№ 2-3030

                                                                                                               2009 рік.

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                       І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 грудня 2009 року.                                                                  Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                     Богдана С.І.

при секретарі                                                                              Яценко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом Прокурора Шевченківського району м. Чернівці , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Філії ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2 регіонального управління про визнання звільнення незаконним, зміни формулювання причини звільнення ,

                                                        В С Т А Н О В И В :

          Прокурор Шевченківського району м. Чернівці, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання звільнення незаконним, зміну формулювання причини звільнення.

           В позові зазначає, що 11.09.2007 року ОСОБА_1 була прийнята тимчасово на посаду начальника відділення № 11 ОСОБА_2 філії ВАТ КБ „ Надра ”, 26.102007 року переведена на посаду начальника відділення.

           16.07.2009 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення із займаної посади з 29.07.2009 року.

          28.07.2009 року наказом директора філії по особовому складу № 176-П „ Про накладення дисциплінарного стягнення ” ОСОБА_1 було оголошено догану. Стягнення накладене у зв’язку з виявленими порушеннями трудової дисципліни у відділенні № 11 філії ВАТ КБ „ Надра ” Чернівецьке РУ, що знаходиться в м. Чернівці, Проспект Незалежності 127, а саме безпідставне закриття відділення № 11 10 липня 2009 року без поважних причин, а також у зв’язку з виявленими у відділенні № 11 порушеннями забезпечення схоронності цінностей та дотримання касової дисципліни відділення банку.

         28.07.2009 року наказом директора філії по особовому складу № 177-П ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно ст.. 40 п.4 КЗпП України ( прогул ), про що було внесено відповідний запис в трудову книжку.

         Відповідно до ст.. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

         Згідно ст.. 40 п.4 КЗпП України , трудовий договір , укладений на невизначений строку, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках – прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня ) без поважних причин .

         Як вбачається з пояснюючої записки ОСОБА_1 від 27.07.2009 року та заяви від 06.08.2009 року, вона була відсутня на роботі у зв’язку із захворюванням малолітньої доньки та необхідності її огляду у лікаря. Це підтверджується записами в медичній книжці від 10.07.2009 року та випискою з медичної карти амбулаторного хворого від 05.08.2009 року про перебування її разом з донькою у Сторожинецькій рай лікарні.

         Відсутність на роботі ОСОБА_1 10.07.2009 року за таких обставин не можна визнавати без поважних причин і відповідно прогулом. Тому необґрунтованим є її звільнення з роботи на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

         Відповідно до ст.. 235 ч.3 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає спір зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю закону.

         Тому прокурор представляючи інтереси ОСОБА_1 просив визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, скасувати наказ № 177-П від 28.07.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі ст.. 40 ч.1 п.4 КЗпП України, визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_1 під № 22 від 28.07.2009 року про звільнення з роботи згідно ст.. 40 ч.1 п.4 КЗпП України і зобов’язати Філію ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2 регіонального управління змінити формулювання причини звільнення і вказати причину звільнення „ за власним бажанням ” згідно ст.. 38 КЗпП України та внести відповідний запис до трудової книжки.

           В судовому засіданні прокурор як позивач та ОСОБА_1 підтримали заявлені вимоги в повному обсязі і дали свої пояснення.

           Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав і дав свої пояснення.

          Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

           Згідно ст.. 184 ч.3 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років ( до шести років – частина шоста статті 179 ) , одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

            Як вбачається з наказу № 177-П від 28.07.2009 року, ОСОБА_1, начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ „ Надра ” Чернівецьке РУ було звільнено з роботи 28.07.2009 року згідно ст.. 40 п.4 КЗпП України . Підставою для звільнення послужила службова записка керівника підрозділу банківської безпеки філії ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2

            В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 працювала начальником відділення № 11 Філії ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2 регіонального управління. 10 липня 2009 року у зв’язку з хворобою її доньки, вона змушена була поїхати додому в м. Сторожинець, для того, щоб відвести хвору дитину для огляду до лікаря, однак при цьому були попереджені інші працівники, які працювали у відділенні.

              Суд вважає, що директор філії ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2 поступила невірно звільнивши ОСОБА_1 за ст.. 40 ч.1 п.4 КЗпП України, оскільки та хоча і була відсутня на роботі, однак це сталося по поважних причинах. При цьому керівник поступила невірно при звільненні ОСОБА_1 не взявши до уваги того, що ОСОБА_1 є матір”ю одинокою і її звільнення згідно ст.. 184 КЗпП України неможливе.

              З довідки відділу РАЦС   Сторожинецього рай управління юстиції від 03.01.2006 року № 273-07-03-22 вбачається, що в книзі реєстрації актів про народження 03.04.2006 року за № 47 зроблено запис про народження ОСОБА_3, яка народилася 22 березня 2006 року. ЇЇ батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Відомості про батька записані за заявою матері згідно з часиною першою статті 135 Сімейного кодексу України.

             Таким чином ОСОБА_1 була звільнена незаконно за ст.. 40 ч.1 п.4 КЗпП України, а тому наказ про її звільнення № 177-П від 28.07.2009 року підлягає скасуванню. Оскільки ОСОБА_1 на теперішній час має інше місце роботи, наміру поновлення на роботі начальником відділення № 11 філії ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2 не має, зверталася у встановленому законом порядку з заявою про її звільнення за власним бажанням, тому слід визнати недійсним запис в трудовій книжці про її звільнення і зобов’язати відповідача внести зміни у формулювання причини звільнення вказавши причиною звільнення „ за власним бажанням згідно ст.. 38 КЗпП України ” .  

            На підставі викладеного та ст.ст. 38, 184 ч.3,232,233,235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                                В И Р І Ш И В :

                Позов задовольнити.

                Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.. 40 ч.1 п.4 КЗпП України і скасувати наказ № 177-П від 28.07.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 28.07.2009 року на підставі ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України.

              Визнати недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 під № 22 від 28.07.2009 року про звільнення з роботи за ст.. 40 ч.1 п. 4 КЗпП України.

               Зобов’язати Філію ВАТ КБ „ Надра ” ОСОБА_2 регіонального управління змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 і зазначити причину звільнення „ за власним бажанням згідно ст.. 38 КЗпП України ” та внести даний запис в трудову книжку ОСОБА_1

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

            Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                      Суддя                                                         Богдан С.І.