УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Сіротюка В.Г.,
Суддів Адаменко О.Г.
Руснак А.П.
При секретарі Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
7 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа – Перша Ялтинська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3. Згідно з заповітом, складеним ОСОБА_3 25 січня 2008 року, вона є спадкоємцем щодо усього його майна. Але мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 має право на обов’язкову частку у спадщині і звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, вона має бути усунена від права на спадкування, оскільки ухилялася від надання допомоги своєму синові, який з лютого 2008 року тяжко хворів, перебував у безпорадному стані, потребував постійного стороннього догляду і матеріальної допомоги.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема, вказує на порушення судом вимог 213 Цивільного процесуального кодексу України щодо законності рішення, оскільки суд не взяв до уваги її доводів, що відповідач ухилялася від надання допомоги хворому сину і перебувала з ним у неприязних стосунках.
Крім того зазначає, що рішення не відповідає вимогам частини 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України і ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки в судовому засіданні відповідач визнала, що не надавала ніякої допомоги сину, проте, суд не дав цим поясненням ніякої оцінки, не зазначив з яких підстав відхилив цей доказ і у мотивувальній частині рішення безпідставно зробив висновок, що відповідач надавала допомогу хворому сину.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що передбачених ст. 1224 Цивільного кодексу України підстав для цього немає, оскільки відповідач надавала сину допомогу відповідно до своїх можливостей і здійснювала за ним догляд під час його хвороби на рак з початку 2008 року до 8 липня 2008 року.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною 1 статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до частини 1 статті 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3.
Відповідно до складеного ним 28 січня 2008 року заповіту спадкоємцем щодо усього його майна є його дружина ОСОБА_1, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину.
Крім того, у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась його мати - ОСОБА_2, яка є непрацездатною за віком і має право на обов’язкову частку у спадщині.
Згідно з частинами 5, 6 статті 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщину, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 до 2008 року був працездатним, вів активний образ життя, займався підприємницькою діяльністю. На початку 2008 року ОСОБА_3 захворів на рак. З 8 лютого 2008 по 5 березня 2008 року він перебував на стаціонарному лікуванні у Київському міському онкологічному центрі, де 18 лютого його прооперували. Після повернення ОСОБА_3 в м. Сімферополь його мати ОСОБА_2 здійснювала за ним догляд і піклувалася про нього за його місцем проживання і в лікарні, де він періодично проходив лікування. 8 липня 2008 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт, після якого догляд за ОСОБА_3 здійснювала його дружина та найнята нею доглядальниця.
Позивач не надала доказів на підтвердження своїх доводів, що відповідач ухилялася від надання допомоги своєму сину, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Та обставина, що з 8 липня 2008 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - його мати ОСОБА_2 не здійснювала за ним догляд, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки в цей період ОСОБА_3 догляду з боку матері не потребував, отримуючи його у необхідному обсязі від своєї дружини ОСОБА_1, в тому числі шляхом забезпечення його послугами доглядальниці.
Оскільки після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, частину якої складають грошові кошти на рахунках в банківських установах в сумі 5000 доларів США, 271,12 грн. і 43598,02 грн., доводи позивача, що її чоловік потребував матеріальної допомоги з боку своєї матері, яка за віком є непрацездатною, є неспроможними.
Неприязні стосунки, які виникли між ОСОБА_3 і його матір’ю ОСОБА_2 після 8 липня 2008 року з приводу різного ставлення до застосування нетрадиційних методів лікування, не можуть бути підставою для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування, оскільки це не передбачено ст. 1224 Цивільного кодексу України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Сіротюк В.Г. Адаменко О.Г. Руснак А.П.
Судове рішення набрало законної сили 2 грудня 2009 року. Суддя:
З оригіналом згідно. Суддя: