Справа № 2 – 35/10                                                                                                            

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     15  січня   2010  року Барвінківський районний суд Харківської області.

                        головуючого – Черних Є.А.

                              секретаря – Пінєга  Я.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_2  до Іллічівської   сільської  ради Барвінківського  району Харківської  області  про  визнання  права  власності   на  майно,

    В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2  звернувся  до  суду  з вищезазначеним  позовом посилаючись  на  те, що   19  червня      2003  року   ліквідаційна  комісія ВАТ «Іллічівка» Барвінківського  району  Харківської  області    продало  йому нежитлову  будівлю    бувшої  котельні та  гаражу  на  три  бокси, розташованих в   АДРЕСА_1  Харківської  області  за  3500  грн.. Цього  ж  дня  було  укладено договір  купівлі – продажу вказаних   будівель. На  виконання  умов  договору купівлі - продажу, позивач вніс   в  касу   ВАТ «Іллічівка» вказану  суму  грошей на  підставі  касового    ордеру  № 27  від   19  червня  2003  року готівкою.  В  цей  же  день   вказані  будівлі   актом  приймання – передачі   було  передано  позивачеві.

У  2009   році  при  зверненні  до   Барвінківської  МДПТІ про  реєстрацію права  власності на  будівлі  позивачеві  було  відмовлено  за  причиною  того, що  згідно  з  ЦК України 2003 року договір купівлі – продажу  нерухомого  майна підлягає нотаріальному   посвідченню.

В  цьому  зв’язку  позивач   просив  визнати  за ним  право  власності  на  будівлі.

 Позивач  до  суду  не  з’явися, подав  заяву  про  слухання  справи  у  його  відсутність, просив  позов  задовольнити.

Іллічівська   сільська  рада  Барвінківського  району  Харківської  області   проти   задоволення  позову  не  заперечує, що  вбачається  з  заяви.

Виходячи  з  наведеного, суд  вважає, що  рішення у  справі   можливо  постановити  при  проведенні  попереднього   судового  засідання.

Відповідно  до   ч. 4  ст.   130  ЦПК України при   визнанні  позову  ухвалюється  судове  рішення в  порядку,  встановленому ст.  174 цього  Кодексу. Згідно  зі  ст.   174  ч. 4  ЦПК України у  разі   визнання  відповідачем  позову суд  за  наявності для  того  законних   підстав ухвалює рішення  про   задоволення  позову.

       Матеріалами  справи  встановлено, що 19  червня      2003  року   ліквідаційна  комісія ВАТ «Іллічівка» Барвінківського  району  Харківської  області    продало  йому нежитлову  будівлю    бувшої  котельні та  гаражу  на  три  бокси, розташованих в   АДРЕСА_1  Харківської  області  за  3500  грн.. Цього  ж  дня  було  укладено договір  купівлі – продажу вказаних   будівель. На  виконання  умов  договору купівлі - продажу, позивач вніс   в  касу   ВАТ «Іллічівка» вказану  суму  грошей на  підставі  касового    ордеру  № 27  від   19  червня  2003  року готівкою.  В  цей  же  день   вказані  будівлі   актом  приймання – передачі   було  передано  позивачеві.

Згідно  з договором  купівлі – продажу від   19  червня  2003  року,  ОСОБА_2  купив  у   ВАТ «Іллічівка»  нежитлове  приміщення  бувшої котельні  та  гаражу з трьох  боксів (а.с. 4).

Згідно  з  актом прийому  - передачі  від 19  червня  2003  року,  ОСОБА_2   прийняв  у  власність    від  ВАТ «Іллічівка» приміщення  бувшої котельні  та  гаражу з трьох  боксів (а.с. 5).

Згідно  з  квитанцією   до  прибуткового  касового  ордеру від  19  червня  2003  року,  ОСОБА_2  до  каси  ВАТ «Іллічівка»  вніс   3500  грн. (а.см. 6).

З  1  січня  2004  року набрав  чинності   ЦК України, прийнятий   Верховною  Радою  України 16  січня  2003  року. Згідно  з п. 4  прикінцевих  та перехідних  положень, ЦК  України застосовується  до  цивільних  відносин, що  виникли   після  набрання  ним  чинності.

По  справі  цивільні  відносини  виникли  до  набрання  чинності  ЦК України 2003  року, а  тому, на  думку  суду,  необхідно   керуватися  положеннями  ЦК України  1963  року.

У  відповідності  до  положень  ст. ст.  44 – 47, 227  ЦК України  (1963  року), обов’язкове  нотаріальне  посвідчення   вказаного  договору  купівлі – продажу нежитлової  будівлі   законом  не  передбачалося, а  тому  укладено  сторонами  у   відповідності  з  чинним  у  2002  році   законодавством.

В цьому  зв’язку  суд  приходить  до  висновку   про  задоволення  позову.

Керуючись  ст. ст. 44 – 47,  227 ЦК України (1963 р.),  ст.  ст.   130, 174  ЦПК України,  суд    

        В И Р І Ш И В:

    Позов  ОСОБА_2   до  Іллічівської   сільської   ради Барвінківського  району  Харківської   області   про   визнання  права  власності – задовольнити.

    Визнати    за  ОСОБА_3  право  власності  на  нежитлову   будівлю  котельні  та  гаражу на  три  бокси, розташованих  по  АДРЕСА_1

    Рішення   може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку до  Харківського  апеляційного  суду через  суд  першої  інстанції шляхом  подачі в 10 – денний  строк з  дня  проголошення рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження і  поданням  після цього   протягом 20  днів апеляційної  скарги, з  подачею  копії  до  апеляційної інстанції або  в  порядку  ч.  4  ст.  295 ЦПК України.

Повне  рішення  суду  виготовлено  15 січня  2010  року

            Суддя                                                                  Є.А. Черних.