УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 209/10 Головуючий у 1-й інстанції – Новік Л.М.
Категорія:46/5 Доповідач – Лаченкова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
18 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року про справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Ситник Олена Василівна, ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності на домоволодіння, набуте під час перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу та визнання права приватної власності на ? частину домоволодіння, -
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року - скасувати.
Визнати право за ОСОБА_1 право приватної власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 та право приватної власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 112,50 грн. (сто дванадцять грн. п'ятдесят коп.) та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (тридцять грн.).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді :
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 209/10 Головуючий у 1-й інстанції – Новік Л.М.
Категорія:46/5 Доповідач – Лаченкова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року про справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Ситник Олена Василівна, ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності на домоволодіння, набуте під час перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу та визнання права приватної власності на ? частину домоволодіння, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на домоволодіння, набуте під час перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу та визнання права приватної власності на ? частину домоволодіння.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що з 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім’єю, як подружжя та вели спільне господарство, мали спільний бюджет. В цей період, 22 грудня 2003 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу придбав жилий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.
27 серпня 2005 року між сторонами було укладено шлюб.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що оскільки шлюбні відносини між сторонами виникли у листопада 2000 році та на момент укладання договору купівлі-продажу будинку 22 грудня 2003 року діяв КпШС України від 1969 року, який втратив чинність з моменту набрання законної сили СК України 01 січня 2004 року, а тому дані відносини регулюються нормами КпШС України від 1969 року.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки відносини між сторонами виникли до вступу нового СК України 01 січня 2004 року, а саме з листопада 2000 року і продовжувались до 27 серпня 2005 року, тобто сторони проживали однією сім»єю, але не перебували у шлюбі, а тому їх правовідносини повинні регулюватись новим СК України 01 січня 2004 року, про що йдеться в заключних та перехідних положеннях ЦК України(2004 року).
Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Отже оскільки спірний будинок було придбано у період, коли сторони знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, то колегія суддів приходить до висновку, що жилий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно ч. 1 ст. 69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 ст. 70 СК передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у відповідність до ст. 309 ЦПК України повинно бути скасовано, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити і визнати право приватної власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та визнати право приватної власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року - скасувати.
Визнати право за ОСОБА_1 право приватної власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 та право приватної власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 112,50 грн. (сто дванадцять грн. п'ятдесят коп.) та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (тридцять грн.).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді :