Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-173/07

Провадження № -

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2007 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого -судді   Рафальського Й.Л.

при секретарі                  Райвахівській Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Коростені цивільну спра­ву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користу­ванні квартирою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа приватний нотаріус Добролежа Л.Г. про визнання договору міни спірної квартири недійсним та повернення сторін до попереднього стану, суд -

                                               ВСТАНОВИВ:                

       В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 7.09.06 року приватним нота­ріусом Коростенського нотаріального округу Добролежею Л.Г. посвідчено договір міни житла, у відповідності до якого ОСОБА_2 зобов`язана передати їй у влас­ність належну відповідачці квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Позивачка в свою чергу зобов`язана передати у власність відповідачки житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для обслуговування жилого будинку розміром 0,2500 га., який знаходиться в АДРЕСА_2 . На даний час відповідачка прийняти на себе зобов`язання не виконує.

Відповідно до ст.334, 715 ЦК України та п.4.6 договору міни, право влас­ності на квартиру виникає з моменту державної реєстрації договору однією із сто­рін.

19.09.06 року позивачка провела таку реєстрацію на спірну квартиру в Ко- ростенському МБТІ.

ОСОБА_2 прийняла на себе зобов`язання передати квартиру на протязі 7 днів з дня нотаріального посвідчення договору, але прийняти на себе зобов`язання не виконала.

Відповідно до ст.391 ЦК України, ст.ст.48, 49 Закону України „Про влас­ність”, власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Діями відповідачки їй причинена також моральна шкода, яка полягає в то­му, що вона не може користуватись квартирою як об`єктом приватної власності, не може вселитися в неї у зв`язку з чим вона відчуває моральні страждання.

Позивачка просить зобов`язати ОСОБА_2 передати їй квартиру АДРЕСА_3 та визнати відповідачку з її двома неповно­літніми дітьми втратившими право на користування спірною квартирою та висели­ти їх в житловий будинок в АДРЕСА_2 .

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Добролежа Л.Г. зазначає, що договір міни житла поміж нею та ОСОБА_1 укладений під впливом помилки. Вона не усвідомлювала властивостей і якості речей, які стали предметом договору. При укладенні договору не було дозволу орга­ну опіки та піклування про проведення міни житла поміж сторонами. Вона має двоє неповнолітніх дітей, які навчаються в школах м. Коростеня. їх переїзд з міста у сільську місцевість ускладнить їх життя.

Позивачка просить визнати договір міни житла поміж нею та ОСОБА_1 недійсним та повернути сторони в попередній стан.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала посилаю­чись на обставини, зазначені у позовній заяві, зустрічний позов не визнала.

Відповідачка позов ОСОБА_1 не визнала і пояснила, що вона уклала до­говір міни внаслідок помилки. Вона не усвідомлювала властивостей і якостей речей, які стали предметом договору.

Зустрічний позов підтримала.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони уклали договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Добролежею Л.Г 7 вересня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язана передати у власність ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_2 , та 0.2500 га. земельної ділянки для обслугову­вання домогосподарства. ОСОБА_2 в свою чергу зобов`язана передати власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 .

Приватний нотаріус Добролежа Л.Г. пояснила, що дійсно 7.09.06 року вона посвідчила договір міни житла поміж сторонами. Дозвіл органів опіки та піклування вона не вимагала від ОСОБА_2 тому, що дозволу в даному випадку не потребу­валось.

Відповідно до ч. 6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (уси- новлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповно­літніх чи непрацездатних дітей.

Частина 1 ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання сторонами вимог, передбачених ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та пік­лування в т.ч. укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрацій, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлово­го будинку, квартири.

На думку суду переїзд неповнолітніх дітей ОСОБА_2 в сільську місцевість, в будинок без комунальних послуг, протирічить інтересам дітей.

Суд, відповідно до ст. 8 ЦК України, застосовує аналогію закону і вважає, що правочин поміж сторонами про мін житла повинен був проведений з дотриманням

вимог ст.71 ЦК України - необхідно було отримати дозвіл органу опіки та піклуван­ня про укладення договору міни житла.

Дозволу органу опіки та піклування при укладенні даного договору не нада­валось.

Частиною 1 ст.224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 71, 203, 215, 224,715 ЦК України, суд, -

                                       ВИРІШИВ:

       В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_3 відмовити, як укладений з порушенням інтере­сі неповнолітніх дітей відповідачки.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору міни житла недійсним задовольнити.

Визнати договір міни кв. АДРЕСА_4 та будинку в АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Коростенського нотаріа­льного округу Добролежою Л.Г.  7 вересня 2006 року - недійсним.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 20 днів з моменту подачі заяви про оскарження рішення, яка подається до суду про­тягом 10 днів з моменту оскарження рішення суду.

                       Суддя