по 1жовтня 2009 року з відповідача належить стягнути на користь позивача середній заробіток в сумі 25362грн.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. за надання йому правової допомоги.

Згідно  ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне  стягнути з  відповідача на користь  позивача та на користь держави судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 -  задовольнити.

Зобов’язати закрите акціонерне товариство «Дніпровські промислові системи» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи  з 04 грудня 2006 року за ст.. 38 КЗпП України.

Зобов’язати закрите акціонерне товариство «Дніпровські промислові системи» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис  про його звільнення з 04 грудня 2006 року за ст.. 38 КЗпП України та видати трудову книжку.

Стягнути з  закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи» на користь ОСОБА_1  не виплачену заробітну плату з 01.06.06 по 04.12.2006 року в сумі 4 386 грн.

Стягнути з  закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи» на користь ОСОБА_1   середній  заробіток за період 05.12.06 по 01.10.2009 року у сумі 25 362 грн.

Стягнути з  закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи» на користь ОСОБА_1   витрати за надання правової допомоги в розмірі 3 000 грн.

Стягнути з  закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи» на користь ОСОБА_1    сплаченні останнім витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Стягнути з  закритого акціонерного товариства «Дніпровські промислові системи» на користь держави  державне мито в розмірі 297,48 грн.

             Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                            О.І. Максименко