Судове рішення #7621269

Справа № 2а-481/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 

26 січня 2010 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:  

головуючого судді  Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі   справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом   заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1  до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (ліквідаційна комісія), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради  про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії , -  

  В С Т А Н О В И В :  

 

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся  заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 з позовом  до  ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (ліквідаційна комісія) про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії . В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що син  ОСОБА_1  - ОСОБА_3 в ході виконання службових обов’язків по охороні громадського порядку отримав травму, після чого йому була надана друга група інвалідності. Після смерті сина ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про встановлення статусу члена сім’ї загиблого, так як згідно висновку Одеського обласного бюро медично-соціальної експертизи смерть ОСОБА_3 зв’язана на пряму з захворюванням отриманим в період служби у МВС, але їй було відмовлено, в зв’язку з цим заступника прокурора Малиновського району м. Одеси просив визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача надати ОСОБА_1 посвідчення, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни   (а.с. 3-4)  .  

За клопотанням відповідача 20.10.2009 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, на яке покладено виконання відповідних функцій після ліквідації ОСОБА_2.  

В судовому засіданні представник прокурора позов підтримала, просила задовольнити адміністративний позов, представник відповідачів просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.    

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення учасників процесу, суд  вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.    

Як встановлено в судовому засіданні , син  ОСОБА_1 - підполковник міліції ОСОБА_3 в ході виконання службових обов’язків по охороні громадського порядку 17.06.1989 року отримав травму. 26.03.2003 року йому була надана друга група інвалідності строком до 31.12.2004 року   (а.с.9)  . Таким чином, з цього моменту на нього розповсюджувалась дія п.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від  22.10.1993 року відповідно до якого до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.  

30.06.2007 року  ОСОБА_3 помер, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 01.07.2007 року було зроблено відповідний актовий запис за №5692, та Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління  юстиції м. Одеси було видано Свідоцтво про смерть   (а.с.9).   

Згідно висновку Одеського обласного бюро медично-соціальної експертизи від 01.08.2007 року   (а.с.11)  , смерть ОСОБА_3 зв’язана з захворюванням отриманим в період служби у МВС.

Після смерті сина ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про встановлення статусу члена сім’ї загиблого, так як відповідно до п.4 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від  22.10.1993 року до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать батьки, але її було відмовлено   (а.с.8,13,14)  .

Суд вважає, що такі дії відповідачів не відповідають сенсу закону, а тому вважає, що адміністративний  позов підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З врахуванням специфіки спору та з метою захисту прав ОСОБА_1 суд вважає за необхідним вийти за межи заявлених вимог, оскільки вони не в повній мірі забезпечать захист прав та законних інтересів останньої.    

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від  22.10.1993 року дії вказаного закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів, сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами.

Аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок, що умовами її застосування до спірних правовідносин в конкретному випадку є те, що померлий ОСОБА_3 був особою яка прирівняна до військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав (п.2 ст. 7 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») та яка померла внаслідок захворювання (поранення) отриманого при виконанні службових обов’язків. При цьому наявність інвалідності на момент смерті підтверджується висновком Одеського обласного бюро медико соціальної експертизи   (а.с. 11),   причинний зв’язок між смертю та отриманою травмою, наступним захворюванням  та смертю - вказаним висновком  Одеського обласного бюро медико соціальної експертизи   (а.с. 11),   свідоцтвом про хворобу   (а.с. 10).   Наявність захворювання та його причинний зв’язок з трудовою діяльністю померлого не оспорюється відповідачем - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення   (а.с. 16).       

Статус ОСОБА_1 саме як члена сім’ї стороною відповідачів не оспорюється.    

Щодо розповсюдження вказаної норми закону на випадки, коли особа померла внаслідок захворювання, яке вона отримала під час проходження служби, то суд вважає, що  є цілком логічним та справедливим, що оскільки померлий ОСОБА_3, не встигнувши пройти медичну комісію через хворобу, проте за встановлених обставин справи, які не оспорюються сторонами, такі як отримання важкої травми під час затримання злочинця, що привело до негативних наслідків - хвороби, яка за висновком медичної комісії є такою, що отримана під час проходження служби,  смерть внаслідок отриманого захворювання, то його мати ОСОБА_1 не може опинитися в гіршому становищі, ніж член сім’ї загиблого безпосередньої під час виконання службових обов’язків, оскільки різниця в цих випадках, тільки в часі, який пройшов з моменту отримання травми до смерті потерпілого.  

Задовольняючи позов в цій частині, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України). Крім того, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 користувалась відповідним статусом   (а.с.12),   проте була його позбавлена, то наступне його скасування, буде звуженням прав та свобод людини, що є неприпустимим відповідно до ст. 22 Конституції України та підтверджується висновками Конституційного суд України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).    

Крім того, позиція суду співпадає з позицією Міністерства праці та соціальної політики України, яка була викладена в листі до Міністерства оборони України  від 26.10.1998 р. вих. № 01-3/1589-05-3   (а.с. 17)   щодо визначення статусу членів сім’ї осіб, померлих внаслідок отриманих під час виконання обов’язків захворювань.  

Разом з тим, суд відмовляє в задоволені позову в частині визнання дій відповідача противоправними виходячи з наступного. В ході здійснення перевірки, прокуратурою Малиновського районного м.Одеси, на ім’я начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради було направлено припис №Н-12/к14 від 16.12.2008 року, з вимогою усунення порушень закону   (а.с.15)  . Згідно ст.22 Закону України «Про прокуратуру» N 1789-XII від 05.11.1991 року письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду. З відповіді відповідача від 22.12.2008 року вбачається, що припис прокурора не було виконано   (а.с.16),  скарга до суду або прокурору не подавалась. Таким чином, з  точки процедури відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради її не дотримався. Разом з тим, в випадку громадянки ОСОБА_1 спір могло бути вирішено тільки в судовому порядку, оскільки ситуація є нетиповою, виник спір щодо застосування норми права до правовідносин (фактично підтвердження статусу), тобто порушення не мало очевидного характеру.        

Керуючись ст.ст. 7, 10 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»),  ст. 22 Закону України „Про прокуратуру”, рішенням Конституційного суд України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання),   ст.ст.  11, 12, 71, 86, 128, 159-163  КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:  

 

Адміністративний позов  заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (ліквідаційна комісія),  Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради  про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії, -  задовольнити частково.    

 Зобов’язати відповідача - Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради вчинити необхідні дії для оформлення ОСОБА_1 статусу члена сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, зокрема видати та оформити посвідчення, що підтверджує такий статус.

В частині інших позовних вимог – відмовити.  

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.

  ГОЛОВУЮЧИЙ                           А.І.ДРІШЛЮК  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація