Справа № 2 – 44/10

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     20 січня    2010  року Барвінківський районний суд Харківської області  

       в  складі  головуючого  судді         – Черних Є.А.

                                                секретаря – Пінега  Я.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про  розділ  спільно  нажитого майна,  

    В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з вищезазначеним  позовом,  посилаючись   на  те, що  25  січня  1997  року    зареєструвала  шлюб  з   відповідачем.  Перебуваючи  у  шлюбі, сторони   30  липня  2004  року  за  договором  купівлі – продажу  квартири купили  у   ОСОБА_3  квартиру, розташовану   в  АДРЕСА_1 Харківської  області.

На  час  звернення  до  суду  з  позовом, сторони  разом  не  проживають, відносин  не  підтримують.

Згідно  з  витягу   про  реєстрацію  права  власності  на  нерухоме  майно, номер  витягу  7498727 від  13 червня  2005  року  відповідач  є  власником   вказаної  квартири.

Позивачка  вважає,  що    їй  належить  Ѕ  частина  вказаної  квартири,  а тому  просить визнати  за  нею право  власності  на Ѕ   частини вказаної  квартири.

У  судове  засідання позивачка не  з’явилася, подала  заяву  з  проханням  про  слухання  справу  у  її  відсутність, просила  позов  задовольнити.

Відповідач  позов   визнав, що   вбачається  з  поданої  заяви.

Виходячи  з  наведеного, суд  вважає, що  рішення у  справі   можливо  постановити  при  проведенні  попереднього   судового  засідання.

Відповідно  до   ч. 4  ст.   130  ЦПК України при   визнанні  позову  ухвалюється  судове  рішення в  порядку,  встановленому ст.  174 цього  Кодексу. Згідно  зі  ст.   174  ч. 4  ЦПК України у  разі   визнання  відповідачем  позову суд  за  наявності для  того  законних   підстав ухвалює рішення  про   задоволення  позову.

Судом  встановлені  такі   факти та  відповідні  їм   правовідносини.

25  січня  1997  року  позивачка   зареєструвала  шлюб  з   відповідачем.  Перебуваючи  у  шлюбі, сторони   30  липня  2004  року  за  договором  купівлі – продажу  квартири купили  у   ОСОБА_3  квартиру, розташовану   в  АДРЕСА_1 Харківської  області.

На  час  звернення  до  суду  з  позовом, сторони  разом  не  проживають, відносин  не  підтримують.

Згідно  з  витягу   про  реєстрацію  права  власності  на  нерухоме  майно, номер  витягу  7498727 від  13 червня  2005  року  відповідач  є  власником   вказаної  квартири.

Згідно  зі   ст.   60 Сімейного  Кодексу  України, майно, набуте  подружжям  за  час шлюбу, належить  дружині  та  чоловіку  на  праві  спільної  сумісної   власності  незалежно  від  того, що один  з  них   не  мав  з  поважної  причини  самостійного  заробітку.

Згідно  зі  ст.   70 Сімейного  Кодексу України, у  разі  поділу  майна, що  є  об'єктом   права   спільної  сумісної   власності подружжя, частки майна  дружини  та  чоловіка є  рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю   між  ними  або  шлюбним  контрактом.

Аналізуючи  зібрані  докази  в  їх  сукупності  суд  приходить  до  висновку про  задоволення  позову.

Судові  витрати  підлягають відшкодуванню  з  відповідача  на  користь   позивачки у  відповідності  до  ст.  88  ЦПК України.

Керуючись  ст.   ст. 60, 70 Сімейного  Кодексу  України,  ст.  ст.  130, 174  ЦПК України,  суд    

        В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2     визнання  права власності    – задовольнити.

    Визнати    право  власності  за  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  по  Ѕ (одній  другій) частині  квартири, розташованої  в  АДРЕСА_1

Стягнути  з ОСОБА_2  на  користь ОСОБА_1   сплачені нею  80 (вісімдесят)  грн.   84  коп. судового  збору  та  120 (сто  двадцять) грн.  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  цивільних  справ.

    Рішення   може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку до  Харківського  апеляційного  суду через  суд  першої  інстанції шляхом  подачі в 10 – денний  строк з  дня  проголошення рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження і  поданням  після цього   протягом 20  днів апеляційної  скарги, з  подачею  копії  до  апеляційної інстанції або  в  порядку  ч.  4  ст.  295 ЦПК України.

Повне  рішення  суду    виготовлено 20 січня 2010  року.

            Суддя                                                                  Є.А. Черних.