Справа № 1-12

                                                                                                                                         2010 р.

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

27  січня 2010 р.                             Березанський районний суд Миколаївської області

в складі:          головуючої : судді        - Дорошенко А.В.

                        при секретарі                 - Громовій Г.А.,Захарчук С.М.

з участю прокурорів  -     Потужника Р.В.,Мазурика С.В.,Каширіна О.А.,

                                           Лук’янової Г.О.

             захисника           - адвоката ОСОБА_2

                     потерпілої          -  ОСОБА_3

        представника потерпілої – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка

справу по обвинуваченню

ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, одруженого, тракториста Березанського лісництва,  не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1ст.122 КК України,-

                                                                  в с т а н о в и в :

        01.01.2009 р. о 16.00 год., знаходячись біля домоволодіння ОСОБА_3, що розташоване в АДРЕСА_2, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 удар ногою в область паху, заподіявши при цьому останній тілесні ушкодження у вигляді напруженої гематоми правої пахової області з  розривом великої підшкірної вени у гирла з послідуючим гострим тромбозом глибинних вен правої нижньої кінцівки, здухвино-стегновим  сегментом, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину не визнав  і пояснив, що з  потерпілою вони  знаходяться в неприязнених  стосунках із-за того, що індики потерпілої весь час  пасуться в його дворі. 01.01.2009 р. у них знову ж таки із-за індиків виникла сварка, але потерпілу він не бив і звідки в неї тілесні ушкодження йому не відомо. В цей день він був тверезий.

           Разом з тим.,  вина підсудного у вчиненні злочину  підтверджується показаннями потерпілої,  свідків, письмовими доказами по справі.

Так,  потерпіла  ОСОБА_3, підтвердивши, що вони з підсудним знаходяться в неприязнених стосунках, показала, що 01.01.2009 р. вона попросила сусідку ОСОБА_6 вигнати її індиків з двору підсудного. В цей час підсудний  ішов по вулиці і вів за руку дитину. Підсудний був в нетверезому стані і почав обзивати її нецензурною лайкою. Дружина  підсудного забрала його додому, а вона, забравши своїх індиків, також пішла додому. Підсудний наздогнав її і, коли вона повернулася до нього, вдарив її ногою в правий пах. За порадою ОСОБА_6 вона викликала працівників міліції, які приїхали приблизно через 15-20 хв. За цей час нога в неї опухла до коліна і почорніла. 02.01.09 р.вона звернулася до лікаря Березанської ЦРЛ, а 03.01.09 р. була освідувана судмедекспертом. З  09.01.09р. по 05.02.2009 р. вона знаходилася на лікуванні в обласній лікарні, де 14.01.09 р. її прооперували.

Свідок ОСОБА_6 дала аналогічні свідчення, пояснивши, що вона була присутньою при сварці підсудного з потерпілою. Підсудний був в нетверезому стані і коли потерпіла погнала індиків додому, він наздогнав її, схопив за шию і, коли потерпіла обернулася до нього, вдарив ногою в пах.  Приблизно через 10 хвилин потерпіла  прийшла до неї і показала ногу, яка була опухла та чорна.

Свідок ОСОБА_7 показала, що індики потерпілої були у них в дворі.  Вона бачила, що біля їх воріт  стояла потерпіла разом з ОСОБА_6. На прохання потерпілої вона вигнала її індиків з двору. В цей час прийшов її чоловік і між ним і потерпілою почалася сварка, в ході якої вони  ображали один одного.  Вона забрала чоловіка додому і більше він на вулицю не виходив. Чоловік був тверезий і потерпілу  не бив.

Свідок ОСОБА_8 показала, що чула як потерпіла ображала підсудного та його жінку і бачила, як ОСОБА_7 заштовхала підсудного до свого двору, а Батіг погнала додому індиків. Підсудний потерпілу не доганяв.  

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 916-09 від 28.04.2009р у ОСОБА_3 мало місце тілесне ушкодження у вигляді напруженої гематоми правої пахової області з  розривом великої підшкірної вени у гирла з послідуючим гострим тромбозом глибинних вен правої нижньої кінцівки, здухвино-стегновим  сегментом. Дане ушкодження виникло від дії тупого твердого предмета, не виключено удару взутою ногою в пахову область 01.01.2009р.. За ступенем тяжкості дане пошкодження має ознаки середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров’я (а.с.35-36).

Висновком судово-медичної експертизи № 2939/916-09 від 30.10.09 р. підтверджено час заподіяння тілесного ушкодження та механізм його утворення. При цьому експертом виключена можливість заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій в результаті ударів худоби, на можливість чого посилався підсудний. З врахуванням зросту підсудного та потерпілої експертом зазначено про можливість нанесення підсудним тілесних ушкоджень потерпілій, яка за медичною допомогою звернулася своєчасно і отримала необхідну медичну допомогу. (а.с.122-124).

  . Оцінюючи зібрані по справі докази, суд критично відноситься до заперечень підсудним своєї вини та  до показань свідка ОСОБА_7, яка є дружиною підсудного. На думку суду  є непереконливими і показання свідка ОСОБА_9 щодо обставин справи, оскільки в ході досудового слідства на підставі доручення слідчого Березанським РВ УМВС встановлювалася наявність  свідків та очевидців даного злочину і крім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інших осіб виявлено не було, що вбачається з рапорту ОУ СКР Березанського РВ УМВС (а.с.71)

Суд вважає, що показання потерпілої та свідка ОСОБА_6, які є послідовними як на досудовому слідстві , так і в ході судового розгляду справи, є узгодженими, не суперечать один одному та  висновкам судово-медичних експертиз, тому суд їх приймає до уваги як докази вчинення підсудним злочину.

    Враховуючи викладене,  суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст..121 Кодексу,  але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

            Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що вчинений підсудним злочин відносяться до категорії середньої тяжкості,   особу підсудного: його позитивну характеристику;  що раніше він не судимий. Обставиною,  обтяжуючою покарання, суд визнає вчинення  злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи обставини справи, що підсудний має постійне місце роботи,  суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді виправних робіт.

На підставі ст.ст. 28, 328  КПК України , згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.89 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду  № 13 від 25.12.92  р., № 12 від 03.12.97 р., підлягає розгляду цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди завданої їй в результаті злочину. Відповідно до п.13 зазначеної постанови шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

В ході досудового слідства потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 6 тис.грн. та моральної в сумі 150 тис.грн.  В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 зменшила суму позовних вимог та просила стягнути з підсудного 4900 грн. матеріальної шкоди, посилаючись на наявність квитанцій на придбання ліків, та 15 тис.грн. моральної шкоди, яка полягає у втраті здоров’я, перенесеній операції та нервових стресах.

Підсудний ОСОБА_5, як цивільний відповідач, позовні вимоги  не визнав.

Відповідно до п.4. ст.64 КПК України характер і розмір шкоди, завданої злочином є обставиною, що підлягає доказуванню в кримінальній справі. Одним із джерел доказів, на підставі ст.83 КПК України, є документи, в яких засвідчені обставини, які мають значення для справи.

Згідно  ст.1195 ЦК України, в разі ушкодження здоров'я, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю  придбання ліків тощо..

Вартість придбаних ліків та необхідність їх придбання вбачається з наданих позивачкою довідок  та квитанцій на придбання ліків  на суму 2672,60 грн., тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на  користь позивачки.

Оскільки позивачкою необхідність  інших витрат.: на придбання ліків від язви шлунку на суму 64 грн. та на придбання бензину,  під час знаходження її в лікарні, на суму 430,09 грн.    не обґрунтовано, вказані суми стягненню з відповідача не підлягають.            

     Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди,  суд відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "(в редакції від 25.05.2001 р. № 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) (п.9),  її розмір визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Враховуючи обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, ступінь тяжкості отриманих нею ушкоджень, фізичний біль та страждання потерпілої, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 тис.грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-

з  а  с  у  д  и  в :

            ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на два роки з відрахуванням  із суми заробітку двадцяти відсотків в доход держави.

    Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

          Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої шкоди 7672 (сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн..60 коп, в т.ч. матеріальної – 2672,60 грн., моральної – 5000 тис грн..

               На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.

                                        Суддя: