Справа № 1-281/09

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009  року                            Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

          Головуючого-судді     :         Смоляра А.О.

          при секретарі               :         Олексієнко Я.М.

          з участю прокурора     :         Лут І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25.01 1995 року близько 13 години, знаходячись неподалік території залізничної станції на вулиці Міцкевича в м. Пшемисль у ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 та неветановленою особою на ім’я Анатолій, відносно яких матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, скоїв пограбування ОСОБА_5, в ході якого відкрито, умисно, з корисливих мотивів заволодів майном потерпілої, а саме: грошима в сумі 300 доларів США, і з викраденим чужим майном з місця скоєння злочину зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму .

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України  визнав повністю, і пояснив, що більше 10 років тому він підтримував дружні стосунки зі знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, разом з ними взимку 1995 року він їздив до ОСОБА_2, в м. Пшемисль, де займалися перекупкою товару та продажем його на ринку в м. Пшемисль . 25.01.1995 року за ініціативою ОСОБА_3 вони пограбували якусь жінку, подробиці пограбування він не пам’ятає через давність подій. В скоєному щиро кається. Просив сурово не карати.

Винність підсудного ОСОБА_1 підтверджується як його показами даними в судовому засіданні, так і тими доказами стосовно фактичних обставин справи які були зібрані органами досудового слідства, ніким не оспорюються, їх зміст правильно зрозумілий підсудному та іншим учасникам судового розгляду, чия позиція, на думку суду, не викликає сумніву добровільності та істинності, та в розумінні того, що учасники процесу відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, будуть позбавлені прав оспорювати ці фактичні обставини.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України  як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

В якості пом'якшуючих покарання підсудному обставин суд вважає щире каяття в скоєному злочині, позитивну характеристику за місцем проживання, той факт, що злочин підсудним було вчинено більше 14 років тому, та за цей період він не більше не вчиняв злочинів.

Обставин обтяжуючих покарання підсудному суд не вбачає.

Визначаючи міру покарання, суд враховує особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, суспільну небезпечність злочину вчиненого підсудним, вважає, що виправлення та перевиховання його можливе  при призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням особи підсудного, кількох пом'якшуючих його покарання обставин, а саме того, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому злочині, протягом більше ніж 14 років після його вчинення не вчиняв інших злочинних дій, та за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1В .  можливе при призначенні йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої  в санкції ч.2 ст.186 КК України шляхом застосування ст. 69 КК України.

Враховуючи тяжкість злочину та обставини при яких він був скоєний, особу винного та щире каяття в скоєному злочині, суд вважає, за можливе виправлення засудженого без відбування покарання, з призначенням йому випробувального терміну на підставі ст. 75 КК України.

Оскільки цивільний позов заявлений потерпілою був задоволений в повній мірі вироком суду при засудженні ОСОБА_3 то його слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та з застосуванням ст.69 КК України   призначити йому покарання – 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік.

Зобов’язати ОСОБА_1 у відповідності до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без органу кримінально-виконавчої служби, повідомляти його про зміну місця свого проживання та роботи, періодично з’являтися  в такі органи для реєстрації.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1    до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.

На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду  на протязі 15 діб.

ГОЛОВУЮЧИЙ : «підпис»

«Копія вірна»: Голова Придніпровського

Районного суду м. Черкаси     А.О.Смоляр