№2-а-341/10

       П О С Т А Н О В А

                                                                      іменем України

28 січня 2010 року                                       м. Зміїв

            Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

    при секретареві Заводовському П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

    в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови від 02.09.2009 року серії АВ №044129 про накладання на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що з постановою він не згоден оскільки протокол складений з порушенням процесуальних норм, а постанова не підлягає виконанню.

При огляді автомобіля MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ “Вестком» інспектор ДПС ОСОБА_2 встановив, що що в середині автомобіля тимчасово зняті два пасажирські сидіння з метою перевезення вантажу, чим порушено п. 31.3.а) Правил дорожнього руху України, згідно з яким забороняється експлуатація транспортних засобів згідно законодавству у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Згідно правил дорожнього руху України переобладнанням вважається використання вузлів та агрегатів, які не відповідають встановленим вимогам або не передбачені для даної моделі автотранспортного засобу, без згоди з заводом виробником або іншою уповноваженою на те організацією, якщо це потягло за собою загрозу безпеці дорожнього руху.

У даному випадку тимчасово зняті два пасажирські сидіння (за наявності ще двох пасажирських сидінь) не є переобладнанням автомобіля та не становлять загрозу безпеці дорожнього руху.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, на позові наполягав.

Відповідач інспектор ДПС роти ДПС м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився без повідомлення причин неявки, надіслав письмові заперечення проти позовної заяви, просив у позові відмовити, оскільки позивачем не надані докази неправомірності прийнятого щодо нього рішення про накладення стягнення.

Позовну заяву вважав безпідставною та необґрунтованою, а рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності таким, що прийняте відповідно до вимог діючого законодавства. (а. с. 16).

У відповідністю з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач – суб’єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду повторно не прибув в судове засідання без повідомлення ним про причини неприбуття, суд визнав необхідним розглядати справу за його відсутністю та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

У відповідності до ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідністю з ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішенню справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У відповідності до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Постановою інспектора ДПС роти ДПС м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 від 02.09.2009 року серії АВ №044129 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке виявилося в тому, що 02.09.2009 року о 18 годині 10 хвилин на 55 км автошляху Літин-Бердичів ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було переобладнано без узгодження з ДАІ з вантажопасажирського на вантажний фургон, чим порушив вимоги п. 31.3.а) Правил дорожнього руху. (а. с. 3, 26).

З копії протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.2009 року вбачається, що 02.09.2009 року о 18 годині 10 хвилин на автошляху Літин-Бердичів ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було переобладнано без узгодження з ДАІ з вантажопасажирського на вантажний шляхом зняття двох пасажирських сидінь, чим порушив вимоги п. 31.3.а) Правил дорожнього руху. У поясненні особи, яка притягнута до відповідальності зазначено, що сидіння зняті для перевозки вантажу. (а. с. 2, 25).

З копії тимчасового реєстраційного талону вбачається, що автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, вантажно-пасажирський, належить ТОВ «Вестком», яке розташоване в м. Харків. (а. с. 4).

Таким чином, у сторін немає суперечок щодо фактичних обставин справи, а саме, що на вантажно-пасажирському автомобілі MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, було знято два пасажирських сидіння.

Позивач не погодився з висновком відповідача про те, що було здійснено переобладнання транспортного засобу, яке є порушенням вимог п. 31.3.а) Правил дорожнього руху України.

Відповідач в запереченні проти адміністративного позову зазначив, що позивачем не надані докази протиправності прийнятого щодо нього рішення про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б вказували на те, що внаслідок зняття двох пасажирських сидінь з автомобіля позивачем було здійснено переобладнання транспортного засобу, яке стосується безпеки дорожнього руху і, відповідно, є порушенням вимог п. 31.3.а) Правил дорожнього руху України.

Таким чином, висновок відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, який викладено відповідачем у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення від 02.09.2009 року, не ґрунтується на фактично встановлених обставинах справи, що суперечить вимогам ст. ст. 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є підставою для визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Оскаржена позивачем постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, через що позовні вимоги про скасування цієї постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 246, 251, 252, 256, ч. 3 ст. 258, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 70, 71, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС м. Вінниці УДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 від 02 вересня 2009 року серії АВ №044129 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий: