Справа №2-102/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня  2010 року                                                                                                              м. Вижниця  

 Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого  Пилип’юка І.В.,  при секретарі  Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

     Представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення.

   В позові вказував, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 29 жовтня 2007 року укладено кредитний договір № SAMDN49000016997277, згідно умов якого позичальнику Банком  надано кредит в розмірі 10 000 євро зі сплатою 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом  та кінцевим терміном повернення 20.10.2010 року, останній зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених цим договором.

  Відповідач зобов’язався надавати банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом згідно Графіку погашення кредиту і відсотків, яка складається із заборгованості за кредитом,  відсотків за користування кредитом, а також інших витрат згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов’язань за вказаним договором позивач вправі достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

    Посилався на те, що Банк свої зобов’язання за договором  виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 10 000 євро, проте відповідач порушив свої зобов’язання за вказаним договором, у зв’язку з чим станом на 12 травня 2009 року має заборгованість у розмірі 12980,20 євро.

    В забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 29 жовтня 2007 року  укладено договір застави №10690, згідно умов  якого останній надав в заставу рухоме майно, а саме - меблеву стінку виробництва Україна.

  В забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 29 жовтня 2007 року також було укладено договір іпотеки № 10690, згідно умов якого ОСОБА_2 надав в іпотеку належне йому майно, а саме: будинок загальною площею 55,8 кв.м., який розташований  в смт. Берегомет по вул. Руській, 6, Вижницького району Чернівецької області.

    Просив позов задовольнити, передати в заклад «ПриватБанку» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме – меблеву стінку виробництва України, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №97177-CRED від 29.10.2007 року; звернути стягнення на меблеву стінку виробництва України, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; звернути стягнення на будинок загальною площею 55,8 кв.м., який розташований в смт. Берегомет по вул. Руській, 6, Вижницького району Чернівецької області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки  №10690 від 29.10.2007 року ЗАТ КБ «Приватбанк»  з укладенням від імені відповідача ОСОБА_2, договору купівлі – продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень для здійснення продажу, виселити громадян, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому по вул. Руська, 6 смт.Берегомет Вижницького району Чернівецької області зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб; стягнути з відповідачів судові витрати: судовий збір  за подання позовної заяви та виселення у розмірі 1337.25 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи  250 гривень.

    У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в заяві, просив позов задовольнити та передати в заклад «ПриватБанку» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно, меблеву стінку виробництва України; звернути стягнення на меблеву стінку, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; звернути стягнення на будинок загальною площею 55,8 кв.м., який розташований в смт. Берегомет по вул. Руській, 6, Вижницького району Чернівецької області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки  №10690 від 29.10.2007 року) ЗАТ КБ «Приватбанк»  з укладенням від імені відповідача ОСОБА_2, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень для здійснення продажу та стягнути судові витрати.

    Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про день, годину, місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, причину своєї неявки або неявки своїх представників суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази і матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає  задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 29 жовтня 2007 року укладено кредитний договір №97177-CRED, згідно умов якого позичальнику Банком  надано кредит в розмірі 10 000 євро зі сплатою 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом  та кінцевим терміном повернення 20.10.2010 року, останній зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених цим договором. Відповідач ОСОБА_1 зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленого кредитним договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №97177-CRED укладеного з ОСОБА_1 станом на 12.05.2009 року сума загальної заборгованості становить 133724,76 гривень.

В забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 29.10.2007 року  укладено договори застави №10691, згідно умов  якого останній надав в заставу рухоме майно, а саме - меблеву стінку виробництва Україна. (а.с.11-13).

Крім того в забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 29.10.2007 року укладено договір іпотеки №10690, згідно умов якого останній  надав в іпотеку, в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 належне  йому на праві власності  на підставі договору купівлі-продажу  майно, а саме: будинок загальною площею 55,8 кв.м., який розташований  в смт. Берегомет по вул. Руській, 6, Вижницького району Чернівецької області.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530  ЦК України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України  Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).   

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Пунктом 1 договору застави №10691  від 29.10.2007 року передбачено, що заставодержатель має право в разі невиконання позичальником своїх зобов’язань, забезпечених заставою, одержати задоволення  своїх вимог за рахунок переданого в заставу  майна.

Як встановлено судом, в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, відповідачем ОСОБА_1 воно не було виконано, а тому Банк набув право звернення стягнення на предмет застави.

 Згідно договору застави звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу конкретному покупцю.

Частиною 1 статті 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета  застави  заставодержатель має  право задовольнити в повному обсязі свою вимогу,  що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування    збитків,    завданих   порушенням   зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених   у  зв'язку  із  пред'явленням  вимоги,  якщо  інше  не встановлено договором.  

   Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Згідно ч.2 ст.590 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно з п.1 Договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя, в разі невиконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань по кредитному договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку майна.

В порушення прийнятих на себе зобов’язань, відповідач ОСОБА_1 позику у встановлений договором термін не повернув.

Згідно положення п. 4, 7 договору іпотеки, передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем - відповідачем основного зобов’язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України, в тому числі отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання. Теж саме встановлено і ст.ст.572,589 ЦК України.

Відповідно до ст.328, 334 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем (відповідачем) зобов’язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язань боржником, а в разі невиконання вимоги – звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто за рішенням суду.

Відповідно до ст.35 ЗУ «Про іпотеку» встановлено право іпотекодержателя розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно норм Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем по справі було сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, які повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

За таких обставин суд вважає, що викладені обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.2,15,526,536,589,590,1050,1054 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.12,35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст.10,11,209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов ЗАТ КБ «ПриватБанк»  задовольнити.    

    Передати в заклад Приватбанку шляхом вилучення у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, належне на праві власності заставлене майно, а саме меблеву стінку  (виробництво Україна).

            В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №97177-CRED від 29.10.2007 року в сумі 133724,76  (сто тридцять три тисячі сімсот двадцять чотири) грн.

Звернути стягнення: на меблеву стінку, на підставі договору застави №10691 від 29.10.2007 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

 Звернути стягнення: на будинок загальною площею 55,8 кв.м., який розташований  за адресою смт. Берегомет вул. Руська, 6, Вижницького району Чернівецької області, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №10690 від 29.10.2009 року) ЗАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі – продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» (р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1337,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  250,00 грн., які  були сплачені останнім при подачі позовної заяви до суду.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: