КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
07.09.09 р. № 06/1425
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Чорногуза М. Г.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином;
від відповідача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425 (суддя –Анісімов І.А.),
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-технологія», м. Дніпропетровськ;
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Сміла Черкаської області;
про: стягнення заборгованості у сумі 8 132,65 грн.,
В С Т А Н О В И В:
25.05.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг-технологія»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення у сумі 8 132,65 грн., з яких: 6 918,89 грн. заборгованості по лізинговому платежу та 1 213,76 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов’язання за Договором фінансового лізингу від 07.11.06 р. № СS/04 в частині сплати лізингових платежів належним чином не виконав, станом на 31.03.09 р. заборгованість останнього по сплаті лізингових платежів склала 6 981,89 грн.
На підставі п. 8.1, 8.13 названого Договору позивачем нараховано пеню за порушення обов’язку по сплаті лізингових платежів по кожному лізинговому платежу встановленому в Графіку внесення платежів (Додаток №2 до Договору).
Відповідач –ФОП ОСОБА_3 правом наданим ст. 75 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов суду не надав.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 р. у справі №06/1425 позовні вимоги задоволено повністю, визначено до стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «Лізинг-технологія»6 918,89 грн. боргу та 1 213,76 грн. пені.
Рішення мотивоване тим, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із вищеназваним Рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425, відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 1 213,76 грн.
У доводах апеляційного оскарження відповідач наголошує на тому, що оскаржуване Рішення в частині стягнення пені не відповідає вимогам ст. 232 ГК України, оскільки судом першої інстанції визначено до стягнення пеню за межами шестимісячного строку.
Позивач –ТОВ «Лізинг-технологія»правом наданим ст. 96 ГПК України не скористався, письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 04.08.2009 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425 прийнято до провадження.
У призначене судове засідання від 07.09.2009 року представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомлено. З огляду на те, що сторони про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, не зазначали про намір надання суду апеляційної інстанції додаткових пояснень, документів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні від 07.09.2009 року колегією суддів прийнято Постанову по даній справі, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишено без задоволення, Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425 без змін.
Колегія суддів розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
07.11.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізинг-технологія»(лізингодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (лізингоодержувач, відповідач) був укладений Договір фінансового лізингу № СS/04, за умовами якого лізингодавець придбає в продавця у власність, а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від лізингодавця в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність в обумовлені строки, на умовах фінансового лізингу майно –трактор «Білорусь –892».
Згідно п. 2.2 названого Договору розмір, склад, строки оплати лізингових платежів встановлюються у графіку внесення лізингових платежів, який вказаний у Додатку № 2 до даного Договору. Сплата лізингових платежів, передбачених графіком внесення лізингових платежів, здійснюється кожного 26-го числа поточного місяця, починаючи з дати підписання даного Договору.
Позивач повністю виконав умови Договору, передав відповідачу трактор «Білорусь-892», згідно наявного в матеріалах справи Акта приймання-передачі майна від 20.11.2006 р. (а.с. 20).
Відповідач свої зобов’язання по Договору належним чином не виконав, оплату лізингових платежів провів частково, в наслідок чого, станом на 31.03.09 р., утворилась заборгованість у сумі 6 918,89 грн.
Розрахунок суми основного боргу відповідачем не оспорено. Факт передачі трактора «Білорусь-892»підтверджено Актом приймання-передачі майна та частковою оплатою лізингових платежів.
Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (не прямий лізинг), на певний строк із-за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг»передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 11 названого Закону України лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження сплати заборгованості по лізингових платежах у сумі 6 918,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6 918,89 грн.
Згідно п. 8.1 Договору фінансового лізингу від 07.11.06 р. № СS/04 у випадку порушення лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів передбачених п.п. 2.1-2.4, 7.2.15 даного Договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України діючий в період сплати пені.
Відповідно до п. 8.13 Договору строки позовної давності по вимогам про стягнення лізингових платежів, неустойки –пені, штрафу по даному Договору встановлено сторонами на п’ять років.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання
Згідно ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 названого Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Єдиним доводом апеляційного оскарження відповідач називає те, що судом першої інстанції, при визначені до стягнення суми пені, невірно взято до уваги п. 8. 13 Договору, яким строки позовної давності по вимозі про стягнення пені продовжено сторонами до 5 років, що, за його оцінкою, не відповідає вимогам ст. 232 ГК України, якою передбачено шестимісячний строк нарахування пені.
Вищенаведені ствердження скаржника колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, з огляду на наступне.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Вищенаведений шестимісячний строк не є проміжком часу протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом порушеного права щодо стягнення неустойки, тобто не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися.
Сторони в п. 8. 13 Договору фінансового лізингу від 07.11.06 р. № СS/04 продовжили строки позовної давності по вимозі про стягнення пені продовжено до 5 років.
З огляду на те, що предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості по лізингових платежах, які відповідно до умов Договору фінансового лізингу від 07.11.06 р. № СS/04, відповідач повинен був сплачувати щомісячно, розрахунок пені має виконуватися щодо кожного платежу окремо.
Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с. 26-35), встановила, що він виконаний у відповідності до вимог ст. 232 ГПК України, тобто, в межах шестимісячного строку щодо кожного лізингового платежу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 1 213,76 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 року у справі № 06/1425 без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи № 06/1425 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки 15.09.09