Категорія № 2.32
ПОСТАНОВА
Іменем України
«28» січня 2010 року Справа № 2а-27706/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю представників
представника позивача: Бахмут М.І., дов. № 629 від 10.11.2009
представника відповідач: Зосіменко Р.М., дов. 13/51/999 від 07.12.2009
розглянувши в м. Луганську у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» до Новоайдарського районного відділу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання недійсним припису від 30.10.2009, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування припису Новоайдарського районного відділу МНС України у Луганській області від 30.10.2009.
В обґрунтування позову зазначено, що оспорюваний припис порушує права та інтереси позивача і не ґрунтується на законі. Зокрема, позивач вважав, що відповідач не мав права здійснювати перевірку, так як Постановою КМУ № 502 від 21.05.2009 введено тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року. Також, позивач вважає, що підставою для прийняття рішень про застосування запобіжних заходів відносно ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» стали висновки відповідача, які не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Зазначив, що порушення, які були виявлені при перевірці ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» взагалі не мають місця, а дії суб’єкта владних повноважень вважає такими, що вчинені за відсутності відповідних повноважень.
Тому позивач просив визнати припис Новоайдарського районного відділу МНС України у Луганській області від 30.10.2009 недійсним та противоправним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та окремо зазначив про таке. В порушення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки» від 26.10.2001 № 1446 жодного разу Новоайдарським районним відділом МНС України у Луганській області не проводилась державна експертиза проектів і рішень стосовно забезпечення техногенної безпеки об’єктів виробничого та соціального призначення, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій для встановлення ступеню ризику ДП «Новоайдарське ЛМГ». Вважав, що ДП «Новоайдарське ЛМГ» безпідставно, необґрунтовано та протиправно, згідно протоколу № 26 від 14.12.2007, віднесено до пожежнонебезпечних об’єктів, а також визначення цеху з переробки деревини ДП «Новоайдарське ЛМГ» вибухопожежним на засіданні обласної комісії з питань техногенної – екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, згідно протоколу № 9 від 29.12.2008. Вважав, що відповідно до п.13 Плану роботи старшого інспектора Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Новоайдарського районного відділу МНС України у Луганській області на жовтень 2009 року проведено лише уточнення об’єктів Новоайдарського району, які можуть увійти до складу «потенційно небезпечні об’єкти». Зазначив, що паспортизація проводиться з метою виявлення шкідливих та небезпечних факторів, які можуть вплинути на умови та безпеку праці. В період проведення паспортизації відносно цеха з обробки деревини ДП «Новоайдарське ЛМГ» таких факторів не виявлено. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилався на те, що Постановою КМУ від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» передбачено тимчасове припинення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням значення прийнятого ризику для життєдіяльності всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду, відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду. ДП «Новоайдарське ЛМГ», згідно протоколу № 9 від 29.12.2008 віднесено до потенційно небезпечних об’єктів, які підлягають паспортизації з видом небезпеки вибухо-пожежним. У зв’язку з цим було заплановано здійснення перевірки позивача. Під час перевірки виявлено порушення, які відображено у приписі від 30.10.2009. Порушення під час перевірки та винесенні припису допущено не було. Тому вважав, що перевірку проведено за наявності повноважень, а припис винесено з дотриманням норм закону, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.
Державне підприємство «Новоайдарське лісомисливське господарство» створено на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 12.11.1997 № 107, зареєстровано у якості юридичної особи Новоайдарською районною державною адміністрацією 21.01.1998. Одним з видів статутної діяльності є здійснення лісопильно-деревообробних робіт. (а.с. 62 – 64)
ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» має у своєму складі столярний цех (цех з обробки деревини), який введено в експлуатацію 03.01.2002 (акт державної технічної комісії - а.с. 85-87). Цех обладнано двома деревообробними верстатами. (а.с. 88-94)
Як свідчать матеріали справи, у період з 23.10.2009 по 30.10.2009 Новоайдарським районним відділом МНС України у Луганській області проведено планову перевірку стану цивільного захисту, техногенної безпеки та Цивільної оборони ДП «Новоайдарське ЛМГ».
Перевірку проведено за планом роботи старшого інспектора Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Новоайдарського РВ Головного управління МНС України в Луганській області Зосіменко Р.М. на жовтень 2009 року, затвердженого наказом керівника територіального органу держнагляду з питань цивільного захисту № 70 від 21.09.2009. (а.с. 39-41, 60)
Про проведення перевірки позивач був повідомлений 12.10.2009 (а.с. 6), до початку перевірки позивачу надано посвідчення на перевірку № 12 від 19.10.2009. (а.с. 7).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі – Закон № 877).
Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Суб’єкт господарювання відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 877 повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Згідно зі статтею 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується печаткою;
- у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення);
- перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення);
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання;
- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
- в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю ).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем дотримано зазначені приписи закону у повному обсязі. За результатами перевірки стану цивільного захисту і техногенної безпеки на ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» складено акт перевірки, один примірник якого надано позивачу (а.с. 8 – 9).
На підставі зазначеної перевірки посадовою особою Новоайдарського районного відділу МНС України у Луганській області було винесено припис щодо здійснення заходів, направлених на усунення порушень у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки (а.с.10-12).
Зазначеним приписом на відповідача покладався обов’язок до 17.12.2009 укласти угоду на аварійно-рятувальне обслуговування з атестованими Державними аварійно-рятувальними формуваннями, обладнати об’єкт системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення та інше.
Факт проведення перевірки та винесення припису сторонами не оспорюється, отже вказані обставини є доведеними згідно ч.3 ст.72 КАС України.
Спірним у даній справі є право відповідача на проведення вказаної перевірки позивача.
Посилання позивача на те, що відповідач не мав права здійснювати перевірку у зв’язку з тим, що Постановою КМУ № 502 від 21.05.2009 введено тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року суд вважає безпідставними, так як вказана постанова містить виключення, а саме її дія не розповсюджується на суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Постановою КМУ № 493 від 28.05.2008 затверджено критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю). За критеріями суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до ступеня ризику визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки. Відповдно до вказаної постанови д о суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, у яких на праві власності, володіння чи користування перебувають об'єкти підвищеної небезпеки, потенційно небезпечні об'єкти і такі, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику здійснюються один раз на рік.
Розподіл суб'єктів господарювання за ступенем ризику здійснюється територіальними органами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки щороку.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 479 від 20.06.2008 затверджено Інструкцію з розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), якою передбачено, що розподіл суб'єктів господарювання від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища здійснюється територіальними органами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки щороку станом на 25 грудня року, що передує плановому.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, викладеному у формі протоколу № 26 від 14.12.2007, затверджено перелік потенційно небезпечних об’єктів в Новоайдарському районі, серед яких ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» визначено як пожежонебезпечний об’єкт. (а.с. 42 – 45)
Протоколом № 9 засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 29.12.2008 затверджено перелік потенційно небезпечних об’єктів Луганської області, у якому у розділі ІІ «Потенційно небезпечні об’єкти, які підлягають паспортизації» за номером 288 зазначено потенційно небезпечний об’єкт – Новоайдарське ЛМГ, цех з обробки деревини, з видом небезпеки вибухо-пожежною. (а.с. 34-37, 96 – 201).
Розділом 5 Інструкції з розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду передбачено, що результати розподілу суб'єктів господарювання щодо невірного визначення ступеня ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища можуть бути оскаржені відповідним суб’єктом господарювання.
Протокол № 9 засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 29.12.2008 в частині віднесення ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» до потенційно небезпечних об’єктів, які підлягають паспортизації, позивачем не оскаржено та є чинним на час розгляду справи.
Правомірність віднесення комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій цеху з обробки деревини ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» до вибухо-пожежонебезпечного об’єкту виходить за межу позовних вимог, у зв’язку з чим судом не розглядається.
Посилання представника позивача на те, що цех обробки деревини ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» віднесено до потенційно небезпечні об’єкти, які підлягають паспортизації, а тому не є потенційно небезпечним об’єктом суд до уваги не приймає з огляду на таке.
Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки визначено Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що с уб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.
Положенням про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 338 від 18.12.2000 також передбачено, що паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів здійснює відповідний суб’єкт господарювання.
Позивачем не проведено паспортизацію потенційно небезпечного об'єкту, про що також зазначено у п. 5 припису від 30.10.2009.
Таким чином, ухилення позивача від паспортизації потенційно небезпечного об’єкту не є підставою для виключення такого об’єкту з переліку потенційно небезпечних об’єктів.
Також, необґрунтованим є посилання представника позивача на те, що під час введення в експлуатацію столярного цеху (цех з обробки деревини) 03.01.2002 було складено акт державною технічною комісією та зауваження щодо стану об’єкту не надходило. Так, під час введення в експлуатацію будівлі цеху паспортизація об’єкту не здійснювалась, крім того, відповідно до п. 21 Положення паспорт потенційно небезпечного об'єкта підлягає переоформленню кожні п'ять років. Таке переоформлення позивач повинен був здійснити ще у 2007 році, однак не зробив цього.
Саме під час паспортизації столярного цеху (цех з обробки деревини) ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» може бути виявлено всі наявні ризики та вирішено питання до віднесення його до відповідного ступеню ризику.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
За таких обставин, враховуючи, що на час розгляду справи протокол № 9 засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 29.12.2008 в частині віднесення ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» до потенційно небезпечних об’єктів, які підлягають паспортизації, є чинним, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного припису від 30.10.2009, а тому позовні вимоги про визнання припису недійсним не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160 - 163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» до Новоайдарського районного відділу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання недійсним припису від 30.10.2009 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 01 лютого 2010 року.
Суддя Т.В.Смішлива