КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-643/11

Провадження № 6/488/212/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.2011 року                                                м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді -         Циганок В. Г.,

при секретарі судового засідання -        Спільній Ю.В.,

за участю відповідача-        Липовкн А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідно до укладеного кредитного договору, яким є заява № NKXRRХ10490310 від 19.09.2007 року, ОСОБА_2 отримав від банку кредит у розмірі 9000,0 гривень зі сплатою одноразової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1500,0 грн., з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення кредиту 19.09.2009р. Кредит надавався шляхом направлення кредитних коштів в сумі 7500 гривень на поточний рахунок № 26003283968001 як оплата ОСОБА_2 з призначенням платежу „перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №315 від 19.09.2007р.” та в сумі 1500 грн. на поточний рахунок № 6111909929360 як оплата ОСОБА_2 з призначенням платежу „сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № NKXRRX10490310 від 19.09.2007”. Мета наданння кредиту- придбання товару у розстрочку. Банк виконав свої зобов’язання, перерахувавши гроші на відповідні рахунки, а відповідач від виконання своїх зобов’язань відмовляється, пославшись на неотримання кредитних коштів та неотримання товару. У зв’язку з невиконанням взятих на себе зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 9000,0 гривень, а також держмито у сумі 90,0 грн. та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, підтримав надані ним заперечення на позов. Пояснив, що він дійсно подав заяву та необхідні документи на отримання кредиту, однак кредитних коштів не отримав через відмову банку в наданні кредиту. З цього приводу він звертався до банку. Вважає, що між ним та позивачем не був укладений договір про надання кредиту та договір про відкриття рахунків в банку, оскільки він звертався з пропозицією про надання кредиту, однак банком така пропозиція не була прийнята. Підписана ним заява № NKXRRX10490310 від 19.09.2007р. не є укладеним кредитним договором. Позивачем не надано доказів того, що був укладений кредитний договір та ним були отримані грошові кошти. Заява позичальника не містить відомостей про сторону, що надає кредит, тому цей документ не може бути договором. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Спірними є правовідносини кредиту, що врегульовані параграфом 1,2 глави 71 ЦК України.

       За кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договор позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Встановлено, що 19вересня 2007 року між ЗАТ КБ«ПриватБанк "правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № NKXRRX10490310 та надано позичальникові в кредит грошові кошти в сумі 9000,0 грн. зі сплатою 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення коштів 19 вересня 2009 року включно.

Суд не погоджується з думкою відповідача щодо відсутності факту укладання кредитного договору, оскільки згідно з умовами укладеного договору кредитний договір складається з Заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та Тарифів банку.

ПАТ КБ «ПриватБанк» ознайомив ОСОБА_2 з умовами надання кредиту, останній погодився на укладення договору саме в такій формі та саме на запропонованих банком умовах, про що свідчить підпис відповідача в Заяві позичальника № NKXRRX10490310.

Суд вважає доведеним факт укладання між сторонами кредитного договору. Посилання відповідача на відмову банку в наданні кредиту та неотримання ним кредитних коштів ніякими доказами не підтверджено, а відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредит надавався шляхом направлення кредитних коштів в сумі 7500 гривень на поточний рахунок №26003283968001 як оплата ОСОБА_2 з призначенням платежу „перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №315 від 19.09.2007р.” та в сумі 1500 грн. на поточний рахунок № 6111909929360 як оплата ОСОБА_2 з призначенням платежу „сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № NKXRRX10490310 від 19.09.2007”.

Для виконання зобов’язань банк відкрив позичальнику рахунок 29092058588356 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін.платежам.

Позичальник зобов’язався повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов, однак взяті на себе зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим має заборгованість у сумі 9000,0 гривень, з яких: заборгованість по простроченому - кредиту- 7500,0 гривень, одноразова винагорода за надання фінансового інструменту- 1500 гривень.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим покласти на відповідача також і судові витрати позивача при подачі позовної заяви в сумі 90,0 гривень судового збору та 120 гривень витрат ІТЗ.

Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України суд,

                                       ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ „ПриватБанк” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, розташованого у м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № NKXRRX10490310 від 19.09.2007. в сумі 9000,0 грн., судовий збір в розмірі 90,0 грн. та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 9210 (дев’ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

              Суддя:         В.Г.Циганок