ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
04.06.07 Справа № 7/145-11А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.А. Галушко
Розглянувши апеляційну скаргу Хомича В.І.
у справі № 7/145-11А
за позовом : ВАТ «Луцький авторемонтний завод»
до: Підгайцівської сільської ради Луцького району
третя особа 1: відділ земельних ресурсів Луцького району
третя особа 2: ОСОБА_1
третя особа 3:ОСОБА_2
про: визнання нечинними рішень
З участю представників :
від позивача: Мартіросян А.Г. -представник (довіреність №б/н від 07.06.2006р.)
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи 1,2,3: не з'явилися.
ВСТАНОВИВ :
Постановою господарського суду Волинської області від 30.10.2006р., суддя Шум М.С., позов ВАТ «Луцький авторемонтний завод»було задоволено. Скасовано рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1». Скасовано рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району НОМЕР_4 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність». Стягнуто з Підгайцівської сільської ради Луцького району на користь позивача 6,80 грн. в повернення по сплаті судового збору.
З даною постановою не погодився гр..ОСОБА_2 і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова суду була винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п.п. 6,9 Прикінцевих та перехідних положень КАС України Львівський апеляційний господарський суд здійснює апеляційне провадження по даній справі за правилами КАС України.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргуОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, Підгайцівська сільська рада Луцького району 2.10.2000р. видала ВАТ «Луцький авторемонтний завод»державний акт на право постійного користування землею. Згідно даного державного акту земельна ділянка, розміром 6,58 га в межах згідно з планом землекористування, надана в постійне користування ВАТ «Луцький авторемонтний завод», знаходиться на території АДРЕСА_1 Підгайцівської сільської ради Луцького району та надана для обслуговування адміністративних і виробничих будівель відповідно до рішення від 21.04.2000р. №11-15.
Підгайцівська сільська рада Луцького району рішенням НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1»дала дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянкиНОМЕР_1 , згідно проекту детального планування АДРЕСА_1, гр..ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель сільської ради, не наданих у власність та користування.
Рішенням Підгайцівської сільської ради НОМЕР_4 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і надання земельної ділянки у власність»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр..ОСОБА_1 площею 0,1317 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 Підгайцівської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; передано у власність земельну ділянку площею 0,1317 га гр..ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1317 га гр..ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В подальшому гр.. ОСОБА_1 відчужив вказану земельну ділянку гр..ОСОБА_2 Позивач по справі дізнався, що земельна ділянка, яка виділена гр..ОСОБА_1 згідно рішення Підгайцівської сільської ради від 29.09.2005р. розташована в габаритах (тобто накладається) площі земельної ділянки, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно державного акту, а тому звернувся до суду з позовом про скасування вказаних рішень органу місцевого самоврядування.
При цьому позивач посилається на ту обставину, що відповідач приймаючи спірні рішення НОМЕР_3 та НОМЕР_4 обмежив право користування товариства земельною ділянкою.
Згідно ч. 1 ст. 154 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
Відповідно до вимог ст..ст. 141,143 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, земельним кодексом України, зокрема, главою 22, передбачено виключні підстави з яких можливе припинення права користування земельною ділянкою та порядок такого припинення. Оскільки вимоги даної глави органом місцевого самоврядування не були виконані, то право позивача на користування земельною ділянкою не було припинено в передбаченому законом порядку.
Згідно висновку Львівського НДІ судових експертиз НОМЕР_5 будівельно-технічного дослідження по листу адвокатської приватної компанії «Конфідент»від 12.05.2006р. земельна ділянка, яка виділена гр..ОСОБА_1 згідно рішення Підгайцівської сільської ради від 29.09.2005р. розташована в габаритах (тобто накладається) площі земельної ділянки, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно державного акту від 02.10.2000р. і знаходиться в АДРЕСА_1 Підгайцівської сільської ради.
Відповідно до ст.. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
За таких обставин справи колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірні рішення Підгайцівської сільської ради НОМЕР_2 та НОМЕР_4 прийняті з порушенням вимог цивільного та земельного законодавства та порушують права позивача, оскільки перешкоджають останньому користуватись придбаними будівлями та відповідною земельною ділянкою, на яку він має переважне право, а тому повинні бути визнані нечинними.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Волинської області винесена при повному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України Львівський апеляційний господарський суд ,
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Волинської області від 30.10.2006 року у справі №7/145-11А - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя Мирутенко О.Л.
Судді: Гнатюк Г.М.
Галушко Н.А.