Справа №2-а- 63 /2010 року

                                                           П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року                                                                                                    м. Судак

Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Морозової Л.М.

при секретарі   Алієві Т.С.,

з участю

представника прокуратури ОСОБА_1,

позивача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Судак

адміністративну справу

за позовом

Прокурора м. Судака АР Крим в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду  України  м. Судака АР Крим про визнання неправомірною відмову пенсійного фонду щодо нарахування  надбавки до пенсії та зобов’язання  виплати збільшення до пенсії щомісячної соціальної допомоги «Дітям  війни», суд-

                                                       В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака АР Крим звернувся у суд з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду  України  м. Судака АР Крим про визнання неправомірною відмову пенсійного фонду щодо нарахування  надбавки до пенсії та зобов’язання  виплати збільшення до пенсії щомісячної соціальної допомоги «Дітям  війни». В якому просив суд визнати поважною причиною пропуску строку для звернення до суду за захистом інтересів ОСОБА_2 та відновити строк для звернення до суду за захистом її інтересів .

Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України у м. Судаку щодо нарахування надбавки до пенсії  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Судаку нарахувати та
виплатити  їй збільшення до пенсії з урахуванням норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.07 року по 01.01.08 року.

Посилаючись на те ,що позивач – ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни. Згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у м. Судаку із письмовою вимогою встановлення надбавки до пенсії, як пільговій категорії громадян - «дитина війни».Проте, 10.08.09 року УПФ України у м. Судаку їй надано відповідь про неможливість виплати надбавки до пенсії «дітям війни» у зв'язку із відсутністю законних підстав. Прокуратурі міста Судака про порушені права ОСОБА_2І на отримання грошової допомоги стало відомо лише у жовтні 2009 року, коли вона звернулася до прокуратури за захистом. Пропуск строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав її вважає поважним.

На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячні довічні утримання або державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, зростає на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що вказане зростання сплачується лише особам, котрі окрім статусу «діти війни» є інвалідами, у розмірі 50% від надбавки, встановленої учасникам війни.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.07 №1-29/2007 визнав таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратив дію з дня прийняття рішення Конституційного Суду України 09.07.07, разом з тим відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

ОСОБА_3, як особа, що має статус «дитина війни» має право на щомісячне зростання пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.07 року.

Відмова УПФ України у м. Судаку по встановленню надбавки до пенсії є неправомірною.

    Представник прокуратури ОСОБА_1 позов у суді підтримала , посилаючись на докази викладені у позовній заяві.

     Позивач ОСОБА_2 позов у суді підтримала , просила суд задовольнити позовні вимоги.

    Представник відповідача у суд не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, та надіслав суду свої заперечення, у яких позов не визнав. Просив суд  відмовити позивачам у задоволені позову. Посилався на те , що нормативними законодавчими актами України не визначено поняття терміну « мінімальної пенсії за віком» на теперішній час відсутній механізм і практичне застосування ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та вказав , що строк для звернення у суд позивач пропустив , так як звернувся з позовом 04.11.2009 року.

Суд розглядає справу, у відповідності до ст.128 КАС України на підставі доказів, у справі.

    Вислухавши представника прокурора, позивачку, дослідивши  письмові докази по справі, суд приходить до висновку , що позовні вимоги прокурора м. Судака в інтересах ОСОБА_2  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

  Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи  державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Згідно зі ст.7 Закону України « Про  соціальний захист дітей війни « фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом , здійснюється

за рахунок коштів Державного бюджету України.

   Відповідно до Закону України №2195 – IV від 18 листопада 2004 року « Про соціальний захист дітей війни» , де йдеться про те , що дитина війни  це особа, яка є громадянином  України та якому на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років.

   Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, народилася 18 червня 1937 року, що підтверджується ксерокопією її паспорта на а. с.4, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було  менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни. Вона має право на пільги, встановлені законодавством України, у тому числі на передбачену ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».Щомісячну державну соціальну допомогу, що підтверджується  посвідченням на а. с. - 5.

 Згідно зі ст.111Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489 –V у 2007 році були внесені зміни, згідно яким підвищення

 пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни , пунктом 12, ст.71 Закону №489 –У зупинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-пр/2007року,  положення п.12, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  №489 –V від 19 грудня 2007року, яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , визнані неконституційними. Тобто ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» являється діючою.

  Доводи відповідача , щодо відсутності механізму та невизначеності, яким органом, за рахунок яких коштів, в якому порядку слід рахувати та виплачувати  вказану категорію соціальних гарантій, суд оцінює критично, оскільки згідно Конституції України за відсутністю закону, регулюючого дані правовідносини, повинен  застосовуватися закон , регулюючий подібні правовідносини, що не було зроблено відповідачем. Що стосовно пропущеного строку для звернення у суд ці доводи відповідача суд вважає обґрунтованими і погоджується з ними.

      Позивач дійсно пропустив річний строк звернення до суду. Так як відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Прокурору м. Судака АР Крим про порушене право  позивачки стало відому у  жовтні 2009 року на а. с. 21довідка , а звернувся він у суд в інтересах позивачки у листопаді 2009 року (а.с.1). Відповідно до ст.ст.99,100 КАС України на користь позивачки можна  стягнути недоплачену щомісячну разову грошову допомогу за листопад 2008 року. У позові прокурор просить стягнути по 01.01.2008 року. Але відповідно до ч.2,ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав …про захист яких вони просять, тому суд стягує на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щомісячної разової грошової допомоги за листопад 2008 року в розмірі : (498 х30%=149,40- 49,80=99,60грн.

В решті вимог прокурора в інтересах ОСОБА_2 слід відмовити.

             Керуючись  ч.2, ст.11,ст.ст.18,158-163,71,104,99, 100 Кодексу Адміністративного судочинства України ,  суд-

                                                П О С Т А Н О В И В:

 Позов прокурора м. Судака АР Крим в інтересах ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду  України  м. Судака АР Крим про визнання неправомірною відмову пенсійного фонду щодо нарахування  надбавки до пенсії та зобов’язання  виплати збільшення до пенсії щомісячної соціальної допомоги «Дітям  війни» задовольнити частково.

Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої разової грошової допомоги за листопад 2008 року в розмірі  99, 60 грн.

 В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення  . Апеляційна скарга  на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

               Головуючий                          Л.М. Морозова