Судове рішення #7589679

  справа № 2-а-33/2010 р .

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р а ї н и

26 січня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Савченка С.І.

    при секретарі             Балинській О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання виплатити допомогу по догляду за дитиною, -

     в с т а н о в и в :

Позивач в грудні 2009 р. звернулася до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що 06.09.2007 р. народила сина В»ячеслава. В даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років і отримує державну допомогу в розмірі 130 грн. Вказувала, що згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до 3-х років має виплачуватися в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Всупереч закону відповідач протягом 2007-2009 р. виплачує їй допомогу в меншому розмірі, а її звернення до відповідача про перерахунок державної допомоги за цей період залишене без задоволення. Просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунків по виплаті допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у меншому розмірі ніж встановлено законом, зобов»язати відповідача виплачувати в майбутньому допомогу по догляду за дитиною у встановленому законом розмірі, а також стягнути на її користь допомогу по догляду за дитиною за період з 01.10.2007 р. по 31.07.2009 р. в сумі 8932 грн.

Позивач в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з”явився, подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність його представника.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, вивчивши письмові докази,  вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

    Даний спір за участю Управління праці та соціального захисту населення як суб»єкта владних повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, поскільки УПСЗН як суб”єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо соціального захисту громадян.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача – УПСЗН щодо виплати допомоги по догляду за дитиною, суд керується наступним.

           

Судом встановлені слідуючі обставини : позивач має народженого в зареєстрованому шлюбі сина В»ячеслава ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років (а.с.6-7).

Позивач знаходиться на обліку в УПСЗН і з 01.10.2007 р. отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. У 2007 р. позивач отримувала таку допомогу у розмірі, встановленому ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Починаючи з 01.01.2008 р. допомога виплачується позивачу в розмірі 130 грн., встановленому ст.15 та п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми (а.с.8).

                        -  2  -

Також судом встановлено, що в листопаді 2009 р. позивач подала відповідачу заяву про перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною за 2007-2009 роки згідно Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», у задоволенні якої відповідач відмовив своїм листом від 13.11.2009 р. з посиланням на те, що допомога позивачу виплачується у встановленому законом розмірі (а.с.7).

Вказані обставини визнаються сторонами (в тому числі відповідачем в поданих ним письмових запереченнях) і згідно ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати  допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у меншому розмірі, ніж встановлено законом, за межами строку позовної давності задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 08.12.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права за період 2007-07.12.2008 р., відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред»явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач в запереченнях , суд відмовляє в позові про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати  допомоги по догляду за дитиною у меншому розмірі, за вказаний період у зв»язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин його пропуску.

Доводи позивача , що згідно ч.4 ст.99 КАС України позивач не пропустила річний строк звернення до адміністративного суду, бо в порядку досудового вирішення спору, направила відповідачу заяву, після отримання відповіді на яку звернулася до суду не грунтуються на законі .

Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається із дня, коли позивач дізнався про рішення суб»єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги. В даному випадку відсутній як закон, який би встановлював можливість досудового порядку вирішення цього спору, так і відсутня процедура розгляду таких скарг.

Вирішуючи вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати  допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у меншому розмірі, ніж встановлено законом, в межах строку позовної давності , суд керується слідуючим.

Спірні правовідносини регулюються ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»   (в редакції п.23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.),  згідно якої державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.

 Згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми » д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї.

Поскільки наведені норми Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» не скасовані, не змінені, не визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., то вони мають виконуватися і відповідно виплачуючи допомогу на підставі цієї норми закону у 2008-2009 р. відповідач діяв правомірно і у відповідності із законом.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та  у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Поскільки відповідач діяв правомірно, заява позивача про перерахунок допомоги, подана до УПСЗ, задоволенню не підлягала, то суд відмовляє в позові щодо визнання бездіяльності неправомірними та зобов»язання виплатити та стягнути допомогу.

                    -  3  -

На підставі ст.15, п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 99, 100, 158-163 КАС України суд,-  

     п о с т а н о в и в :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання виплатити допомогу по догляду за дитиною.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 31.01.2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                       С.І.Савченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація