Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2- 2769\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Бжассо Н.В.

при секретарі        Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у праві користування власністю, виділення 1\3 частини домоволодіння в натурі, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, про переведення прав та обов’язків покупця за договором купівлі - продажу 1\3 частини домоволодіння та про визнання права власності;

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Комунального підприємства КП ОМБТІ та РОН про визнання угод дарування та купівлі - продажу удаваними, про визнання переважного права покупця, про і визнання права власності, про визнання недійсною реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив виділити йому в натурі 1/3 частину домоволодіння з надвірними спорудами, включаючи вигрібну яму, підвали розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Офіцерська, 21; зобов’язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити йому перешкод в підключенні до газового трубопроводу, а також стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати, при цьому обґрунтовуючи вимоги наступними обставинами.

Як зазначає ОСОБА_1, 25.10.2004 року він придбав 1\3 частину житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Офіцерській 21 в м. Одесі. Попередній господар, ОСОБА_4, не визначив порядок користування житловим будинком, підвалом, надвірними спорудами, вигрібною ямою та комунікаціями, тому користувався тією частиною яка йому була виділена відповідачами на власний розсуд.

Як вказує позивач, з 1998 року по 2006 рік, право користування газопроводом здійснювалося частково, а саме у вигляді опалювання кімнати 2-2 за технічним паспортом, площею 22,6 кв.м.

З часу укладання договору купівлі - продажу відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовляються виділити 1\3 частину домоволодіння у добровільному порядку та перешкоджають позивачу в підключенні до всіх комунікацій, чим на його думку порушують його законні права та спричиняють моральну шкоду.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, обгрунтовуючи свої доводи тим, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 не відмовляли ОСОБА_1 в підключенні до газового трубопроводу, оскільки частина будинку яка належала ОСОБА_4 була підключена до нього, щодо виділення в натурі належної ОСОБА_1 частки в домоволодінні - з їх боку відмови у виділенні в натурі 1/3 не було, оскільки ОСОБА_6 з такою вимогою до них не звертався.

ОСОБА_3 звернулася до суду з самостійним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7 та просить суд ухвалити рішення яким перевести на неї права та обов’язки покупця за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу 1\3 частини домоволодіння №21, укладеного 25.10.2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, та визнати за нею право власності на 1\3 частину вищезазначеного домоволодіння, також ОСОБА_3 просить відновити їй строк позовної давності обгрунтовуючи його пропуск тим, що про продаж її старшим сином , ОСОБА_7, належної йому 1\3 частки домоволодіння, їй стало відомо випадково 25.11.2006 року, тому вона вважає причину пропуску строку подання позову про переведення на неї прав та обов’язків покупця поважною.

Свої вимоги ОСОБА_3 обгрунтовує тим, що на праві спільної часткової власності, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 02.08.2001 року, укладеному між нею та ОСОБА_5 їй належить 1\3 частина житлового будинку з надвірними спорудами по вул.. Офіцерській, 21 в м. Одесі. Зазначений договір було зареєстровано в КП ОМБТІ та РОН 03.09.2003 року.

Випадково їй стало відомо, що відповідно до договору купівлі - продажу від 25.10.2004 року співвласник вищезазначеного житлового будинку, ОСОБА_7 - продав, а ОСОБА_1 придбав 1\3 частину вищезазначеного домоволодіння.

Як зазначає ОСОБА_3 вона як співвласниця домоволодіння, своїм переважним правом на придбання 1\3 частки домоволодіння належної ОСОБА_7 не скористалася, оскільки останній, через неприязні стосунки, не повідомляв її про намір продати свою частку, тому вона вважає що 25.10.2004 року продаж відбувся з порушенням її переважного права купівлі як співвласника.

На підставі викладеного ОСОБА_3 зазначає, що заявлений нею позов про проведення на неї прав та обов’язків покупця за вищевказаним договором купівлі - продажу є законним та обґрунтованим.

В ході розгляду справи представник ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав у повному обсязі, в задоволенні їх просив відмовити, свої доводи обгрунтовував тим, що на початку жовтня 2004 року ОСОБА_7 подав заяву до КП МЕТІ та РОН про відчуження належної йому 1\3 частки спірного домоволодіння. Згідно витягу виготовленого КП ОМБТІ та РОН співвласниками ОСОБА_4 були - ОСОБА_5 та ОСОБА_2, тобто згідно реєстру прав власності угода дарування від 02.08.2001 року зареєстрована належним чином в КП ОМБТІ та РОН не була, тому на момент оформлення угоди купівлі - продажу між ним та ОСОБА_7, ОСОБА_3 не мала документи, що підтверджують її право власності, тому заяву про відмову від переважного права купівлі частки в спільній частковій власності відбирали у зареєстрованих співвласників - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Окрім зазначеного ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 було відомо про продаж, оскільки вона була зареєстрована та проживала за зазначеною адресою, отримала аванс за продаж 22 кв.м земельної ділянки, показувала агенціям об’єкт продажу маючи на меті продати свою землю.

Представник ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить поновити йому пропущений строк подання позову у зв’язку із поважними причинами; визнати недійсною угоду дарування від 21.04. 1999 року, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на 1\3 частини домоволодіння 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі; визнати недійсною угоду дарування від 02.08.2001 року, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на 1\3 частини домоволодіння 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі; перевести на нього права покупця 1\3 частини домоволодіння 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі, що належить ОСОБА_3 на ОСОБА_4, обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.

Як зазначає ОСОБА_7, 21.04.1999 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_5 1\3 частину домоволодіння № 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі. ОСОБА_5 жодного дня в належній їй частині не проживала, тому що ця угода дарування маскувала угоду щодо продажу неприватизованої земельної ділянки землі площею 585 кв.м. 02.08.2001 року, збудувавши свою будівлю на ділянці 585 кв.м, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 1\3 частину домоволодіння, в якому вказано земельну ділянку 1879 кв.м. Для того, щоб приватизувати земельну ділянку площею 585 кв.м, ОСОБА_5 зобов’язала ОСОБА_3 не реєструвати право власності в КП ОМБТІ та РОН до введення будинку № 21-А в експлуатацію і отримання держакту на землю, таким чином, ОСОБА_5 формально залишилась власницею 1\3 частини спірного домоволодіння, а ОСОБА_3 залишалась проживати в подарованій частині будинку. Таким чином договір дарування від 21.04.1999 року фактично маскував договір купівлі - продажу який був укладений з порушенням його переважного права на купівлю частки в спільній частковій власності.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_5 заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, посилаючись на їх непослідовність, необгрунтованість та недоведеність.

Представник КП ОМБТІ та РОН в судовому засіданні вирішення справи залишив на розсуд суду, у останнє судове засідання не з’явився причини неявки суду не повідомив..

ОСОБА_1, який 02 листопада 2010 року надав суду заяву слухати справу за його .відсутність, представник ОСОБА_4 у останнє судове засідання не з’явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, справа розглядається за їх відсутністю.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, згідно Свідоцтва права на спадщину за законом від 29.12.1998 р. виданого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори, спадкоємцями майна ОСОБА_8 померлого 11.06.1998 року, є його дружина ОСОБА_3, сини ОСОБА_2, ОСОБА_9, в рівних частинах кожний.

Спадкове майно складалося з житлового будинку по вул. Офіцерській № 21 в м. Одесі, загальною житловою площею 54,7 кв.м. На самовільно зведені будівлі «Д» літня кухня, «Е» сарай, «К» вбиральня, «З» навіс, «Б» сарай, свідоцтво про право спадщини не видавалося.

Розпорядженням Київської районної адміністрації № 1125 від 12.08.2003 року самовільно зведені будівлі «Д» літня кухня, «Е» сарай, «З» навіс, були введенні в експлуатацію та на вказані будівлі було визнано право власності за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_9 в рівних частках.

21 квітня 1999 року на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий номер 558, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_5 прийняла в дар 1\3 частину житлового будинку № 21 по вул. Офіцерській, 21 в м. Одесі.

Договір було зареєстровано в КП ОМБТІ та РОН 28.04.1999 року.

02.08.2001 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий номер 1879, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар 1\3 частину житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Офіцерській в м. Одесі.

Договір було зареєстровано в КП ОМБТІ та РОН 03.09.2003 року за № 2915, стор. 146, кн.121 доп.

Постановою Одеського адміністративного окружного суду від 20.09.2010 року, дії КП ОБТІ та РОН, з реєстрації 03.09.2003 року нерухомого майна на ім’я ОСОБА_3 на 1\3 частину домобудівні по вул. Офіцерській 21 в м. Одесі визнані неправомірними.

Зазначеною постановою суду КП ОБТІ та РОН зобов’язано внести до державного реєстру прав власності на нерухоме майно до реєстраційної книги 121 «доп» стор. 146 під реєстровим № 2915 запис про припинення реєстрації нерухомого майна на 1\3 частину домобудівні по вул. Офіцерський 21 м. Одеси на ім’я ОСОБА_3 03.09.2003 року. Однак зазначена постанова чинності не набрала, так як була оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Одеської області.

25.10.2004 року ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_1 придбав 1\3 частину житлового будинку по вул. Офіцерській 21 в м. Одесі.

Під час укладання зазначеного правочину ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як співвласники будинку № 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі своєю нотаріально посвідченою заявою відмовились від переважного права купівлі частки ОСОБА_4

ОСОБА_3 зазначеної заяви не підписувала, про продаж частки належної ОСОБА_4 повідомлена не була.

Вирішуючи питання про склад співвласників домоволодіння № 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі станом на 25.10.2004 року, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 Заключних та перехідних положень ЦК України - Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

У зв’язку з викладеним, питання виникнення права власності у ОСОБА_5 та у ОСОБА_3 за договорами дарування від 21.04.1999 року та 02.08.2001 року, суд вирішує виходячи з положень Цивільного Кодексу УРСР 1963 року видання, який діяв на час укладення зазначеного правочину.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 243 ЦК УРСР - за договором дарування одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна.

Відповідно до ст. 244 ЦК УРСР відносно форми договору дарування застосовувались положення ст. 227 ЦК УРСР згідно положень якої договір купівлі - продажу житлового будинку має бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін являється громадянин. Невиконання цієї вимоги тягне недійсність договору відповідно до положень ст. 47 цього Кодексу, Договір купівлі - продажу житлового будинку підлягав реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів.

Тобто діючим на той час законодавством виникнення права власності за договором дарування, пов’язувалося з фактичним отриманням обдарованою особою майна від дарувальника. Наявність реєстрації договору дарування з проведенням якої пов’язувалося виникнення права власності діючим на той час законодавством не передбачалося. Той факт, що після укладення 21.04.1999 року договору дарування ОСОБА_3 мешкала в подарованій частині будинку сторони договору не оспорювали, за своєю формою зазначений договір дарування відповідав вимогам ст. 227 ЦК УРСР, доводи представника ОСОБА_4 про удаваність зазначеного договору свого підтвердження не знайшли, як і доводи останнього про недійсність договору дарування від 02.08.2001 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Таким чином, на час укладення договору купівлі - продажу від 25.10.2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 співвласниками спірного домоволодіння в рівних частках були ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 362 ЦК України - у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів, при цьому продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови.

Згідно ч.4 ст. 362 ЦК України - у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього права та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозит суду грошову суму, яку за договором має сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

На підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 30.12.2009 року, на депозитний рахунок Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від ОСОБА_3 прийнято 14 315 грн., які в разі задоволення позову мають бути перераховані ОСОБА_1

Вирішуючи питання щодо відновлення ОСОБА_3 строку позовної давності суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 261 ЦК України - перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася чи мала дізнатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.

ОСОБА_3 посилається на те, що про укладення договору купівлі - продажу їй стало відомо 25.11.2006 року. Зазначену обставину суд може прийняти як доведену, оскільки позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування власністю, виділення 1\3 частини домоволодіння в натурі, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, надійшла до суду 19.10.2006 року. Провадження по справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою судді від 02.11.2006 року, яка була надіслана сторонам 06.11.2006 р., таким чином вірогідність того, що про приведені обставини ОСОБА_3 дізналася 25.11.2006 року є доведеною, тому строк позовної давності поновленню не підлягає, оскільки позовна заява ОСОБА_3 була подана в річний строк, передбачений ч.4 ст. 362 ЦК України, а саме 21.11.2007 року.

З метою встановлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи судом були призначенні експертні дослідження.

Відповідно до висновку № 200\2007 судової будівельно - технічної експертизи від 24.09.2007 року, виготовленого ЧП «Одеський науково - дослідницький центр експертних досліджень» - загальна площа приміщень житлового будинку літ. «А» по внутрішнім обмірам складає 108, 9 кв.м, площа приміщень житлового будинку літ. «А» по внутрішнім обмірам, які мали виділятися співвласнику 1\3 частки — ОСОБА_1 складає 27, 9 кв.м.

Згідно висновку № 283\2008 судової будівельно - технічної експертизи від 17.12.2008 року виготовленого ЧП «Одеський науково - дослідницький центр експертних досліджень», вартість будинку № 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі з урахуванням надвірних споруд, але без урахування землі складає 99 038 доларів США за ринковими цінами на час проведення експертизи.

Вартість одного квадратного метру в зазначеному будинку становить 909, 43 доларів США.

Ринкова вартість частки ОСОБА_1 яка складає 27,9 кв.м становить - 27,9 кв.м *909, 43$ = 25 361$, що за офіційним курсом Національного Банку України на день розгляду справи (7,93 грн. за 1 долар СТТІА) складає 201 112 грн. 73 коп. Остаточна вартість частини будинку, що підлягає сплаті ОСОБА_1, з вирахуванням суми яка була внесена на депозит у розмірі 14 315 грн., складає 186 797 грн. 73 коп.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, щодо законності та обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_3 у зв’язку з чим заявлений нею позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування власністю, виділення 1\3 частини домоволодіння в натурі, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволенню не підлягає у зв’язку з недоведеністю та задоволенням позову ОСОБА_3

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Комунального підприємства КП ОМБТІ та РОН про визнання угод дарування та купівлі - продажу удаваними, про визнання переважного права покупця, про визнання права власності, про визнання недійсною реєстрацію права власності, залишились не доведеними, підтвердження свої не знайшли, у зв’язку з чим залишаються судом без задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209-212,213-215, 216, 218ЦПК України, ст.ст. 47,227,243,244 ЦК УРСР (1963 року) ст.261, 362 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про переведення прав та обов’язків покупця за договором купівлі - продажу 1\3 частини домоволодіння та про визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.

Перевести на ОСОБА_3 права та обов’язки покупця за договором купівлі - продажу 1\3 частини будинковолодіння № 21, що знаходиться в м. Одесі, по вул. Офіцерській, укладеного 25.10.2004 року, між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 4854.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\3 частину житлового будинку № 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі.

Зобов’язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перерахувати кошти в сумі 14315 грн. (чотирнадцять тисяч триста п’ятнадцять грн.) на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 186 797 грн. 73 коп.(сто вісімдесят шість тисяч сімсот дев’яносто сім грн. сімдесят три копійки) як залишок сплаченої ринкової вартості 1\3 частини будинковолодіння № 21 по вул. Офіцерській в м. Одесі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у праві користування власністю, виділення 1\3 частини домоволодіння в натурі, про відшкодування матеріальної та моральної ; шкоди - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Комунального підприємства КП ОМБТІ та РОН про визнання угод дарування та купівлі - продажу удаваними, про визнання переважного права покупця, про визнання права власності, про визнання недійсною реєстрацію права власності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя