УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Меленко О.Є., Проскурціцького П.І.
секретаря Довжинської Н.Б.
за участю представника позивача Мельника В.А., відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Калуської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа комунальне підприємство «ЖЕО-№5» про виселення з квартири АДРЕСА_1 з наданням житлового приміщення АДРЕСА_4 у цьому ж місті за апеляційною скаргою виконавчого комітету Калуської міської ради на рішення Калуського міськрайонного суду від 7 серпня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року виконавчий комітет Калуської міської ради звернувся в суд з указаним позовом, посилаючись на те, що спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ТЕЦ ВАТ «Оріана» від 3 вересня 1996 року і 12 травня 1997 року, затвердженим 20 травня 1997 року рішенням №98 виконавчого комітету Калуської міської ради ОСОБА_4 разом з сім’єю з п’яти осіб надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2. Перед отриманням нової квартири відповідачі 16 липня 1996 року дали письмове зобов’язання про звільнення квартири АДРЕСА_3 у цьому ж місті. Однак, у добровільному порядку не звільняють зайняту квартиру.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 7 серпня 2009 року відмовлено виконавчому комітету Калуської міської ради у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду представник виконавчого комітету Калуської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення
---------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22-ц-1477/09 Головуючий у 1інст.Федик Л.І.
Категорія 42 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
з ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку представленим доказам у підтвердження позову, тому ухвалив помилкове рішення.
У судовому засіданні представник виконавчого комітету Калуської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги, просить цю скаргу задовольнити.
Відповідачі заперечують щодо задоволення апеляційної скарги і вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи виконавчому комітету Калуської міської ради у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_6 у добровільному порядку вселились на постійне місце проживання у квартиру АДРЕСА_4, а ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 та їх син ОСОБА_8 2004 року народження на законних підставах проживають у квартирі АДРЕСА_3 в цьому ж місті, так як не давали письмового зобов’язання про звільнення цієї квартири.
Висновок суду по суті є правильним, відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згілно ч.ч.1,2,3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту п. 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.84 р. члени сім'ї особи, якій у порядку поліпшення житлових умов надано жиле приміщення, переселяються в це приміщення, якщо вони включені в ордер і дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення.
З часу одержання наймачем у порядку поліпшення житлових умов іншого жилого приміщення, укладення договору найму цього приміщення і його заселення договір найму попереднього жилого приміщення відповідно до ст. 107 ЖК (правила якої поширюються на всі види жилих приміщень) вважається розірваним, а особи - члени сім'ї наймача, які дали згоду на переселення і включені до ордера, однак продовжують користуватися попереднім житлом, не набувають права користування цим приміщенням і підлягають виселенню з нього без надання іншого жилого приміщення відповідно до правил ст. ст. 98, 99 ЖК, незалежно від строку проживання в ньому та виконання обов'язків за попереднім договором найму.
Судом встановлено та убачається з матеріалів справи, що спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ТЕЦ ВАТ «Оріана» від 3 вересня 1996 року і 12 травня 1997 року, затвердженим 20 травня 1997 року рішенням №98 виконавчого комітету Калуської міської ради у порядку поліпшення житлових умов ОСОБА_4 разом з сім’єю з п’яти осіб надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.7-9,13). В надану квартиру переселились ОСОБА_4, ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_6, що ними не заперечується.
Також установлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_7 не давали згоди на звільнення квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення суду від 17 березня 2005 року про визнання права за ОСОБА_7 з неповнолітнім сином ОСОБА_10 на житло у зазначеній квартирі (а.с.62).
Суд обґрунтовано відхилив представлену позивачем заяву ОСОБА_4 від 16 липня 1996 року про дачу згоди ОСОБА_2 про звільнення спірної квартири, оскільки на час подачі такої заяви відповідач ОСОБА_2 не підписував таку заяву, так як з 29 лютого по 22 серпня 1996 року знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується довідкою закладу охорони здоров’я (а.с.49).
З часу винесення адміністрацією та профкомом спільного рішення в 1997 році й до прийняття спірного будинку на баланс ЖЕО №5 склад сім’ї ОСОБА_4 збільшився до семи чоловік та її син ОСОБА_5 досяг повноліття. Згідно п.п.2,4 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.84 р. громадяни, які потребують поліпшення житлових умов з настанням повноліття самостійно здійснюють право на одержання житла.
Крім цього, представником позивача не представлено доказів того, що відповідачам видавався ордер на вселення у квартиру АДРЕСА_2 і з ними укладався договір найму цього приміщення.
За таких обставин, відповідно ст. ст. 50,52,98,99,109 ЖК Української РСР, п.п.2,4, 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.84 р., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши виконавчому комітету Калуської міської ради у задоволенні позову, так як у судовому засідання представником позивача не доведено того, що відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 з неповнолітнім сином незаконно проживають квартирі АДРЕСА_3.
Оскільки оскаржуване рішення по суті є правильним, відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду, то апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення суду у справі без зміни.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Калуської міської ради відхилити. Рішення Калуського міськрайонного суду від 7 серпня 2009 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя Фединяк В.Д.
Судді: Меленко О.Є.
Проскурніцький П.І.