Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А-426/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 січня  2010 року                                 смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді   –   Бичківської К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними і стягнення невиплаченої доплати до заробітної плати та грошової допомоги, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не нарахування та невиплати йому у повному розмірі доплати до заробітної плати та грошової допомоги, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на його користь 21726.0 грн.  доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2007 року по 30.09.2009 року та  2 647.31 грн. грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 04.11.2009 року по 30.09.2009  року.

Позивач в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву  про розгляд справи без  його  участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління праці та соціального захисту населення  Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з'явився.  Надіслав заперечення у яких просить справу розглядати без участі їхнього представника;  постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення (категорія 3) серія НОМЕР_1, виданого 10.02.2005 року Житомирською облдержадміністрацією, працює в період з 01.08.2007 року по даний час в управлінні пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до  зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення – 40% мінімальної заробітної плати.

Так як, позивач працює та проживає в АДРЕСА_1, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, тому він повинен отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались йому частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: з 01.07.2007 р.-440 грн., з 01.10.2007 р.-460 грн., з 01.01.2008р.-515 грн., з 01.04.2008р.-525 грн., з 01.10.2008р.-545 грн., з 01.12.2008 р. – 605 грн., з 01.04.2009 р. - 625 грн., з 01.07.2009 р. – 630 грн.

   За таких обставин, суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 21 773.15 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2007 року  по 30.09.2009 року виходячи з наступного:

з 01.08.2007 р. по 30.09.2007 р.   – 440 грн. х 2 х 2 місяці  = 1760 грн.

з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.   - 460 грн. х 2 х 3 місяці = 2760 грн.

з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р.  -   525 грн. х 2 х 4 місяці 10 дн. = 4538 грн.

з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р.   -  545 грн. х 2 х 2 місяці = 2180 грн.

з 01.12.2008 р по 31.03.2009 р.   -  605 грн. х2 х 4 місяці  = 4840 грн.;

з 01.04.2009 р по 30.06.2009 р.   -  625 грн. х 2 х 1 місяць 21 дн. =  2125 грн.;    

з 01.07.2009 р по 30.09.2009 р.   -  630 грн. х 2 х 3 місяці  = 3780 грн.;  

а всього 21 983.0  грн. – 209.85  грн.  =   21 773.15   грн.. де 209.85 грн. - сума, виплачена позивачу за період з 01.08.2007 року  по 30.09.2009 року.

Суд вважає, що підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум повинно проводитись з моменту поновлення призупинених прав.

Крім того, із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача також підлягає стягненню 2668.90    грн. грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2008 року  по 30.09.2009 року виходячи з наступного:      

          з 01.11.2008 р. до  01.12.2008 р. -  545 х 40% = 218 х 1 місяць =  218 грн.

          з 01.12.2008 р. до 31.03.2009 р. - 605 х 40% =  242 х 4 місяці  = 968 грн.

          з 01.04.2009 р. до 30.06.2009 р. - 625 х 40% =  250 х 3 місяці  = 750 грн.

          з 01.07.2009 р. до 30.09.2009 р. - 630 х 40% =  252 х 3 місяці  =  756 грн.

а всього  2692.0 грн.  – 23.10 грн. =  2668.90  грн.

 23,10 грн. - сума, виплачена позивачу за період з  01.11.2008 року  по 30.09.2009 року .

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 1996-2009 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами Закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові Закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють та проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА , суд стягує заборгованість з нього.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 37,39,70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ч.2 ст. 233 КЗпП України, суддя, –

П  О С  Т А  Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати  ОСОБА_1  у повному розмірі доплати до заробітної плати та грошової допомоги, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 21 773.15  грн.  доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2007 року  по 30.09.2009  року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 2668.90   грн. грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з  01.11.2008 року  по 30.09.2009  року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя