АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 50 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Апанаскович Н.М.
Суддя-доповідач: Крилова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.,
суддів: Спас О.В.,
Бабак А.М.,
при секретарі: Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Торкмацького районного суду Запорізької області від 30 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИЛА :
В січні 2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина на жилий будинок по АДРЕСА_1, який належав їй згідно свідоцтва про право на спадщину від 14 червня 1984 року. Вартість вказаного будинку склала 5 6291 грн., а його Ѕ частини – 28 145,5 грн. згідно довідки № 505, виданої Токмацьким районним бюро технічної інвентаризації від 29 липня 2009 року.
У встановлений законом шестимісячний строк позивачі не подали заяв про прийняття спадщини після смерті матері, бо спадщину прийняли фактично, вступили у володіння і управління частиною спадкового майна за діючим на той час законодавством.
Позивачі мають правові документи на будинок, а саме домову книгу, яка свідчить про реєстрацію осіб в ньому, та володіють речами, належних матері, а саме: старий радіоприймач, верхній одяг з хутром, білизну, деякі речі повсякденного вжитку.
Мати позивачів ОСОБА_8 не зробила розпорядження на випадок своєї смерті на спадкове майно, а саме жилий будинок АДРЕСА_1, бо вважала, що всі її діти мають право спадкувати належне їй майно. Такою була її воля.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 є позивачі - її діти, сторони по справі. Інших спадкоємців немає, бо їх батько помер.
Родинні стосунки позивачів із спадкодавицею підтверджуються свідоцтвами про народження, де ОСОБА_8 вказана їх матір'ю, свідоцтвами про шлюб. Після вступу до шлюбу позивач ОСОБА_4 змінила своє дошлюбне прізвище на прізвище чоловіка - ОСОБА_4, а позивач ОСОБА_6 змінила своє дошлюбне прізвище на прізвище чоловіка - ОСОБА_6.
Брати позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 – треті особи по справі без самостійних вимог, на спадщину не претендують.
Позивач ОСОБА_4 не мала можливості подати заяву, бо проживає в іншому місті, де працює. На той час, а саме в 2001 році у неї тяжко захворів чоловік, за яким вона здійснювала догляд по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується постановою лікарсько - консультативної комісії КУ Центральної поліклініки Жовтневого району м. Запоріжжя № 430 та довідкою з місця роботи.
Позивач ОСОБА_5 не звернувся з заявою до нотаріальної контори про
прийняття спадщини, бо на той час працював військовим лікарем і не мав можливості у будь –який час вільно пересуватись за власними справами, що підтверджується доданою копією військового квитка.
Позивач ОСОБА_6 також не звернулася з заявою своєчасно, бо проживає в АРК, де працює викладачем в школі. Процес навчання безперервний, тому їй важко в будь-який час
взяти відпустку. З 2002 р. вона здійснювала догляд за хворою свекрухою ОСОБА_9, яка його потребувала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується доданою медичною довідкою від 07.12.2008 р. Крім того, весь цей час позивач працювала, у 2003 році вона пройшла курси підвищення кваліфікації, що підтверджується дипломом. Крім того, позивачі вважали, що раз вони фактично прийняли спадщину то можуть в буд - який час оформити свої спадкові права. До теперішнього часу позивачам не було відомо, чи відповідач подала заяву про прийняття спадщини, бо нотаріус відмовив їм у наданні цієї інформації, про що свідчить її відповідь від 10.12.2009 року. До цього часу ніхто із спадкоємців, в тому числі і відповідач, спадщину не оформили, свідоцтва про право на спадщину не отримали.
Ніякої усної домовленості про розподіл спадкового майна між сторонами не досягнуто.
Рішенням Торкмацького районного суду Запорізької області від 30 вересня 2009 року п озов задоволено.
ОСОБА_3 звернулась до суду із апеляційною скаргою на рішення Торкмацького районного суду Запорізької області від 30 вересня 2009 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі фактично вступили у володіння і управління часткою спадкового майна.
Проте такий висновок суду зроблений без урахування фактичних обставин справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4.
З цього часу до звернення до суду в січні 2009 року позивачі не вживали жодних заходів до оформлення прийняття спадщини у встановленому порядку.
Так, до нотаріальної контори звернулася лише позивачка, обумовивши, що до складу спадщини входить жилий будинок. За даними бюро технічної інвентаризації спірний жилий будинок АДРЕСА_1 реєстрацію не проходив та право власності на нього за померлою не зареєстровано.
Посилаючись на те, що до складу спадщини входить жилий будинок, позивачі разом з тим зазначають, що жодних дій з володіння та управління цим будинком (ремонт, опікування, сплата обов’язкових платежів, проживання тощо) вони не вживали з часу відкриття спадщини.
Позивачі неодноразово змінювали позовні вимоги, при цьому у первісних позовах нічого не зазначали про фактичне прийняття спадщини у вигляді деяких побутових речей , навпаки вказували на те, що строк прийняття спадщини ними пропущений та просили визначити додатковий строк на її прийняття.
Лише в липні 2009 року вони зазначили, що після смерті матері взяли домову книгу, старий радіоприймач, верхній одяг з хутром, білизну, деякі речі повсякденного вжитку.
При цьому вони не конкретизували і не зазначили які саме речі вони отримали і на яких умовах, не зазначили переконливих даних про те, що вони входили до складу спадщини.
Так, спочатку до кола таких речей вони включили домову книгу, старий радіоприймач, верхній одяг з хутром, білизну, деякі речі повсякденного вжитку, згодом при апеляційному розгляді зазначили, що там були також електропіч. Суперечливість заявлених позовних вимог та відсутність доказів на підтвердження того яке майно належало спадкодавцеві та входило до спадкового, коли і на яких умовах кожен з позивачів отримував це майно, унеможливлюють висновок про те, що позивачі фактично вступили в управління спадковим майном і це надає їм право вимагати визнання за ними права власності на частину будинку. Позивач ОСОБА_5 за поясненнями позивачки ОСОБА_4 проживав за межами держави та в 6 місячний строк ніякого спадкового майна не отримував. Всі позивачі проживали за межами міста Молочанську, посилання на те, що вони інколи приїздили в гості до Молочанську не свідчать про те, що вони отримали спадщину і мали намір оформити на неї своє право.
Таким чином підстав для застосування правил ст. 549 ЦК за якими спадкоємець прийняв спадщину, якщо вступив в управління і володіння спадковим майном – немає.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню та одночасно не вбачає підстав для задоволення заявленого позову про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Торкмацького районного суду Запорізької області від 30 вересня 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення такого змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :