Категорія 2.11.17    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 січня 2009 року                         Справа № 2а-28876/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.,

при секретарі – Кір`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Приватного  підприємства  «Науково-виробнича фірма «Хімреактиви» до ДПІ м.Ровеньки про визнання дій незаконними, скасування розпорядного документу (акту) щодо постановки на облік породних відвалів колишньої шахти № 54 як безхазяйного майна,-

Встановив:

          21 грудня 2009 року  позивач  ПП  «НВФ «Хімреактиви» звернувся до суду з позовом до відповідача  ДПІ м. Ровенкьки, в якому послався, що 18 грудня 2002 року  Антрацитівською дирекцією по ліквідації шахт  УДКРПВП  позивачеві за актом прийому-передачі, який є по суті правовстановлюючим документом по  переходу права власності, було  передано  породні  відвали колишньої шахти №54  с. Дзержинське м. Ровеньки, у зв’язку з чим позивачем з  Дзержинською селищною радою  1 листопада 2004 року було укладено договір оренди земельною ділянки несільськогосподарського призначення – земледобувної промисловості площею 9,4160 га у с. Дзержинське, територія шахти №54 строком  до 29 жовтня 2014 року. Також  позивачем  було затверджено  проект землеустрою з додатками, робочий проект «Розбори  породного відвалу колишньої шахти  №54», отримано експертний висновок № 738с 04.44.10.10.2, дозвіл  №94564 на викид забруднюючих речовин у атмосферне  повітря і таке інше. Однак, незважаючи на це,   відповідач  зазначені відвали поставив на облік, як безхазяйне майно, з порушенням  Порядку  обліку  зберігання, оцінки  конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження, затвердженого Постановою КМУ №1340 від 25 серпня 1998 року та Інструкції про порядок  виявлення та обліку безхазяйного майна, видавши про це відповідний розпорядчий документ,  чим порушено право власності позивача на вказане майно. Тому позивач просить  визнати дії відповідача по  постановці на облік, як безхазяйне майно  породних відвалів колишньої шахти №54 незаконними, та скасувати  розпорядний документ (акт) відповідача  щодо постановки на облік  як безхазяйне майно  породних відвалів колишньої шахти №54.  

        Крім того, позивач послався, що вказане майно  за  с  потовим  біржовим  контрактом  № 310707/01 від 31 липня 2007 року  було відповідачем  передано у власність  третій особі  ТОВ «ВКФ «Техпромкомплект»,  і дії по відчуженню, і цей контракт по суті є  актами  по відчуженню державного майна  відповідачем, як  суб’єктом владних повноважень у цих правовідносинах. Тому позивач просить  також просить  визнати дії  відповідача  щодо підготовки документів та  виставлення  на біржовий аукціон породних відвалів колишньої шахти №54 незаконними, та  визнати недійсним вказаний  контракт.  

        У подальшому позивач доповнив  свій позов, пославшись, що  підставою для  укладення вказаного контракту та продажу  зазначеного майна було рішення   Ровеньківського  міського суду  від 17 травня 2007 року, яке на даний час скасовано з закриттям провадження, що також  дає підстави  для визнання  цього контракту недійсним.  

  Крім того, відповідачем  помилково  застосовано  зазначений вище Порядок, який не поширюється на   вказане майно, у даному випадку мав застосовуватися  Порядок виявлення та обліку  безхазяйних  відходів, затверджений Постановою КМУ № 1217 від 3 серпня 1998 року.

Ухвалою суду від 29.01.2010 року позовні вимоги ПП  «НВФ «Хімреактиви» до ДПІ м.Ровеньки  в частині  визнання недійсним  с потового контракту № 310707/01 від 31.07.2007 року за клопотанням представників позивача залишено без розгляду.

 У судовому засіданні представники позивача підтримали всі інші позовні вимоги,  дали пояснення, аналогічні викладеному у  позовній заяві та  доповненні до неї, уточнили, що просять скасувати акт № 1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 03.05.2007 року щодо постановки на облік,   як безхазяйне майно,   породних відвалів колишньої шахти №54,  розташованих у   с. Дзержинське м. Ровеньки, просять позов задовольнити.

 Представники відповідача проти позову заперечували, послалися, що їх дії у даному випадку відповідають вимогам закону,  ніякі права  позивача не порушено, просять у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у наданих суду запереченнях також проти позову заперечував, послався, що ними  вказане майно придбано в установленому порядку, просив справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази,  суд приходить  до наступного.  

            У відповідності з Конституцією України  кожному гарантується право на оскарження в суді  рішень, дій, чи бездіяльності  органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

           Ст. 19 Конституції України  встановлено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти  лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.  

У відповідності зі ст. 2 КАС України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

           До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

           У справах  про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти  чи прийняті  такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення  для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями,  на  досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

             Згідно зі ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції  - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

    Суд вважає, що у даному випадку  заявлені позовні вимоги   підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач   відноситься до органів державної влади, у виниклих правовідносинах він здійснював владні управлінські функції суб’єкта владних повноважень  стосовно виявлення та  розпорядження безхазяйним майном.  

    Судом встановлено, що 18 грудня 2002 року  Антрацитівською дирекцією по ліквідації шахт  УДКРПВП  позивачеві за актом прийому-передачі, який є по суті правовстановлюючим документом по  переходу права власності, для подальшого використання  та розробки  було  передано   майно  у вигляді породних   відвалів колишньої шахти №54  с. Дзержинське м. Ровеньки, у зв’язку з чим позивачем з  Дзержинською селищною радою  1 листопада 2004 року було укладено договір оренди земельною ділянки несільсьськогосподарського призначення – земледобувної промисловості площею 9,4160 га у с. Дзержинське, територія шахти №54, на якій знаходяться зазначені відвали,  строком  до 29 жовтня 2014 року. Також  позивачем  було затверджено  проект землеустрою з додатками, робочий проект «Розбори  породного відвалу колишньої шахти  №54», отримано експертний висновок № 738с 04.44.10.10.2, дозвіл  №94564 на викид забруднюючих речовин у атмосферне  повітря та оформлено інші необхідні для розробки відвалів документи.

              Однак, незважаючи на це,   відповідач  зазначені відвали відповідним  розпорядчим актом, а саме актом № 1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 03.05.2007 року поставив на облік, як безхазяйне майно, у подальшому на підставі рішення   Ровеньківського  міського суду  від 17 травня 2007 року це майно було визнано власністю держави в особі  відповідача, а потім   воно за  с  потовим  біржовим  контрактом  № 310707/01 від 31 липня 2007 року  було відповідачем  передано у власність  третій особі  ТОВ «ВКФ «Техпромкомплект», але   апеляційним судом Луганської області  1 жовтня 2007 року вказане рішення суду скасовано з закриттям провадження  по справі.

      Вказані обставини підтверджуються актом № 1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 03.05.2007 року, не заперечуються сторонами.  

    Суд вважає, що при  здійсненні  вказаних дій відповідачем  не дотримані вимоги закону, внаслідок чого порушено права позивача.

     Судом встановлено, що  приймаючи рішення та виносячи розпорядчий акт, а саме актом № 1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 03.05.2007 року стосовно зазначеного майна відповідач керувався Порядком  обліку  зберігання, оцінки  конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження, затвердженого Постановою КМУ №1340 від 25 серпня 1998 року, який  на цей вид майна у вигляді  відходів,  не поширюється.          

             Згідно зі ст. 1 Закону України  «Про відходи»  - відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

            Статтею 8 цього Закону  встановлено, що відходи є об'єктом права власності,  право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

             У відповідності  зі ст.8   вказаного Закону суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава,   територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

             Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом.

             Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

             Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.

             Як визначено  ст. 11 зазначеного Закону   при зміні власника чи користувача земельної ділянки, на якій розміщені відходи, питання про право власності на відходи вирішується окремо, відповідно до закону.

             Згідно зі ст.  12 Закону України «Про відходи»  відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними,  порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

              Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

               Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

               На виконання  положень цього Закону України Постановою КМУ № 1217 від 3 серпня 1998 року затверджено  Порядок виявлення та обліку  безхазяйних  відходів, згідно якого підставами для здійснення процедур визначення відходів та наступного їх обліку можуть бути заяви (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації, результати штатних інспекційних перевірок органів Мінекоресурсів на місцях, санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування тощо, заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі – комісія,  яка  визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів, у разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

                 За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

                 На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

                        Таким чином, нормами діючого законодавства чітко врегульовано порядок  вирішення питання щодо взяття на облік,  визнання  відходів безхазяйними, та розпорядження цими  безхазяйними відходами.  

        За таких обставин, суд вважає, що відповідач не мав  повноважень  щодо взяття  вказаних відходів на облік, як безхазяйних  та видання розпорядчого акту № 1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 03.05.2007 року з цього приводу, а також щодо  підготовки документів та виставлення цих відходів  на біржовий аукціон.

                Оскільки вирішення вказаного питання віднесено до компетенції інших органів, суд вважає встановленим, що у даному випадку  відповідач  діяв стосовно  зазначених відходів з перевищенням своїх  повноважень, а тому  позовні вимоги  позивача підлягають задоволенню, оскільки  вказаними діями та  актами порушено право позивача на ці породні відвали, яке підлягає захисту.

        Згідно зі ст. 94 КАС України  оскільки позовні вимоги позивача  задовольняються, суд вважає, що йому повинні бути відшкодовані  понесені ним  судові витрати з оплати правової допомоги  у розмірі 2000 грн. та з оплати судового збору.

            На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.01.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.02.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

                      Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, суд    .-

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги Приватного  підприємства  «Науково-виробнича фірма «Хімреактиви» - задовольнити.

            Визнати дії відповідача Державної  податкової інспекції м. Ровеньки по  постановці на облік, як безхазяйне майно,   породних відвалів колишньої шахти №54, розташованих у   с. Дзержинське м. Ровеньки Луганської області-  незаконними.

            Скасувати  розпорядний документ (акт) відповідача Державної  податкової інспекції м. Ровеньки – акт № 1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 03.05.2007 року щодо постановки на облік,   як безхазяйне майно,   породних відвалів колишньої шахти №54,  розташованих у   с. Дзержинське м. Ровеньки.  

            Визнати дії  відповідача  Державної  податкової інспекції м. Ровеньки  щодо підготовки документів та  виставлення  на біржовий аукціон породних відвалів колишньої шахти №54, розташованих у   с. Дзержинське м. Ровеньки – незаконними.  

              Стягнути з Державного бюджету України  на користь Приватного  підприємства  «Науково-виробнича фірма «Хімреактиви»     судові витрати за надання правової допомоги у сумі 2000  грн.,  та  оплату судового збору  у розмірі 3 грн. 40 коп.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Постанову  викладено в повному обсязі та підписано 02 лютого 2010 року.

    Головуючий: суддя                          О.П.Островська