Справа №2-463/10

РІШЕННЯ

                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 січня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі –  Горбуновій Л.С.

    за участю представника позивача – ОСОБА_1

    за участю представників відповідача ЗАТ “НВЕК “ЕЛЕТЕКС-С” – ОСОБА_2, ОСОБА_3    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства “Науково – виробнича електротехнічна компанія “Елетекс” та закритого акціонерного товариства “Науково – виробнича електротехнічна компанія “Елетекс - С” про визнання дій неправомірними, покладення зобов’язань, суд –

   ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЗАТ “НПЕК “Елетекс – С”, в якому просить: визнати дії АТЗТ НПЕК "Елетекс" (АТЗТ НПЕК "Елетекс - С") про невиплату заробітної плати за період з 1 січня 2001 року   по 13 квітня 2009 року   у розмірі - 39400 грн. 00 коп. та компенсації за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 76421 грн., а усього 115821 грн. такими, що порушують його, позивача, конституційні права; зобов'язати АТЗТ НПЕК "Елетекс" (АТЗТ НПЕК "Елетекс - С") виплатити йому невиплачену заробітну плату за період з 1 січня 2001 року по 13 квітня 2009 року у розмірі 39400 грн. 00 коп.; зобов'язати АТЗТ НПЕК "Елетекс" (АТЗТ НПЕК "Елетекс - С") виплатити компенсацію за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 76421 грн., тобто за невиплачену заробітну плату за період з 1 січня 2001 року   по 13 квітня 2009 року   у розмірі - 39400 грн. та компенсацію за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 76421 грн., що разом складає загальну суму -115821 грн.; зобов'язати АТЗТ НПЕК "Елетекс" (АТЗТ НПЕК "Елетекс - С") зробити відповідний запис у трудовій книжці.

В обґрунтування позову наводить наступне. 11 грудня 2000 року в м. Кривому Розі було створено дочірнє підприємство АТЗТ НПЕК " Елетекс - С " - "Елетекс-Кривбас(далі за текстом “ДП”). Директором ДП був призначений він, позивач. 12 грудня 2000 року  між ним та генеральним директором АТЗТ НПЕК "Елетекс" ОСОБА_5 був складений та підписаний контракт, у якому в п. 2.1. вказані його, позивача права, в п. 2.2. вказані обов'язки, в частині, про те що директор зобов'язаний звітувати один раз у квартал перед наймачем. В п. З було встановлена відповідальність перед наймачем. В п. 4.1. була встановлена заробітна плата у розмірі - 400 грн. В п. 4.2. вказувалось, що в випадку закінчення контракту, будуть зроблені виплати, які встановлюються трудовим законодавством України. В п. 5.1. вказано, що контракт підписаний на невизнаний строк. Контракт був скріплений підписами та печатками АТЗТ НПЕК "Елетекс" та ДП і тому вступив в силу з моменту підписання. Згодом усі фінансові документи відсилав до дочірньої компанії АТЗТ НПЕК "Елетекс" - АОЗТ НПЕК" Елетекс -     С", у тому числі до АТЗТ НПЕК "Елетекс - С" відсилав акти прийому виконаних робіт. 12 грудня 2000 року між ним, позивачем, та президентом АТЗТ НПЕК "Елетекс" ОСОБА_6 був складений договір про матеріальну відповідальність робітника в м. Харкові. В п. 6 вказано, що АТЗТ НПЕК "Елетекс" зобов'язується створити нормальні умови праці та виробничої обстановці. Договір був скріплений підписами та печатками АТЗТ НПЕК "Елетекс" та ДП, і тому вступив в силу з часу підписання. На протязі усього періоду виконував умови контракту та договору. Але за цей період не отримував з АТЗТ НПЕК "Елетекс" заробітну плату за свою роботу. З 1 січня 2001 року по 13 квітня 2009 оку АТЗТ НПЕК "Елетекс" не виплачував заробітну плату в розмірі - 39400 грн. За цей період за несвоєчасну виплату заробітної плати АТЗТ НПЕК "Елетекс" - зобов'язаний виплатити компенсацію у розмірі - 76421 грн. Вважає, що за період з 1 січня 2001 року по 13 квітня 2009 року. АТЗТ НПЕК "Елетекс" зобов'язаний виплатити -115821 грн. Згідно статті 43 Конституції України, кожен мас право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові   умови   праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно статті 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Згідно статті 2 Кодексу законів про працю України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством. Згідно статті 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують  становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Згідно статті 21 КЗпП України, трудовий договір е угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації пращ працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами. Згідно статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Вважає, що дії відповідача порушують конституційні права, погіршують мої життєві умови.

    Уточнивши позов, просить: визнати дії ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" про невиплату йому, позивачу, заробітної плати за період з 12 грудня 2000 року по 1 жовтня 2009 року у розмірі - 47285 грн. та компенсації за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 78921 грн. такими, ще порушують конституційні  права; зобов'язати ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" виплатити невиплачену заробітну плату за період з 12 грудня 2000 року по 1 жовтня 2009 року у розмірі - 47285 грн.; зобов'язати ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС"  виплатити компенсацію з несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 76421 грн., тобто за невиплачену заробітну плату за період з 12 грудня 2000 року по 1 жовтня 2009 року  у розмірі - 47285 грн. та компенсацію за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 78921 грн., що разом складає загальну суму 126206 грн.; зобов'язати ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" зробити відповідний запис у трудові книжці про зарахування у штат ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" з 12 грудня 2000 року; зобов'язати ЗАТ "НВЕК " ЕЛЕТЕКС - С" підтвердити письмово те, що він, позивач є торговим представником ЗАТ "НВЕК" ЕПЕТЕКС -С".

В обґрунтування уточненого позову навів наступне. 11 грудня 2000 було створено ДП, директором якого був призначений він, позивач. 12 грудня 2000 року між ним, позивачем та генеральним директором ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" був складений та підписаний контракт, у якому в п. 2.1. вказані його, позивача права, в п. 2.2. вказані обов'язки в частині, про те що директор зобов'язаний звітувати один раз у квартал перед наймачем. В п. 3 було встановлена відповідальність перед наймачем. В п. 4.1. була встановлена заробітна плата у розмірі - 400 грн. В п. 4.2. вказувалось, що в випадку закінчення контракту, будуть зроблені виплати, які встановлюються трудовим законодавством України. В п. 5.1. вказано, що контракт підписаний на невизнаний строк. Контракт був скріплений підписами та печатками ЗАТ "НВЕК "Елетекс" та ДП і тому вступив в силу з моменту підписання. Згодом усі фінансові документи відсилав до компанії ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" та ЗАТ НПЕК "ЕЛЕТЕКС - С", у тому числі до ЗАТ НПЕК "ЕЛЕТЕКС - С", відсилав акти прийому виконаних робіт. 12 грудня 2000 р. між ним, позивачем, та президентом ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" був складений договір про матеріальну відповідальність робітника в м. Харкові. В п. 6 вказано, що ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" зобов'язується створити нормальні умови праці та виробничої обстановці. Договір був скріплений підписами та печатками ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" та ДП і тому вступив в силу з часу підписання. На протязі усього періоду виконував умови  контракту та договору. Але за цей період не отримував з ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" заробітної плати за роботу. З 12 грудня 2000 року по 1 жовтня 2009 року ЗАТ "НВЕК "ЕПЕТЕКС" не виплатило заробітну плату. Заборгованість за цей період становить  з 12 грудня 2000 року - 30200 грн., з 1 квітня 2007 р. по 1 жовтня 2009 р. - 17085 грн., разом з у розмірі - 47285 грн. За цей період за несвоєчасну виплату заробітної плати ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" - зобов'язано виплатити компенсацію у розмірі - 78921 грн. Таким чином, за період з 12 грудня 2000 року по 1 жовтня 2009 року ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" зобов'язана мені виплатити - 126206 грн.

    Остаточно уточнивши позовні вимоги просить: визнати дії ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" про невиплату заробітної плати за період з 12 грудня 2000 року по 1 січня 2010 року у розмірі - 49598 грн. та компенсації за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 5024 грн. такими, що порушують конституційні права; зобов'язати ЗАТ "НБЕК "ЕЛЕТЕКС" виплатити невиплачену заробітну плату за період з 12 грудня 2000 року по 1 січня 2010 року у розмірі - 49598 грн.; зобов'язати ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС"  виплатиш  компенсацію за несвоєчасне отримання заробітної плати у розмірі - 5024 грн.; зобов’язати відповідача перерахувати на його, позивача, рахунок 54622 грн.; зобов'язати ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" видати наказ про зміну запису у трудовій книжці про зарахування у штат ЗАТ "НВЕК "ЕЛЕТЕКС" з 12 грудня 2000 грн. у якості директора дочірнього підприємства "ЕЛЕТЕКС - Кривбас"; зобов'язати ЗАТ "НВЕК " ЕЛЕТЕКС - С" підтвердити письмово те, що він, позивач, є торговим представником ЗАТ "НВЕК" ЕЛЕТЕКС-С". В обґрунтування остаточно уточненого позову навів ті самі обставини.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та у своїх поясненнях підтвердив зміст позову. Крім того пояснив, що його робочим місцем є ДП “Елетекс – Кривбас”, є директором ДП, до штату ЗАТ “НВЕК Елетекс” не входить. В укладеному контракті не зазначено як саме виплачується заробітна плата. Трудова книжка знаходиться в нього, позивача, нікуди її не здавав. Мав наміри здати трудову книжку до відділу кадрів ЗАТ “НВЕК “Елетекс”, але погодився з роз’ясненнями, що трудова книжка повинна знаходитися за місцем роботи – в ДП. На ДП були працівники, заробітну плату нараховував собі сам, зобов’язаний був це робити. Нараховану заробітну плату отримував. До 2008 року отримував мінімальну заробітну плату, а потім став отримувати по 1000 грн. щомісячно. Вважає, що трудові відносини з ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С” в нього існують з 2006 року, був торговельним представником. Мається чи ні в штаті ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С” посада торговельного представника, який посадовий оклад торговельного представника, які обов’язки торговельного представника не знає. Які обов’язки на нього покладені як на торговельного представника ніхто не казав. Лист про те, що є торговельним представником отримав в 2008 році від ОСОБА_5, також отримав довіреність, що є представником. Вважає, що для здійснення повноважень представника повинен бути виданий наказ, чи це передбачено не знає. Заяву про прийняття на посаду торговельного представника не писав. Змінювати, доповнювати, уточнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та  підтвердив зміст пояснень позивача. Крім того пояснив, що трудові відносини між позивачем та відповідачем виникли після підписання контракту. Як директор ДП позивач отримував заробітну плату. Вважає, що директор ДП входить до штату ЗАТ “НВЕК “Елетекс”.

Представники  відповідача ЗАТ “Елетекс – С”, кожний окремо, позов не визнали повністю. При цьому у судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких позивач отримував заробітну плату на ДП, де був директором. Чому був укладений договір про повну матеріальну відповідальність пояснити не можуть. В 2007 році ЗАТ “Елетекс – С” надало лист позивачу, в якому зазначалося, що останній є торговельним представником підприємства, договір про представництво не укладався. Протокол зборів про визначення розміру заробітної плати директору ДП відсутній.

 Представники відповідачів у судове засідання 20 січня 2010 року не прибули, подавши заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у зв’язку з чим справа, відповідно до ст. 224 ЦПК країни розглянута у заочному порядку.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені такі письмові докази: звернення від 9 лютого 2009 року директора ДП до ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С”(а.с.4), заява позивача від 23 лютого 2009 року на  ім’я ОСОБА_7І.(а.с.5), контракт(а.с.6),  договір про матеріальну відповідальність(а.с.7), протокол зборів від 11 грудня 2000 року про створення ДП(а.с.8), рахунок та поштові повідомлення(а.с.9), акт(а.с.10), рахунок(а.с.11), свідоцтво про реєстрацію АТЗТ НПЕК “Елетекс”(а.с.12), статут та зміни до статуту АТЗТ НВЕК “Елетекс” (а.с.13-33), довідка про включення ЗАТ НВЕК “Елетекс” до ЄДРПОУ(а.с.34), довідка про взяття на облік АТЗТ НВЕК “Елетекс”(а.с.35-36), свідоцтво про реєстрацію ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С” (а.с.52, 59), витяг(а.с.58), свідоцтво про реєстрацію ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С”(а.с.59), свідоцтво про реєстрацію ЗАТ “НВЕК “Елетекс”(а.с.60), виписка(а.с.61), повідомлення про рахунки(а.с.62), статут та зміни до статуту ЗАТ “НВЕК “Елетекс”(а.с.63-76), довідка про взяття на облік ЗАТ “НВЕК “Елетекс”(а.с.77), свідоцтво про реєстрацію платника ЗАТ “НВЕК “Елетекс”(а.с.78), повідомлення про рахунки(а.с.79), довідка про взяття на облік ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С”(а.с.80), свідоцтво про реєстрацію платника ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С”(а.с.81), статут та зміни до статуту ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С”(а.с.82-96), протоколи зборів акціонерів ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С” від 16 червня 2009 року(а.с.97,98), звернення від 28 серпня 2009 року ЗАТ “НВЕК “Елетекс” до КРУ(а.с.107), довіреність від 8 вересня 2005 року(а.с.114,120), відомості про застраховану особу(а.с.115-116), довідка Північної МДПІ(а.с.119), звернення позивача до ЗАТ “НПЕК “Елетекс-С”(а.с.121-122), рахунок(а.с.123), договір про співпрацю(а.с.125,132), протокол загальних зборів(а.с.126), повідомлення(а.с.127), квитанція(а.с.128), виписка з ЄДРПОУ(а.с.129), повідомлення(а.с.130-131), лист стосовно торговельного представництва(а.с.133), вимога(а.с.134), лист(а.с.135), повідомлення про перевірку(а.с.142), акти перевірок(а.с.143-147,148-151), витяг з ЄДРПОУ(а.с.152-153),  реєстраційна картка(а.с.154),опис(а.с.155), довідка про взяття на облік(а.с.156), довідка про включення до ЄДРПОУ(а.с.157), свідоцтво платника(а.с.158), свідоцтво про реєстрацію юридичної особи(а.с.159), повідомлення про взяття на облік(а.с.160), страхове свідоцтво(а.с.161), повідомлення(а.с.162), тимчасове страхове свідоцтво(а.с.163), повідомлення(а.с.164), повідомлення про взяття на облік(а.с.165), статут ДП(а.с.166-176).

Також у судовому засіданні досліджені та долучені до справи: картки рахунку 66.1, табелі виходу на роботу, розрахунково-платіжні відомості за квітень 2001 року – грудень 2008 року.

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов’язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.

5 вересня 1995 року зареєстровано АТЗТ НВЕК “Елетекс”, яке 21 березня 2007 року змінило найменування на “ЗАТ “НВЕК “Елетекс”. Вказані обставини встановлені судом на підставі свідоцтв, виписок, протоколу(а.с.12,60,61,126,129).

ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С” зареєстровано 16 червня 2004 року, що встановлено скудо на підставі свідоцтва, виписки(а.с.52,58,59).

ДП створено на підставі рішення зборів акціонерів від 11 грудня 2000 року, на яких одночасно було вирішено призначити директором ДП позивача. Зареєстровано ДП 25 січня 2001року. Вказані обставини встановлені судом на підставі протоколу, свідоцтва, витягу, довідки(а.с.8,12,152-153,157).

12 грудня 2000 року між “ЗАТ “НВЕК “Елетекс” та позивачем укладений контракт, відповідно до якого “ЗАТ “НВЕК “Елетекс” доручає позивачу здійснювати управління ДП, що встановлено контрактом(а.с.6).

12 грудня 2000 року між позивачем та “ЗАТ “НВЕК “Елетекс” укладений договір про матеріальні відповідальність, що встановлено договором(а.с.7).

8 вересня 2005 року ЗАТ “НВЕК “Елетекс” видало на ім’я позивача довіреність представляти інтереси ЗАТ строком на три роки, що встановлено довіреністю(а.с.114).

10 січня 2007 року між ЗАТ “НВЕК “Елетекс” та ДП укладений договір про співпрацю. 23 квітня 2008 року на прохання позивача ЗАТ “НВЕК “Елетекс” був виданий лист про те, що позивач є торговельним представником ЗАТ. Вказані обставини встановлені договором, повідомленням, листом(а.с.125,132,130-131,133).

6 березня 2008 року позивач за сумісництвом був прийнятий на посаду інженера ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С”, контракт з позивачем не укладався, позивач відпрацював на даній посаді 5 днів, йому нарахована заробітна плата, що встановлено повідомленням(а.с.142).

23 квітня 2008 року ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С” видало лист, зазначивши, що ОСОБА_8Ю є торговельним представником(а.с.133).

18 червня 2008 року ДП направило до ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С” рахунок на суму 6600 грн. 00 коп., що встановлено рахунком(а.с.9).

2 лютого 2009 року позивач направив ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С” лист з проханням перерахувати гроші, в якому про наявність заборгованості з заробітної плати не зазначає, що встановлено листом(а.с.121-122).

9 лютого 2009 року позивач направив ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С” лист, в якому повідомив про відсутність фінансування ДП, що встановлено листом(а.с.4).

23 лютого 2009 року позивач з заявою звернувся до ОСОБА_7, з проханням як директору ДП виплатити заробітну плату та компенсацію за 2001 – 2009 роки(а.с.5).

В травні 2009 року територіальною державною інспекцією праці у Харківській області була здійснена перевірка ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С”, що встановлено повідомленням(а.с.142).

Позивач в 2000-2009 роках отримував на ДП заробітну плату, що визнається позивачем, вбачається з розрахунково-платіжних відомостей.

ДП на протязі 2004 – 2009 року нараховувало страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, виходячи з фонду оплати праці, що вбачається з актів(а.с.143-147).

Трудову книжку до ЗАТ “НВЕК “Елетекс” позивач не здавав, що ним визнається.

Суд відкидає акт(а.с.10), рахунок(а.с.11) як неналежні та недопустимі докази, так як акт не містить підпису ЗАТ “НВЕК “Елетекс – С”, рахунок не має підписів та ці документи не стосується предмета доказування по справі.

Суд відкидає вимогу та лист(а.с.134,135) як недопустимі докази, так як ці документи не стосується предмета доказування по справі.

Взаємини між сторонами регулюються нормами ЦК України, КЗпП України, Законом України “Про підприємства в Україні”, Законом України “Про заробітну плату”, Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно ст.16 Закону України “Про підприємства в Україні”, при прийняття власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства з ним укладається контракт. Аналогічне передбачено пунктом 10 “Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (наймані) на роботу працівників” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170. Судом встановлено, що 12 грудня 2000 року між “ЗАТ “НВЕК “Елетекс”, як власником ДП та позивачем укладений контракт, відповідно до якого “ЗАТ “НВЕК “Елетекс” доручає позивачу виконувати управління ДП, розмір заробітної плати встановлений в сумі 400 грн. 00 коп. Зауважень на те, що заробітну плату зобов’язане сплачувати ЗАТ контракт не містить.

Статтею 1 Закону України “Про заробітну плату” та статтею 94 КЗпП України передбачено, що   заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно п. 8.1 статуту ДП, підприємство зобов’язане своєчасно проводити розрахунки з працівниками. Судом встановлено, що позивач, як директор ДП своєчасно за виконану роботу отримував від ДП заробітну плату. У судовому засіданні не встановлено, що заробітну плату позивачу зобов’язане було сплачувати ЗАТ “НВЕК “Елетекс”.

Згідно статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У відповідності до ст.1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, підприємства здійснюють компенсацію громадянам частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Судом встановлено, що позивач своєчасно отримував заробітну плату, ЗАТ “НВЕК “Елетекс” не було зобов’язане сплачувати позивачу заробітну плату, тому підстав для здійснення ЗАТ “НВЕК “Елетекс” компенсації не вбачається.

Відповідно до ст.48 КЗпП України, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві. Аналогічне передбачене п.1.1. “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року №58. Згідно п.1.3 вказаної Інструкції обов’язок подавати трудову книжку покладений на працівника. Як передбачено п.2.14 Інструкції, у графі 3 розділу “відомості про роботу”, як заголовок пишеться повне найменування підприємства, у графі 3 зазначається робота, професія або посада. Судом встановлено, що місцем роботи позивач є ДП, до штату ЗАТ посмада директора ДП не входить, а тому ЗАТ “НВЕК “Елетекс” підстав для внесення змін до трудової книжки позивача не має.

Згідно ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона(повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони(довірителя) певні юридичні дії. Згідно ст. 1007 ЦК України, довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Судом встановлено, що позивач на підставі договору від 10 січня 2007 року та листа від 23 квітня 2008 року мав повноваження представника ЗАТ “НВЕК “Елетекс-С”. У судовому засіданні не встановлено, що повноваження представника мають бути оформлені у формі наказу.

На підставі викладеного суд вважає, що у судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача, яки б потребувала захисту.

    Таким чином, вислухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представників відповідача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України належить стягнути на користь держави з позивача: державне мито - у сумі 88 грн. 62 коп. а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  - у сумі 250 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 1000,1007 ЦК України, ст.ст. 21,48,94,115 КЗпП України, ст. 16 Закону України “Про підприємства в Україні”, ст. 1 Закону України “Про заробітну плату”, ст. 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, ст. ст.  10, 11, 88, 208, 210,  212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства “Науково – виробнича електротехнічна компанія “Елетекс” та закритого акціонерного товариства “Науково – виробнича електротехнічна компанія “Елетекс - С” – відмовити повністю.

Стягнути на користь держави з позивача: державне мито - у сумі 88 грн. 62 коп. а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  - у сумі 250 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський  районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Відповідачі можуть подати заяву про перегляд заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або заяви про перегляд заочного рішення, якщо заява про апеляційне оскарження або заява про перегляд заочного рішення не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий  суддя :                     В.М. Прасолов