ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"14" червня 2007 р. |
Справа № 9/48-07-1192 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 ОСОБА_2
від відповідача -Мавров В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 8.05.2007р.
по справі № 9/48-07-1192
за позовом СПД ОСОБА_2
до ВАТ „Ізмаїлавтотранс”
про зобов'язання виконати умови договору оренди від 26.08.05 р.; усунення перешкод в обслуговуванні автобусного маршруту на строк дії договору та уточненням про спонукання до підписання акту приймання-передачі по договору оренди
та за зустрічною позовною заявою: ВАТ „Ізмаїлавтотранс”
до : СПД -фізичної особи ОСОБА_2
про визнання недійсним договору від 26.08.05 р.
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 8.05.07 р. ( суддя Бакланова Н.В.) у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Господарський суд вмотивував рішення посиланням на матеріали справи, норми матеріального права та зазначив, що договір оренди автотранспортного засобу від 26.08.05 року укладено строком на 1 рік та 11 місяців. Із цим договором пов'язаний договір НОМЕР_1 на обслуговування автобусного маршруту, термін якого закінчився 24.05.06 р. На час звернення позивача про спонукання оформити акт приймання-передачі транспортного засобу відповідач не користується даним транспортним засобом, тому підстав для спонукання до підписання акту приймання-передачі по договору оренди немає.
Щодо задоволення зустрічного позову, то відповідно п.1 договору оренди та ст.759 ЦКУ СПД-ФО ОСОБА_2 не виконав одну із істотних умов договору оренди, не оформивши передачу транспортного засобу актом приймання-передачі, що є підставою для визнання договору оренди недійсним.
СПД -ФО ОСОБА_2 не погодившись із висновками місцевого суду, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задоволити, зобов'язавши відповідача підписати акт прийому-передачі транспортного засобу. На обґрунтування своїх вимог скаржник послався на те, що умови договору оренди від 26.08.05 р. погоджені сторонами і цей договір за своїм змістом відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач (орендар) приймає в оренду транспортний засіб по акту приймання-передачі, проте, від підписання цього акту відмовився тоді, коли цей акт є згідно п.1 договору обов'язковим.
Представник ВАТ „Ізмаїлавтотранс” заперечуючи доводи скаржника, просить залишити рішення місцевого суду без змін.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Відповідно із свідоцтвом про державну реєстрацію від 24.01.02 р. та ліцензією МТ та ЗУ НОМЕР_2 (терміном дії з 23.02.05 р. по 22.02.2010р.) СПД -ФО ОСОБА_2 має право на здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування в т.ч. дозволений вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів (а.с.20,23). На підставі довіреності НОМЕР_3.(а.с.28) ОСОБА_2 мав у своєму користуванні а/м марки ГАЗ, мод.322132 вип.2000р. шасі НОМЕР_4 реєстр. НОМЕР_5, зареєстр. Роздільнянським МРЕВ УДАІ УМВС в Одеській області 6.12.03 р. Зазначений транспортний засіб згідно договору оренди від 26.08.05 р. СПД -ФО ОСОБА_2 здав в оренду безкоштовно ВАТ „Ізмаїлавтотранс” терміном до 20.07.07 р. ( а.с.12).
8.02.07 р. позивач звернувся з позовом про зобов'язання орендаря ВАТ „Ізмаїлавтотранс” виконати зобов'язання по договору оренди, обгрунтувавши свої вимоги умовами договору НОМЕР_1 „на обслуговування автобусного маршруту автомобільним транспортом”, термін дії якого сплинув 24.05.06 р. (а.с.13).
Уточненням до позовної заяви від 28.03.07 р. (а.с.44) позивач просив зобов'язати відповідача підписати акт прийому-передачі транспортного засобу для виконання умов договору оренди. У відзиві на позов, ВАТ „Ізмаїлавтотранс” підтвердив, що СПД-ФО ОСОБА_2 не оформляв акт прийому-передачі транспортного засобу, тому підприємство не може належним чином оформити документи по договору оренди. Крім того, головним є те, що підприємство юридично не користується цим транспортним засобом (а.с.32)
Натомість, ВАТ „Ізмаїлавтотранс” звернувся до СПД -ФО ОСОБА_2 із зустрічним позовом про визнання договору оренди від 26.08.05 р. недійсним на підставі ст.765 ЦКУ (передання майна наймачеві).
Судова колегія переглядаючи справу дійшла висновку про невідповідність рішення господарського суду матеріалам, обставинам, нормам матеріального права, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.283 п.6 ГКУ до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату майно у користування.
Як вбачається із умов договору оренди від 26.08.05 р. цей договір укладено на безоплатній основі, отже він не є у розумінні ст.283,284 ГКУ договором оренди.
Фактично це є цивільно-правовий договір, укладений відповідно до ст.798,799 ЦКУ - найм транспортного засобу. Пунктом 1 договору передбачено, що СПД-ФО ОСОБА_2 передав транспортний засіб, а ВАТ „Ізмаїлавтотранс” його прийняв згідно з приймально-передаточним актом (приймально-здаточний акт додається) в користування. Фактично на орендованому підприємством транспортному засобі обслуговування автобусного маршруту №11А було доручено безпосередньо СПД-ФО ОСОБА_2 на підставі укладеного договору НОМЕР_1. Це свідчить про те, що умови договору оренди сторонами було виконано. В судовому засіданні позивач підтвердив використання орендованого транспортного засобу.
Вимоги позивача про спонукання відповідача підписати акт приймання -передачі транспортного засобу від 12.03.07 р. згідно договору оренди від 26.08.05 р. є безпідставними, оскільки, згідно ст.1 ГПК право на звернення до господарського суду мають громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, надавши на підтвердження, відповідно до ст.33 ГПК відповідні докази.
Права та законні інтереси захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- застосування штрафних , оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин та іншими способами передбачених законами.
Позивач належними доказами, відповідно до ст.33 ГПК не довів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів на захист яких необхідне застосування ст.20 ГПК. Чинне законодавство не передбачає такого захисту права як спонукання підписати акт приймання-передачі транспортного засобу, обслуговування якого здійснював безпосередньо позивач за договором НОМЕР_1
Вимоги за зустрічним позовом про визнання договору оренди від 26.08.05 р. недійсним суперечать ст.203,215 ЦКУ. Обґрунтування ВАТ „Ізмаїлавтотранс” своїх вимог положеннями ст.759,765 ЦКУ є безпідставним, оскільки у разі непередання майна наймачеві, останній має право відмовитися від договору найму та вимагати відшкодування завданих йому збитків ( ст.766 ЦКУ).
На підставі викладеного,
Керуючись ст. ст.99,101-105 ГПК України, суд
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 8.05.07 р. у справі №9/48-07-1192 -скасувати, у первісному позові та зустрічному позові -відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко