ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 712/11479/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мельник І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

суддів Карпушової О.В.,

Кузьменко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, в якому просив визнати постанову про адміністративне правопорушення протиправною, скасувати її та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову, постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що сукупністю достовірно встановлених доказів підтверджується відсутність у діях позивача умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність свого рішення у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, а відтак факт вчинення позивачем правопорушення є недоведеним, а тому, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у Дозволі № 78 ФОП ОСОБА_4 не надано права на використання поріжних сіток. Під час винесення постанови іншого Дозволу, який би надавав позивачу право на використання поріжних сіток, не надано. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, доказів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог у межах розгляду даної справи позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП підтверджений наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_3 відповідно до посвідчення № 9 працює рибалкою у ФОП ОСОБА_4

28 серпня 2018 року близько 05 год. 30 хв. на Кременчуцькому водосховищі р. Дніпро Золотоніського району в урочищі «Дарданели» ОСОБА_3 здійснював промисловий лов риби, зокрема, вилов проводився поріжними ставними сітками в кількості 24 шт., виловлена риба товстолоб у кількості 92 шт. загальною вагою 114,2 кг.

28 серпня 2018 року провідним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області Невзоровим С.Е. стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 001158 щодо порушення пункту 14.1.3. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах, а саме проведення промислового лову ставними поріжними сітками без погодження з органами рибоохорони.

Надалі 28 серпня 2018 року провідним державним інспектором Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області Невзоровим С.Е. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №001158, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 за ч.3 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Не погоджуючись із такою постановою відповідача, вважаючи її протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 3 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Обов'язки користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів передбачені Правилами промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за №326/3619.

Згідно п. 1 Правил - правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України.

Відповідно до п. 13.7 Правил забороняється застосовувати поріжні ставні сітки з розміром вічка до 42 мм у дніпровських водосховищах.

Згідно п. 14.1.3 вказаних Правил органи рибоохорони можуть дозволяти за погодженням з науково-дослідними установами, організаціями застосовувати поріжні ставні і плавні сітки з розміром вічка 36, 40, 45, 50, 55, 60 і більше міліметрів - на закорчованих і зарослих ділянках водних об'єктів.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 001158 та постанові про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності зазначено, що 28 серпня 2018 року на Кременчуцькому водосховищі в урочище «Дарданели» ОСОБА_3 здійснював промисловий вилов риби ставними поріжними сітками без погодження органів рибоохорони, чим порушив пункт 14.1.3 Правил промислового рибальства, за що передбачена відповідальність за ч. 3 статті 85 КУпАП. Згідно протоколу у ОСОБА_3 виявлено поріжні ставні сітки в кількості 24 шт. та рибу товстолоб у кількості 92 шт. вагою 1114,2 кг.

Тобто, з наведеного вбачається, що адміністративне стягнення накладено на позивача за вилов риби ставними поріжними сітками без погодження з органами рибоохорони, що є порушенням пункту 14.1.3. Правил промислового рибальства.

Між тим, як зазначалося вище, за даною нормою органи рибоохорони можуть дозволяти за погодженням з науково-дослідними установами, організаціями застосовувати поріжні ставні і плавні сітки з розміром вічка 36, 40, 45, 50, 55, 60 і більше міліметрів - на закорчованих і зарослих ділянках водних об'єктів.

Тобто цим пунктом передбачено, що поріжні ставні і плавні сітки з розміром вічка 45, 50, 55, 60 і більше міліметрів в інших місцях, окрім як на закорчованих і зарослих ділянках водних об'єктів - можуть вільно використовуватись і для цього дозвіл органів рибоохорони не потрібен.

Однак, з наявних матеріалів справи не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач здійснював вилов риби саме на закорчованих і зарослих ділянках дніпровського водосховища. Як в протоколі, складеному відповідачем, так і в поясненнях, наданих позивачем зазначено, що промисловий лов риби було здійснено на Кременчуцькому водосховищі Золотінського району в урочищі «Дарданели». На час розгляду справи у суду не було підстав вважати, що дане місце є закорчованою і зарослою ділянкою.

В оскаржуваному рішенні суд послався на пункт 13.7 Правил промислового рибальства, відповідно до якого забороняється застосовувати поріжні ставні сітки з розміром вічка до 42 мм у дніпровських водосховищах.

Між тим, держаний інспектор ані в протоколі, ані в постанові про притягнення позивача до відповідальності не посилається на цей пункт та не зазначає, що забороняється застосовувати ставні поріжні сітки. Натомість, як вірно зазначив апелянт, інспектор акцентує увагу на тому, що вилов здійснювався саме без погодження з органами рибоохорони. А погодження органів рибоохорони, як вже встановлено вище, потрібно лишу у разі лову риби поріжними ставними сітками на закорчованих і зарослих ділянках водних об'єктів.

Крім того, пункт 13.7 передбачає заборону застосовувати ставні поріжні сітки з розміром вічка до 42 мм, а ОСОБА_3 здійснював вилов сітками з вічком 110 мм. Наведене встановлено з пояснень позивача, позаяк в протоколі про адміністративне порушення не зазначено, якими сітками користувався рибак.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом безпідставно було застосовано вказану норму законодавства до розглядуваних правовідносин.

Також в рішенні суду було зазначено, що у Дозволі № 78 ФОП ОСОБА_4 не надано права на використання поріжних сіток, а під час винесення оскаржуваної постанови іншого Дозволу, який би надавав позивачу право на використання поріжних сіток, надано не було.

Апеляційний суд критично ставиться до такого твердження, оскільки в законодавстві немає окремого визначення «поріжні ставні сітки», а є лише визначення «ставні сітки», що дає можливість зробити висновок про те, що поріжні ставні сітки є різновидом ставних сіток, а тому вони дозволені до використання, якщо зазначені в дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів.

Так, в дозволі № 78 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28 вересня 2017 року ФОП ОСОБА_4 дозволені для використання знаряддя лову сітки ставні з розміром вічка а=38-50, 70- 99 мм в кількості 308 шт., з розміром вічка а=100 мм і вище - 280 шт.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази використання поріжних ставних сіток, державним інспектором не проведено огляд сіток, не проведено заміри сіток, не складено опис знарядь лову. В протоколі лише зазначено, що огляд риби та сіток проведено, але інші дані про сітки в матеріалах справи відсутні, а разом із тим відсутні й належні докази застосування тих чи інших знарядь добування, у зв'язку з чим неможливо зробити висновок якими саме знаряддями лову здійснював вилов ОСОБА_3

Згідно статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вилову риби ставними поріжними сітками на закорчованих та зарослих ділянках водного об'єкту.

Згідно ч.3 статті 62 Конституції України - усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Враховуючи недоведеність вини позивача та протиправність оскаржуваної постанови відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Таким чином при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано всі обставини справи, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2018 року - скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області від 28 серпня 2018 року № 001158 - скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Карпушової О.В.

Кузьменко В.В.