РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне рішення)
28 жовтня 2008 року справа № 2-290/08
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Васильченко О.В.
при секретарях - Брицькій A.M., Кушніренко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх
осіб КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на
об'єкти нерухомого майна", Подільської районної у м. Києві ради, Київської міської ради про
виділ частки земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у Подільському районному суді м. Києва пред'явив позов до ОСОБА_2 про виділ частки із складу земельної ділянки в натурі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і відповідає частці позивача у праві спільної часткової власності. В ході судового розгляду справи до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Подільська районна у м. Києві рада, Київська міська рада.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на те, що ОСОБА_1 є власником 7/25 частин житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1. Відповідач чинить перешкоди у користування присадибною ділянкою, що перебуває у спільній часткові власності і перебуває біля будинку. В обґрунтування правових підстав позову ОСОБА_1 посилався на ст. 377 ЦК України, ч. 1, 4 ст. 88, ч. 4 ст. 120, ч. 2 ст. 158 ЗК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги з вище викладених підстав, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, представник відповідача та треті особи своє право на участь у судовому засіданні не використали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). Зважаючи на вищевикладене, суд 28.10.08 постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, дослідивши подані докази, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
ОСОБА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 06.03.03 є власником 7/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 5).
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою № 1 від 14.06.01 № 15 є власником 18/25 частин зазначеного житлового будинку (а.с. 12).
Згідно плану присадибної ділянки житловий будинок, співвласниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розміщений на земельній ділянці площею 800 кв.м. , яка була виділена у користування на підставі рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 23.08.1955 за № 1089. Загальна площа ділянки по фактичному користуванню становить 859 кв.м. (а.с. 7).
Причиною спору на думку позивача стала відсутність між сторонами згоди, щодо володіння, користування та розпорядження присадибною ділянкою, яка перебуває у спільній часткові власності сторін.
В обґрунтування правових підстав позову ОСОБА_1 посилається на ч. 1, 4 ст. 88, ч. 4 ст. 120 ЗК України, що регулюють правовідносини, які виникають між співвласниками земельних ділянок. Однак, в судовому засіданні було встановлено, що спірна земельна ділянка не перебуває у власності позивачів, тому суд приходить до висновку про те, що застосування зазначених норм у якості правових підстав позову є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи позивачем не було надано до суду жодних письмових доказів, які б підтверджували той факт, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності сторін.
Підстав звільнення від доказування, перелік яких визначений ст. 61 ЦПК України, судом не встановлено.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 не ґрунтується на чинному законодавстві на відповідає фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного ч. 1, 4 ст. 88, ч. 4 ст. 120 ЗК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 131, 209, 212, 214-215, 218, 233 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Подільської районної у м. Києві ради, Київської міської ради про виділ частки земельної ділянки, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, при цьому заява про апеляційне оскарження подається до Подільського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження.