Справа № 2-2048/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2009 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Смоляра А.О.
при секретарі: Олексієнко Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа Черкаська міська рада про захист права власності та відшкодування моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Черкаської міської ради , треті особи КП ВЖ РЕУ-3. Департамент архітектури та будівництва Черкаської міськради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво, ---
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа Черкаська міська рада про захист права власності та відшкодування моральної шкоди ,мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі, які проживають на 1 поверсі багатоквартирного будинку під їхньою квартирою , построїли балкон без відповідного дозволу та такий що значно перевищує розміри інших балконів , що на їх думку порушує їх права які полягають в тому , що з даху балкону виникла можливість проникнення в їх квартиру, а тому їх квартира стала незахищеною , а це в свою чергу позначається на нервово-емоційному стані позивачки. Також побудова такого балкону може вплинути на технічний стан всього будинку. Просять зобов’язати відповідачів знести самовільно-збудований балкон або ж привести його до розмірів у відповідності з наданим дозволом та стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 в свою чергу звернулися з позовом до Черкаської міської ради з позовом про визнання за ним права власності на самочинно побудований балкон, мотивуючи свої позовні вимоги тим ,що в 2003 році вони звернулись до управління містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому про надання дозволу на виконання проектної документації для будівництва балкону до квартири. Їм було надано дозвіл для будівництва балкону розміром 3 х 0.9 м, але вони фактично побудували балкон розміром 5.72 на 1.39 м. Коли вони звернулися до виконкому з метою узаконення самочинно збудованого балкону, але їм, після скарг Геращенко, було відмовлено в наданні дозволу. Вважають ,що така відмова є незаконною та такою ,що порушує їх права оскільки з моменту будівництва вже пройшло майже 6 років , а що стосується позовних вимог Геращенко , то вони вважають їх надуманими.
В судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 свій позов підтримали, а зустрічний не визнали та пояснили , що вони є співвласниками квартири №51 яка розташована в будинку № 52 в м. Черкаси, яка знаходиться на другому поверсі. Сусіди ОСОБА_4 які проживають під ними на першому поверсі без відповідного дозволу побудували балкон , який не відповідає погодженому проекту та наданому дозволу, тобто здійснили самочинне будівництво. Таке будівництво на їх думку порушує їх право власності так як з даху балкону ОСОБА_4 можливий доступ в їх квартиру сторонніх осіб що порушує право на недоторканість житла. Це вимусило поставити на вікна своєї квартири грати ,що в свою чергу створює дискомфорт та відмічається на їх нервово-емоційному стані. Відчувають себе немов на вокзалі. Також на їх думку це може вплинути і на технічний стан будинку в цілому. Такими своїми діями відповідачі спричинили їм моральну шкоду яку вони оцінюють в 10 000 гривень і яку просять стягнути з відповідачів. Що стосується позову ОСОБА_4 про визнання права на самочинну забудову, то в задоволенні цього позову просять відмовити з причин які вони вказали в своїй позовній заяві та поясненнях по своєму позову.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов заявлений Гаращенками не визнали, а свої позовні вимоги підтримали та пояснили, що придбавши в 2003 році квартиру вони звернулись до черкаської міської ради за дозволом на прибудову до квартири балкону. Ними був отриманий дозвіл на побудову балкону в межах існуючих балконів, тобто розміром 3х0.9 м. Ними було замовлено проект для прибудови балкону і він виконаний. Для побудови балкону вони найняли будівельників , а самі не перебували дома , так як вимушені були виїхати по своїх справах, але в процесі побудови будівельники на свій розсуд зробили балкон більших розмірів , а коли появились дома ,то фактично всі роботи були виконані і вони вже не могли нічого вдіяти. Також надіялись, що якщо їм дозволили прибудувати балкон певного розміру, то можливо нададуть дозвіл і на більший розмір. Декілька років вони не звертались нікуди і користувались балконом. За збігом більше 5 років ОСОБА_2 з невідомих причин почали заявляти вимоги про знесення балкону, та звертатись в різні інстанції зі скаргами та вимогою знесення балкону. А коли ОСОБА_4 звернулись до міської ради з метою узаконити прибудований балкон, то їм було відмовлено, та основна причина такої відмови на їх думку являються надходження до різних інстанцій скарг ОСОБА_2. При цьому вони намагались владнати дане питання з самими Гаращенками, але на їх прохання вирішити спір мирним шляхом, ті почали вимагати у них необґрунтовано велику суму коштів, погрожуючи при цьому, що в іншому разі вони будуть писати у всі інстанції, аж поки не знесуть цей балкон. При цьому вони навіть пропонували здійснити обмін квартирами з аналогічним плануванням, пропонуючи в замін або свою квартиру, або квартиру їх дочки, яка знаходиться на четвертому поверсі цього ж будинку і під’їзду та має кращий ремонт, на що ОСОБА_2 також відмовились. Оскільки будівельні роботи при будівництві балкону виконані без порушення ДБН України, та мають лише дещо більші розміри ніж їм було дозволено, але це не призвело до конструктивних погіршень, що впливали б як на технічний стан квартири ОСОБА_2, так і на технічний стан будинку взагалі, оскільки при будівництві не були затронуті несучі конструкції будинку, що встановлено висновком проведеної судово-будівельної експертизи, а тому просять в позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити, а їх позов задовольнити.
Заслухавши ,сторони по справі, думку інших осіб, залучених до розгляду справи та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не підлягає до задоволення , а зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_3К підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушенням будівельних норм і правил.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Придніпровської райради м. Черкаси 22 квітня 1993 року є співвласниками квартири № 51 яка розташована на другому поверсі в будинку № 52 по вул. Фрунзе в м . Черкаси.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються співвласниками квартири № 48 , розташована на першому поверсі цього ж будинку на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2004 року.
Будинок належить на праві власності Черкаській міській раді та знаходиться на обслуговуванні КП ВЖ РЕУ-3 м. Черкаси.
В ході розгляду справи встановлено і стверджується матеріалами справи, що самочинно збудований балкон(веранда), прибудовано ОСОБА_4 до належної їм на праві власності квартири №48, що знаходиться на 1-му поверсі у житловому будинку №52 по вул. Фрунзе в м. Черкаси. Самочинно збудована прибудова відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». Відхилення від проекту ,допущені при будівництві балкону не призводять до конструктивних технічних погіршень ,що впливають на технічний стан квартири як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 і взагалі будинку , так як при будівництві не були затронуті несучі конструкції житлового будинку, під плямою балкону відсутні інженерні мережі, що об'єктивно підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №40/ буд від 10.08 2009 року , проведеного експертом ТОВ»Контакт сервіс».
Згідно ст. 376 ЦК України - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно забудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 42 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинку надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Таким чином ОСОБА_4, як власники квартири, як і інші співвласники квартир та будинку в цілому є користувачами земельної ділянки на якій розташований багатоквартирний жилий будинок і на ній ними самочинно збудовано балкон.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Як вбачається із матеріалів справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, та чого фактично і не заперечують сторони, що власниками квартири № 48 ОСОБА_4 отриманий дозвіл на виконання проектно-будівельної документації від 15.03.2003 року № Г-606/14 (а.с. 44). Також виконана проектна документація, яка узгоджена 17.03.2004 року головним архітектором міста .Дозволу на будівництво від РЕУ-3 в справі відсутній і такий не отримувався. В розпорядженні Черкаського міськвиконкому від 10.01.1993 року № 03-Р «Про зміну порядку отримання дозволу на забудову балконів» , яке нормує в м. Черкаси будівництво балконів, відсутні вимоги стосовно розмірів та конструктивних елементів балконів ,що будуть будуватись громадянами на перших поверхах житлових будинків, але такі габарити були вказані в дозволі яке видано управлінням Архітектури та будівництва Черкаського міськвиконкому , тобто було вказано , що габарити балкону повинні відповідати розмірам балконів на вище лежачих поверхах.
На підставі викладеного суд вважає. що в матеріалах є достатньо підстав для того щоб зробити висновок про можливість визнання за ОСОБА_4 права власності на прибудований балкон.
За таких обставин суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_3, ОСОБА_4 вимог Черкаської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виконання таких зобов’язань, як приведення побудованого ними балкону до розмірів, які були їм надані раніше. Суд при цьому також враховує ту обставину, що з моменту побудови балкону пройшов вже тривалий відрізок часу, а саме більше 5 років та те, що вони обидва є пенсіонерами і як вони стверджують, мають сукупний дохід не більше 1500 гривень на місяць.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 , то суд вважає , що вони не підлягають до задоволення так як є надуманими та необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковими для неї.
Суд вважає ,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали абсолютно ніяких доказів тому, що побудований балкон реально створює умови для проникнення до їх квартири по сторонніх осіб та це викликає у позивачки ОСОБА_1 переживання, що відражається на її емоційно нервовому стані , а надані нею медичні витяги із історії хвороб цього стану не підтверджують. Зокрема з довідки МСЕК ОСОБА_1І являється інвалідом другої групи з 6.05.1996 року , а тому її посилання, що через будівництво балкону вона стала інвалідом є явно надуманим. Також з наданих нею витягів із історій хвороб убачається ,що вона знаходилась на лікуванні у зв’язку із загостренням хронічної дисцикуляторної ,гіпертонічної , атеросклеротичної енцефалопатії і симпотоми захворювання у неї вже проявляються більше 10 років.
Не доведено позивачами і спричинення їм побудовою балкону порушення їх права власності. Установка ними грат на вікна та балкону своєї квартири це їх особиста справа і ніяким чином на думку суду не викликана побудовою балкону.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено і спричинення моральної шкоди діями відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки позивачі не навели ніяких об’єктивних доказів цьому.
Керуючись ст.ст.208, 209, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 376, 391 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа Черкаська міської ради про захист права власності та відшкодування моральної шкоди—відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Черкаської міської ради , треті особи КП ВЖ РЕУ-3. Департамент архітектури та будівництва Черкаської міськради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво—задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на самочинно збудований балкон розміром 5.72 х 1.39 м , який прибудований ними до квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: