Справа № 2а-96/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

20 січня 2009 року     Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді  Бовчалюк З.А., розглянувши  в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської Ради про зобов’язання  виплатити  щорічну допомогу на оздоровлення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1  звернувся  до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської Ради про зобов’язання  виплатити  щорічну допомогу на оздоровлення.

    Свої вимоги мотивує тим,  що учасником ліквідації аварії на Чорнобильській  АЕС  першої категорії, в зв’язку з чим є  інвалідом  другої  групи. Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”  має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яка становить п’ять  мінімальних заробітних плат. Проте, в порушення зазначених вимог законів,  в  2008 році отримав  щорічну  допомогу на оздоровлення  в сумі 120 гривень.

Просить зобов’язати Департамент соціальної політики Луцької  міської ради  виплатити   недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік  в сумі 2905 гривень.

Позивач та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

    В своїх письмових запереченнях представник Департаменту соціальної політики Луцької міської ради  вказувала, що  Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  внесено зміни до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно яких щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.. 73 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” допомога на оздоровлення позивачу виплачена у 2008 році  в розмірі 120 гривень  відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 12.07.2005 року № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

    Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до   задоволення не підлягає  з наступних підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом другої групи.

Відповідно до статті  48 Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” позивач  має право на  щорічну допомогу  у розмірі  п’яти  мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір  мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ( абзац 7 частини 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

    Як вбачається з довідки  Департаменту Соціальної політики та пояснень позивача, ОСОБА_1  в 2008 році   виплачено  щорічну допомогу  на оздоровлення в  розмірі 120 гривень 05.03.2008 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року   №  562 “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    Відповідно до п.28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України» внесено зміни до  Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” та встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок

Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення  п.28 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до  Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”,    визнані неконституційними.

Водночас згідно ст.. 147 Конституції України конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших  правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

При цьому, відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані  неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення  спірних правовідносин, а саме на дату  нарахування і виплати позивачу  щорічної допомоги на оздоровлення  за 2008 рік  положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були діючими, а відповідно до ст.. 9 Конституції України органи  державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти  лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.  

Враховуючи наведене, дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради  щодо  виплати  ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення  за період 2008 року в сумі 120 гривень були правомірними  та такими, що відповідають вимогам закону, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись  ч.2 ст. 19 Конституції України, ст..ст.. 8, 10,11, 86, 159, 162, 163, 167 КАС України,  ст..  48 Закону України « Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.28 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, суд

п о с т а н о в и в:

В  позові ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської Ради про зобов’язання  виплатити  щорічну допомогу на оздоровлення – відмовити.

Постанова може бути оскаржена  до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з часу складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                   З.А. Бовчалюк