ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 21/291-05-12034 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 06.06.2006р.
від позивача: не з’явились;
від відповідача: не з’явились;
від 3-ї особи: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року
по справі № 21/291-05-12034
за позовом Акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Одесатурист”, м. Одеса
до відповідача Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, м. Одеса
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеської міської ради
про визнання права власності та спонукання здійснити державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, в якому просив: визнати за Акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Одесатурист” право власності на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси; зобов’язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Одесатурист” на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси.
Ухвалою суду від 24.01.2006 р. залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеську міську раду (а.с. 63).
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2006 р. по справі № 21/291-05-12034 (суддя Зеленов Г.М.) позов задоволено. Визнано за Акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Одесатурист”право власності на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси; зобов’язано Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” здійснити державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Одесатурист” на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси.
Судове рішення вмотивоване доведенням позивачем обставин, що спірна споруда збудована засобами та за рахунок позивача, останній більш ніж тридцять шість років володіє трансформаторною підстанцією № 4228 та використовує її за призначенням у своїй діяльності. Посилаючись на ст. ст. 316,321, ч.2 ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 48, 49 Закону України „Про власність”, суд дійшов висновку про набуття позивачем права власності на будівлю трансформаторної підстанції у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з рішенням суду, Одеська міська рада звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом не прийнято до уваги заперечення 3-ї особи проти позову в частині неможливості реєстрації права власності в зв’язку з відсутністю акту приймання спірної споруди до експлуатації. Також, скаржник зазначає, що судом неповно з’ясовані обставини справи, які мають значення для прийняття правомірного , об’єктивного та законного рішення, тому, з викладених підстав, скаржник просить скасувати рішення суду від 28.02.06 р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відзивів на апеляційну скаргу від позивача та відповідача не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінки фактичних обставин справи, судова колегія приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з постанови колегії Центральної ради по туризму та екскурсіях № 3-12 від 24.02.1989 р. „Про створення Одеського обласного туристсько-виробничого об’єднання „Одесатурист”, з метою вдосконалення структури управління, Одеська обласна рада по туризму та екскурсіях ліквідована, і на її базі створено Одеське обласне туристсько-екскурсійне виробниче об’єднання (ТЕВО) „Одесатурист” (а.с. 29).
Відповідно до п. 1.3 Статуту Акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Одесатурист” товариство є правонаступником ТЕВО „Одесатурист” (а.с. 9).
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 438 від 16.06.1965 р. „Про відведення Одеській обласній раді по туризму земельної ділянки під будівництво висотного готелю для іноземних туристів на 300 місць” було відведено Одеській облраді по туризму земельну ділянку площею 1,5 га по проспекту Шевченко між турбазою профспілок та готелем „Аркадія” для будівництва висотного готелю на 300 місць з зобов’язанням, зокрема, Одеської облради по туризму здійснити будівництво міських підземних та наземних інженерних мереж відповідно з технічними вимогами, котрі будуть надані Управлінням головного архітектора міста (а.с. 40).
Згідно рішення № 3478 від 27.11.1967 р. головного інженера Енергозбуту Одесаенерго проектне завдання „Електропостачання висотного (14-ти поверхового готелю по проспекту Шевченко) по спорудженню абонентської транзитної ТП з двома трансформаторами” вважається узгодженим з урахуванням зауважень та пропозицій Енергозбуту (а.с. 47).
13.07.1967 р. Енергозбутом Одесаенерго надано дозвіл Одеській облраді по туризму (вихідний № П-32 від 13.07.67 р.) на використання електричної потужності та технічні умови для приєднання до електричних мереж Одесаенерго, згідно якого для енергопостачання висотного готелю по проспекту Шевченко дозволена потужність 700 квт. у 1967 році, для чого облраді по туризму необхідно спроектувати та спорудити абонентську транзитну трансформаторну підстанцію (ТП) з виходом на вулицю з приміщення транзиту (а.с. 48).
Рішенням виконавчого комітету Приморської районної ради м. Одеси від 30.12.1976 р. № 818 „Про прийняття до експлуатації турготелю „Турист” по проспекту Шевченко 24а” було затверджено акти Держкомісії від 30.12.76 р. та прийняття до експлуатації турготелю „Турист” на 410 місць у м. Одесі по проспекту Шевченко 24 а (а.с. 82).
Актом № 808 від 21.01.04 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 7 до договору № 164 від 03.08.2004 р. про постачання електричної енергії, встановлена балансова належність електромереж та установок, а саме вказано про належність позивачу ТП-4228 (2х400 кВА 10 кВ) –вул.. Генуезька, 24 а (а.с. 46).
За таких обставин, правильно встановлених судом першої інстанції, суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивач володіє, користується та розпоряджається трансформаторною підстанцією, експлуатуючи її у власній господарській діяльності для обслуговування готелю „Турист”.
Згідно п. 5 ст. 48 Закону України „Про власність” від 07.02.91 р. (із змінами та доповненнями) положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.2 ст. 328 цього Кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є цілком обґрунтованим в частині визнання за Акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Одесатурист” права власності на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси.
Щодо позовних вимог про зобов’язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” здійснити державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Одесатурист” на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси, то слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2005 р. позивачу було видано технічний паспорт на трансформаторну підстанцію 4228 площею 34,6 кв.м по вулиці Генуезькій 24а (а.с. 32).
Листом № 01-163 від 26.10.05 р. позивач звернувся до Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” з проханням видати свідоцтво про право власності на спірний об’єкт, однак відповідач відмовив з посиланням на ненадання документів про прийняття об’єкту до експлуатації (а.с. 31).
Згідно ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.04 р. (із змінами та доповненнями) речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. В Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна.
Стаття 4 цього Закону встановлює, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) речові права на чуже нерухоме майно:
а) право володіння;
б) право користування (сервітут);
в) право постійного користування земельною ділянкою;
г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.
Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом;
3) обмеження речових прав.
Відповідно до ст. 18 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість та доведеність позивачем заявлених позовних вимог в частині зобов’язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” здійснити державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Одесатурист” на будівлю трансформаторної підстанції № 4228 загальною площею 34,6 кв.м, розташовану по вулиці Генуезькій 24 а міста Одеси відповідає вимогам чинного законодавства і матеріалам справи.
Посилання скаржника на безпідставне застосування судом першої інстанції норм цивільного права України та Закону України „Про власність”, оскільки спірний об’єкт не прийнято до експлуатації, не приймається колегією суддів до уваги, так як Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 22.09.04 р. № 1243, на який посилається скаржник, визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Скаржником не надано доказів регулювання зазначеним Порядком вимог та умов прийняття до експлуатації саме спірного об’єкту, який є об’єктом із специфічними умовами експлуатації, відносно якого особливості підтвердження готовності до експлуатації визначаються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу Одеської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення суду від 28.02.2006 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 99,101-103,105 ГПК України колегія суддів, -
постановила :
Рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року по справі № 21/291-05-12034 - залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк