УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№11-703
Головуючий у І інстанції Замеги І.І.
Категорія 307 ч.2
Докладчик Гузовський О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2008 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючої Мельничук Н.М.
суддів Гузовського О.Г., Михайловського В.І.
з участю прокурора Воронухи Д.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Любарського району Житомирської області на вирок Любарського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2008 року, яким засуджено
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобов'язаного, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, - за ч.2 ст. 307 КК України на 5 /п'ять / років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 /два/ роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, що знаходяться в Любарському РВ УМВС
- макову солому вагою 0, 726 гр., опію екстракційного -0, 234 гр.,
металеву м'ясорубку, два шприци одноразового користування,
поліетиленову пляшку із етикеткою «Розчинник 650» з вмістом
наркотичного засобу/екстракційного опію/, металеву емальовану
каструлю, поліетиленову пляшку із етикеткою «Розчинник 650» з вмістом
розчинника, металеве сито, упаковку вати, упаковку з вмістом соди,
поліетиленову пляшку із вмістом оцету, газову двохкамфорну плитку,
газовий балон з резиновим шлангом після вступу вироку в законну силу -
знищити.
Згідно вироку, 16 червня 2008 року біля 14-ї год. ОСОБА_1, перебуваючи в одному із населених пунктів Старокостянтинівського району Хмельницької області, скуповуючи у громадян пір'я, придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб - макову солому вагою близько 10 грам, який в подальшому зберігав з метою виготовлення наркотичного засобу - екстракційного опію, як для особистого вживання методом ін'єкції так і з метою збуту.
17 червня 2008 року біля 8-ї год підсудний запропонував своєму товаришу ОСОБА_2 поїхати в урочище „Чернече" Любарського лісництва, яке розташоване за селом Юрівка Любарського району, щоб на раніше облаштованому місці виготовити наркотичний засіб
- опій екстракційний, на що останній погодився.
Взявши із собою біля 5 грам наркотичного засобу - макової соломи та приїхавши до даного місця, він на газовій плитці виготовив біля 4 мл. наркотичного засобу - екстракційного опію. Набравши в два шприци ємкістю 2, 5 мл. виготовленого наркотичного засобу, ОСОБА_1 збув його 2 мл. ОСОБА_2 Залишок цього ж наркотичного засобу методом ін'єкції ввів собі.
Того ж дня, біля 18-ї год., продовжуючи свої злочинні дії, підсудний запропонував ОСОБА_2 поїхати знову в Любарське лісництво, де на раніше приготовленому місці виготовити наркотичний засіб - екстракційний опій з наркотичного засобу - макової соломи, який у нього залишався, на що останній погодився. Приїхавши на дане місце він на газовій плитці став виготовляти даний наркотичний засіб, щоб в подальшому методом ін'єкції частину вжити самому, а частину збути ОСОБА_2
В цей же день о 19-й годині 15 хв. в Любарському лісництві під час проведення огляду місця події, працівниками міліції Любарського РВ УМВС на вищевказаному місці на землі було виявлено емальовану каструлю, в якій знаходився наркотичний засіб - опій екстракційний масою 0, 234 грам, мясорубку, в середині якої знаходився наркотичний засіб - макова солома, масою 0, 726 грам / у висушеному стані /.
В апеляції прокурор вважає що призначене покарання є недостатнім для виправлення засудженого та можливості попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки ОСОБА_1 на протязі короткого проміжку часу вчинив два тяжких злочини, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Вважає також, що "враховуючи вище наведене" підстав для застосування "такого поняття" як щире каяття засудженого не було???
Також стверджує, що при призначенні покарання судом не було враховано обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину повторно.
Крім того, суд в мотивувальній частині вироку вказав, що в порядку ст. 77 КК України не застосовує до ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, проте в резолютивній частині вироку посилання на вказану норму закону відсутні.
Просить вирок суду щодо ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України скасувати у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Взяти засудженого під варту у залі апеляційного суду.
Заслухавши доповідача, прокурора підтримавшого апеляцію, заперечення на апеляцію засудженого ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія апеляцію залишає без задоволення виходячи з наступного.
Застосовуючи щодо ОСОБА_1 ст. ст. 75, 76 КК України, суд свій висновок належним чином мотивував у вироку, зазначивши, що при призначенні покарання до уваги прийняте:
щире каяття і активне сприяння розкриттю вчиненого ОСОБА_1 злочину;
-що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання;
-важкий матеріальний стан сім'ї засудженого, який не працює і має на утриманні одну малолітню дитину та дружину, перебуваючу у відпустці по догляду за нею.
Всі ці обставини відповідно до вимог ч.2 ст. 66 КК України можна визнати пом'якшуючими покарання.
Доводи прокурора в апеляції про те, що у зв'язку з тим, що на протязі короткого проміжку часу ОСОБА_1 вчинив два тяжких злочини /в даному випадку допустив повторність/, суд не мав приймати до уваги пом'якшуючу обставину - щире каяття, суперечать вимогам закону, загальним принципам призначення покарання, у тому числі вимогам ст. 65 КК України, яка зобов'язує при призначенні покарання враховувати як обтяжуючі так і пом'якшуючі покарання обставини.
Безпідставні посилання прокурора в апеляції також на те, що судом при призначенні покарання не враховано обставину, що обтяжує його, а саме вчинення злочину повторно.
В діях засудженого ОСОБА_1, які кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, повторність зазначена кваліфікуючою ознакою. За таких обставин вчинення злочину повторно не може враховуватись обтяжуючою обставиною.
Що стосується посилань прокурора на те, що суд в мотивувальній частині вироку вказав, що в порядку ст. 77 КК України не застосовує до ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, проте в резолютивній частині вироку посилання на вказану норму закону відсутні, то ця обставина не є підставою для зміни вироку, а тим паче для його скасування та постановления у зв'язку з цим нового вироку.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 335 КПК України, в резолютивній частині обвинувального вироку міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, ' призначеного судом. В даному конкретному випадку, незалежно від того, що в резолютивній частині вироку не продубльоване посилання на ст. 77 КК України, міра покарання визначена таким чином, що при виконанні вироку не може виникнути ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляції прокурора судова колегія не вбачає. Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Любарського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.