Справа № 1-474/09

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009 року                            Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

          Головуючого-судді     :    Смоляра А.О.

          при секретарі               :     Олексієнко Я.М.

          з участю прокурора     :     Мовчан О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи по загальному захворюванню, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого ,

в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 14 жовтня 2009 року близько 08 години 30 хвилин в місті Черкаси, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по бульвару Шевченка від вулиці Добровольського у напрямку до вулиці Різдвяна, в порушення вимог п.п.2.3     б) та 18.4 Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого  пішохідного переходу, що розташований за перехрестям з вулицею Горького та позначений горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» та дорожнім знаком 5.35.2 «Пішохідний перехід», проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому в момент, коли перед вказаним пішохідним переходом у правій смузі для руху зупинився маршрутний автобус Богдан А-092 д.н. 00163 MB, що здійснював перевезення пасажирів по маршруту №7 «Вантажний порт - вул. Луначарського» та виїхав на проїзну частину бульвару Шевченка з вулиці Горького, не зупинився і не переконався в тому, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух прямо та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину бульвару Шевченка по даному пішохідному переході справа наліво відносно напрямку його руху.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді травми лівого стегна з закритим поперечним переломом середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням, забоєм з набряком м'яких тканин, а також травми голови з забоєм головного мозку легкого клінічного перебігу. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/380 від 23.11.2009 року порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, а саме вимог п.п. 2.3 б) та 18.4 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що він 14 жовтня 2009 року близько 08 години 30 хвилин він керував вказаним вище автомобілем та рухався по бульвару Шевченка в місті Черкаси від площі 700-річчя Черкас у напрямку до вулиці Різдвяна. На той час на дворі було вже видно, була хмарна погода, саме закінчився дощ, а тому проїзна частина бульвару Шевченка була мокрою. Автомобіль перебував у справному технічному стані. По бульвару Шевченка він рухався зі швидкістю близько 40 км/год на відстані близько 1,5 м від лівого краю проїзної частини, тобто по лівій смузі для руху. Таким чином наближався до перехрестя з вул. Горького. В момент наближення до перехрестя він побачив, що за ним, з правої сторони проїзної частини бульвару Шевченка, стоять два маршрутні автобуси жовтого кольору. Ближче до нього стояв автобус маршруту №7 «Вантажний порт - вул. Луначарського». Вказаний автобус стояв на проїзній частині прямо, на відстані близько 0,5 м від її правого краю, та передньою частиною виїхав на дорожню розмітку «зебра», що позначає пішохідний перехід. Другий автобус ( також жовтого кольору, але його номера він не побачив ) стояв вже за дорожньою розміткою «зебра», тобто попереду маршрутного автобуса №7. Чи здійснювали дані маршрутні автобуси посадку-висадку пасажирів він сказати не може, так як їх праву сторону не бачив. Однак, саме за тим пішохідним переходом розміщується зупинка громадського транспорту. Побачивши ці автобуси, враховуючи те, що маршрутний автобус №7 стояв на пішохідному переході, він подумав, що той стоїть саме через те, що здійснював посадку-висадку пасажирів. Тому продовжував рух прямо через перехрестя. В момент, коли він вже майже наблизився до задньої частини маршрутного автобуса №7, то побачив, що із-за передньої його частини «вискочив» пішохід - хлопець віком близько 20 років, та продовжив бігти до лівого краю проїзної частини. Біг він по дорожній розмітці «зебра», ближче до її дальнього краю. Оскільки пішохід продовжив рух прямо у напрямку до лівого краю проїзної частини і вибігав на його смугу руху, тому він відразу натиснув на гальма. Однак це не допомогло - як тільки він натиснув на гальма, то відразу відбувся удар. Він передньою лівою частиною свого автомобіля збив пішохода. В момент удару пішохід був розвернутий лівим боком до автомобіля. Вже після удару автомобіль зупинився і він з дружиною відразу вийшли з його салону. Він побачив, що потерпілий лежить з лівого боку від автомобіля, трохи позаду від дверей водія. Його дружина крикнула людям, що знаходились на зупинці, щоб хто-небудь викликав швидку допомогу. Маршрутні автобуси, що стояли на зупинці і між якими вибіг пішохід, вже поїхали у напрямку до центру міста. Невдовзі на місце пригоди прибула швидка допомога та працівники міліції. До їх прибуття обстановка на місці події не порушувалась. Потім лікарі помістили потерпілого до карети швидкої допомоги і повезли його до лікарні. Вони ж залишались на місці пригоди до прибуття слідчого. По прибуттю останнього було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та зафіксовано сліди гальмування автомобіля. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Винність підсудного ОСОБА_1 підтверджується як його показами, даними в судовому засіданні, так і тими доказами стосовно фактичних обставин справи які були зібрані органами досудового слідства, ніким не оспорюються, їх зміст правильно зрозумілий підсудному та іншим учасникам судового розгляду, чия позиція, на думку суду, не викликає сумніву у їх добровільності, істинності, та усвідомленні того, що учасники процесу відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, будуть позбавлені прав оспорювати ці фактичні обставини.

Суд вважає, що вина підсудного доведена повністю і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження .

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного який за місцем проживання характеризується позитивно.

В якості обставин, які  пом'якшують покарання підсудного, суд вважає, щире каяття в скоєному злочині, визнання своєї вини, той факт, що підсудний є інвалідом 3-ї групи.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

З урахуванням обставини, які пом’якшують покарання підсудному та особи винного, а саме того, що він щиро розкаявся в скоєному злочині та активно сприяв розкриттю злочину, має позитивні характеристики, являється інвалідом 3-їгрупи, суд приходить до висновку, що  його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання у вигляді обмеження волі та вважає, що з застосуванням ст. 75 КК України, його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Крім того враховуючи, що підсудній офіційно не працевлаштований, та використовує транспортний засіб з метою тимчасових заробітків, які є єдиним джерелом його прибутку, та те, що є декілька обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, та надає посильну допомогу потерпілій по оплаті медичної допомоги - суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільні позови заявлені прокурором – за лікування ОСОБА_3 в інтересах 3-ї ЧМЛ Швидкої допомоги, на суму 242 грн. та в інтересах Черкаської обласної лікарні на суму 1 810 грн. 05 коп. повністю обґрунтовані а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати підлягають до стягнення з обвинуваченого.

Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі заявлений прокурором в інтересах 3-ї ЧМЛ Швидкої допомоги - задоволити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь 3-ї Черкаської міської лікарні швидкої допомоги витрат на лікування ОСОБА_3   в сумі 242 грн.

Цивільний позов по справі заявлений прокурором в інтересах Черкаської обласної лікарні - задоволити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної лікарні витрати на лікування ОСОБА_3   в сумі 1 810 грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1   судові витрати за проведення авто-технічної експертизи в сумі 300 грн. 48 коп. перерахувавши їх на рахунок: НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській обл. Код25574009, р/р 35223003000037, УДК в Черкаській області МФО 854018.

Речовий доказ по справі, який передано на зберігання ОСОБА_4 залишити йому за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом 15 діб.

Головуючий: